Ухвала суду № 11744367, 12.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4063/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 у справі за її позовом до санітарно-епідеміологічної станції Дарницького району м. Києва про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 40176,48 грн. та штрафу в розмірі 80352, 96 грн. за порушення державної дисципліни цін, -

В С Т А Н О В И В:

22.04.2009 Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про стягнення з відповідача в доход державного бюджету, р/р 3111710670003, код 21081100, одержувач: УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму необгрунтовано одержаної виручки в розмірі 40176 грн. 48 коп. та суму штрафу в розмірі 80352 грн. 96 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві було проведено перевірку дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються санітарно-епідеміологічною станцією Дарницького району м. Києва.

За результатами перевірки складено акт № 036 від 29.01.2007, згідно висновків якого сума необгрунтовано одержаної виручки за період з лютого по травень 2006 року складає 40176 грн. 48 коп. (а. с. 18), що є порушенням державної дисципліни цін.

Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 13 від 02.02.2007 прийняте на підставі матеріалів перевірки позивача. В акті позивача від 29.01.2007 вказано, що відповідачем безпідставно застосовано непередбачувану націнку на встановлені тарифи (20 %), в результаті чого отримано необгрунтовану виручку.

У рішенні позивача про застосування економічних санкцій від 02.02.2007 зазначено, що відповідачем було порушено вимоги постанови КМ України від 27.08.2003 № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби».

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997, № 168/97-ВР із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.07.1999 № 977-XIV (у редакції Законів України від 25.03.2005 № 2505-IV, від 07.07.2005 № 2771-IV) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Постановою № 1351 були затверджені тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Ці тарифи включали ПДВ (оскільки у постанові не було зазначене протилежне).

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки санкції накладені рішенням № 13 від 02.02.2007 за період із лютого 2006 року по 30 травня 2006 року включно (а. с. 18), то позивачем дотримано строки притягнення СЕС до відповідальності за порушення державної дисципліни цін.

Розмір штрафних санкцій у сумі 80352,96 грн. визначений з урахуванням необґрунтовано одержаної виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 40176,48 грн. (сума відповідно до довідки наданої СЕС, що є додатком № 18 до акту № 036 від 29.01.2007), оскільки штрафні санкції полягають у стягуванні необґрунтовано одержаної виручки у двократному розмірі (відповідно до п. 1.4 вищезазначеної «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами»).

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем був пропущений річний строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи що згідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В свою чергу, оскільки санкції накладені рішенням № 13 від 02.02.2007 за період із лютого 2006 року по 30 травня 2006 року включно (а. с. 18), а позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом лише 22.04.2009, то останнім дійсно був пропущений річний строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України (у редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідач наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду (а. с. 60-61), а тому судом першої інстанції на виконання вимог вищезазначених вимог КАС України вірно було відмовлено у задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2010.