Постанова № 11744398, 21.07.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-11838/09/10/0170

21.07.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Горошко Н.П. , Дугаренко О.В. секретар судового засіданняСипало Т.Й.

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Крюкова Наталія Євгенівна, посвідчення № НОМЕР_1, дійсне до 10.06.2012, довіреність №133 від 21.07.2010;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 15.01.10 у справі № 2а-11838/09/10/0170

за позовомКримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя" (вул.Радянська, 15а, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96102)

до Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул.Кримська, 31, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (вул.Леніна, 8, мДжанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання протиправним і скасування постанови та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.01.10 позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції від 01 жовтня 2010 року про накладення арешту на грошові кошти, які належать Кримському Республіканському підприємству “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя”, знаходяться та в подальшому будуть надходити на поточний рахунок 26009304362577 у філії "Відділення Промінвестбанку в м.Красноперекопськ АР Крим" (МФО 324418, код ЄДРПОУ 03348100), в частині накладення арешту на суми виконавчого збору у сумі 529926,95 гривень та на суму 3169623,51 гривень, а взагалі на суму 3699550,46 гривень; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.2арк.с.7-10).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем перевищено свої повноваження, накладати арешт на грошові кошти державні виконавці можуть тільки за рішенням суду, яке в даному випадку відсутнє; при розрахунку суми виконавчого збору відповідачем допущена арифметична помилка; крім того, з боржником укладено договори про розстрочку боргу, які ним виконуються.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Відділ державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовити (т.2арк.с.22,35-39).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки Законом України «Про виконавче провадження»встановлений суворий порядок звернення стягнення на майно боржника, який відповідачем дотриманий; договори про розстрочку платежів позивачем виконуються не в повному обсязі.

В судовому засіданні 21.07.2010 представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

В судове засідання, призначене на 21.07.2010, позивач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (т.2арк.с.55-56), позивач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи (т.2арк.с.57), третя особа про причини неявки суд не повідомила.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та третя особа викликались в судове засідання, але в суд не зявились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та третьої особи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

09.10.2009 позивач - Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідноканалізаційного господарства м.Джанкоя”, звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про:

- визнання протиправною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міського управління юстиції від 01.10.2009 про накладення арешту на грошові кошти у сумі 4361627,00 грн., які належать позивачу, знаходяться і надходять на розрахунковий рахунок №26009304362577 у філії “Відділення Промінвестбанку у м. Красноперекопськ АР Крим”та зобов'язання відповідача зняти арешт з грошових коштів, які належать позивачу, надходять на р/р № 26009304362577 у філії “Відділення Промінвестбанку у м. Красноперекопськ АР Крим” (т.1арк.с.3-5).

Позовні вимоги мотивовані тим що, сума боргу, на яку постановою від 01.10.2009 накладено арешт не відповідає дійсності, оскільки державний виконавець не прийняв до уваги факт укладення Кримським республіканським підприємством “Виробниче підприємство водопровідноканалізаційного господарства м.Джанкоя” та Управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим Договору №5 про розстрочку на суму 1478838,35 грн. з 31.07.2009 по 20.06.2014 та Договору №4 від 04.08.2009 про оплату страхових внесків на суму 2739290,16 грн. з 04.08.2009 по 20.02.2010, який боржником виконується у повному обсязі, у звязку з чим частина суми боргу вже погашена.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим знаходиться зведене виконавче провадження №8/09-14, яке містить 35 виконавчих документи про стягнення з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя" суми боргу в розмірі 3152766,36 грн.(т.1арк.с.37-111).

01.10.2009 заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим Крюковой Н.Е. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №8/09-14 прийнято постанову про накладення арешту на грошові кошти позивача, в сумі 4361627,00 грн., які знаходяться та надходять на розрахунковий рахунок 26009304362577 у філії “Відділення Промінвестбанку в м. Красноперекопськ АР Крим” до повного погашення заборгованості по виконавчим документам, які знаходяться на примусовому виконанні у Відділі Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції (т.1арк.с.8-9).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні, з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються норми Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 № 202/98-ВР, Закону України «Про виконавче провадження»№606-XIV від 21.04.1999 (далі Закон №606).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 4 Закону №606 встановлено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника.

Частиною першою статті 5 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Таким чином, законодавством України з метою повного захисту порушених прав стягувачів та їх скорішого відновлення встановлено доволі суворі порядок та строки виконання виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів судів.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника встановлений Розділом V Закону №606.

Відповідно до статті 50 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Частиною третьою статті 63 цього Закону встановлено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника -юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших у фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

Таким чином, судова колегія вважає правомірним посилання суду першої інстанції, що звернення стягнення на грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника можливо лише за рішенням суду. Статтею 49 Закону №606 встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Дії державного виконання з виконання зведеного виконавчого провадження №№8/09-14, яке містить 35 виконавчих документи про стягнення з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя" суми боргу в розмірі 3152766,36 грн. ґрунтуються на Законі, здійснені в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством, посилання позивача на зменшення обсягу його прав не має правових підстав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Договір №4 про розстрочку боргу позивачем не виконувався у звязку з чим був розірваний, Договір №5 від 31.07.2009 на суму 1478835,35 грн. містить тільки шість виконавчих документів, що також є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, він виконує рішення суду, які відповідно до статті 124 Конституції України є обовязковими до виконання на всій території України.

Крім того, судова колегія вважає необхідним зазначити, що дія статті 1074 Цивільного кодексу України стосовно обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку лише за рішенням суду у випадках, встановлених законом, не поширюється на відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", оскільки відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) за своєю природою є адміністративно-правовими, отже дія статті 1074 Цивільного кодексу України не може бути поширена на дані правовідносини, оскільки вони не є цивільно-правовими.

Аналогічна правова позиція викладена в Оглядовому Листі Вищого адміністративного суду України від 09.01.2008 №7/9/1/13-08 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)».

Відносно суми виконавчого збору в розмірі 529926,95 грн., на яку накладено арешт оскаржуваною постановою, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 46 Закону №606 у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють державне обов'язкове особисте страхування, при виконанні державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним обов'язковим особистим страхуванням, а також з осіб, звільнених від його сплати згідно з законодавством, а також за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, частина виконавчих листів, які входять до зведеного виконавчого провадження видані на стягнення сум заборгованості по страхових внесках (на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, на випадок безробіття та таке інше), сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсії (№2а-113/08 від 03.09.2008, №2-29/3764-2008А від 20.06.2008, 2-30/1406-2008А від 17.03.2008, №2-7/11404-207А від 24.03.2008 і таке інше), відповідно до яких постанова про стягнення виконавчого збору не виноситься.

Крім того, відповідачем не доведено жодної підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, не прийнято до уваги, що частина боргу боржником виплачена добровільно за Договорами про розстрочку боргу, не надано жодного розрахунку суми виконавчого збору з урахуванням вже стягнутих коштів та тих, що сплачені добровільно.

Також, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що при накладенні штрафу на кошти боржника в межах суми виконавчого збору відповідач перевищив свої повноваження та діяв передчасно, оскільки жодних дій, направлених на примусове виконання не було здійснено.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання неправомірною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції від 01.10.2009 про накладення арешту на грошові кошти в частині накладення арешту на суми виконавчого збору у розмірі 529926,95 грн. є вірним та підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Все вищеперелічене є підставою для зміни судового рішення в порядку пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції зміні шляхом викладення пункту другого резолютивної частини в іншій редакції.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.01.10 у справі №2а-11838/09/10/0170 задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.01.10 у справі №2а-11838/09/10/0170 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини в наступній редакції:

" Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції від 01.10.2009 про накладення арешту на грошові кошти, які належать Кримському Республіканському підприємству “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя”, знаходяться та в подальшому надходитимуть на поточний рахунок №26009304362577 у філії "Відділення Промінвестбанку в м.Красноперекопськ АР Крим" (МФО 324418, код ЄДРПОУ 03348100) в частині накладення арешту на суми виконавчого збору у розмірі 529926,95 грн."

3. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.01.10 у справі №2а-11838/09/10/0170 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 липня 2010 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Дугаренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна