Постанова № 11743932, 11.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2010 р. справа № 2а-15225/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретарі Кобець О.А.

представника позивачаГладкової Л.М., Ластовенко О.Ю.,

представника відповідача Лукової Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач, Державне підприємство «Макіїввугілля», звернувся до суду із позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем протягом травня 2009 року травня 2010 року проведено опис активів підприємства, на які поширюється право податкової застави по актам від 25.05.2009 року №2 на суму 12132477,75 грн., №3 на суму 58179510,62 грн., №4 на суму 168335238,60 грн., від 27.05.2009 року №5 на суму 10000000,00 грн., від 26.06.2009 року №6 на суму 12000000,00 грн., №7 на суму 7624322,43 грн., від 05.05.2010 року №8 на суму 15000000,00 грн., від 26.05.2010 року №9 на суму 73823,60 грн. По зазначеним актам податковим органом описано майно платника податків на загальну вартість 283345373,00 грн., яке включено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Позивач не згоден з діями податкового органу щодо проведення опису майна підприємства, на яке поширюється право податкової застави з 25 травня 2009 року та включення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на суму 283345373,00 грн., та вважає їх неправомірними, оскільки у податкового органу відсутні підстави для розповсюдження податкової застави на активи платника податків на суму 283345373,00 грн., що у 7 разів перевищує суму податкової заборгованості, яка підтверджується актом звірки по розрахункам з бюджетом, складає 40376935,28 грн. (у тому числі 797798,84 грн.).

Просить суд визнати дії Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по внесенню змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відносно розповсюдження податкової застави на активи платника податків позивача у сумі, що перевищує податкову заборгованість, згідно з актами опису №4, №5, №6, №7, №8, №9 на загальну суму 213033384,63 грн. протиправними; зобовязати податковий орган вчинити дії відносно скасування реєстрації змін у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно актів опису №4, №5, №6, №7, №8, №9 на загальну суму 213033384,63 грн.

До початку судового розгляду позивач уточненнями до адміністративного позову від 09.08.2010 року змінив позовні вимоги (т. 1 а.с. 108 - 109), в яких зазначив, що при складанні адміністративного позову зробив описку в загальній сумі акту від 26.05.2010 року №9, а саме замість 73788344,39 грн. зазначив 73823,60 грн. Крім того позивач в уточненнях зазначає, що під час розгляду справи податковим органом складено новий акт від 29.07.2010 року №11 опису активів майнових прав на готову вугільну продукцію вартістю 11000000,00 грн., який зафіксований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під №10. Тому загальна сума податкових зобовязань платника податків, що не погашені у строк згідно з актами звірок на 01.05.2010 року складала 40376935,28 грн., а сума заставного майна складає 368059893,69 грн. Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підприємство неодноразово зверталося до суду з проханням відстрочити виконання постанов Донецького окружного адміністративного суду про стягнення заборгованості. Станом на 30.06.2010 року загальна сума заборгованості, виконання якої відстрочено складає 235098342,83 грн. Усі заяви про відстрочення зі згодою Макіївської ОДПІ були задоволені у повному обсязі та строк виконання постанов відстрочено до 01.01.2010 року на суму 235098342,83 грн. Вважає, оскільки виконання податкових зобовязань відстрочено судом до 01.01.2011 року, тому на теперішній час податкова застава не виникає. Розмір податкової застави в даному випадку повинен дорівнювати 40376935,28 грн.

Крім того позивач також зауважує на те, що відповідачем складені акти опису вугільної продукції №5 від 25.05.2009 року, №8 від 15.05.2010 року, №6 від 26.06.2009 року, №11 від 29.06.2010 року, хоча практично все вугілля, як на складах, так й майбутнього видобутку знаходиться у заставі АБ «Українській Бізнес Банк» та філії Центарльно міського відділення Промінвестбанку з 2008 року. Вважає, що вугілля, яке описано податковим органом спірними актами не може бути використано як джерело погашення податкового боргу, оскільки списане вугілля надане в заставу третій особі до моменту виникнення права податкової застави на дане вугілля.

Просить суд визнати дії Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по внесенню змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відносно розповсюдження податкової застави на активи платника податків позивача у сумі, що перевищує податкову заборгованість, згідно з актами опису №4, №5, №6, №7, №8, №9, №11 на загальну суму 297747905,42 грн. протиправними; зобовязати податковий орган вчинити дії відносно скасування реєстрації змін у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно актів опису №4, №5, №6, №7, №8, №9, №11 на загальну суму 297747905,42 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач надав судові заперечення на адміністративний позов в яких посилається на те, що позивач неодноразово звертався до суду із заявами про відстрочення виконання постанов адміністративного суду за позовами Макіївської ОДПІ до ДП «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій. Заяви про відстрочення (розстрочення) виконання судових рішень про стягнення податкової заборгованості були задоволені. Забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі. Податковий борг позивача, з урахуванням відстрочених або розстрочених сум становив станом на 25.05.2009 року 261753,70 тис. грн., станом на 27.05.2009 року 261753,7 тис. грн.., 26.06.2009 року 214538,10 тис. грн., 05.05.2010 року 267024,50 тис. грн., 26.05.2010 року 272536,30 тис. грн. Податковий орган посилаючись на співставлення суми податкового боргу позивача станом на вказані дати та вартість активів, на які поширюється право податкової застави, згідно з актами опису №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, вважає, що розмір податкової застави відповідає сумі податкового боргу ДП «Макіїввугілля», а отже забезпечує конституційну вимогу справедливості та розмірності. Станом на 26.05.2010 року сума податкового боргу позивача становила 272536300,00 грн., в той час як загальна вартість активів, на які поширювалось право податкової застави, згідно з актами опису №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 складала 283345373,00 грн., що на 10809073,00 грн. більше, ніж сума заборгованості з податків і зборів. Тобто сума податкового боргу починаючи з 25.05.2009 року по 26.05.2010 року завжди була вище вартості активів, на які поширювалася податкова застава. Вважає, що у разі виникнення права податкової застави право платника про звільнення окремих видів активів такого платника може поширюватися на активи, розмір яких не є меншим двократного розміру суми податкового боргу на день виникнення права податкової застави, включаючи розстроченні (відстроченні) суми податкового боргу. Оскільки податковий борг відповідача постійно зростає, а звичайна вартість активів підприємства, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою, лише у 1,03 рази (ані у два чи більше разів, то у Макіївської ОДПІ відсутні законні підстави для звільнення окремих видів активів позивача з податкової застави.

Також відповідачем були надані заперечення на уточнення до адміністративного позову, в яких посилання позивача на те, що податковий борг підприємства розстрочений до 01.01.2011 року вважає необґрунтованими, оскільки на думку податкового органу слід розмежовувати законодавчо встановлені строки погашення податкових зобовязань, які регламентуються Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та строки виконання судових рішень, які регламентуються нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки чисельними судовими рішеннями відстрочено саме виконання постанов Донецького окружного адміністративного суду (тобто змінено виконання конкретних рішень суду, ані законодавчо встановлені строки погашення податкових зобовязань), то строк сплати узгоджених податкових зобовязань ДП «Макіїввугілля» повинен здійснюватися за загальними правилами встановленими пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Посилання позивача на наявність застав АБ «Український Бізнес Банк» та філії Центрально міського відділення промінвестбанку, зареєстрованих у Державному реєстраі обтяжень рухомого майна, також вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова застава є пріоритетною по відношенню до інших видів обтяжень (т. 2 а.с. 2-3).

Просить суд у задоволені позову відмовити.

Представники відповідача, що діють за довіреністю, у суді позов не визнали з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Макіїввугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 26.09.2006 року, ідентифікаційний код 32442295, перебуває на податковому обліку в Макіївській ОДПІ Донецької області.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. «в» пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судом встановлено, що Макіївською обєднаною державною податковою інспекцією були подані до Донецького окружного адміністративного суду адміністративні позови про стягнення з Державного підприємства «Макіїввугілля» податкового боргу на загальну суму 235098342,83 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Макіївугілля» впродовж січня, лютого, квітня, серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2009 року, лютого 2010 року були подані заяви про відстрочення виконання постанов суду до 01.01.2011 року до Донецького окружного адміністративного суду, які були задоволені (т. 2 а.с. 6 - 137).

З даних про суми податкового боргу відстроченого (розстроченого) згідно рішень суду не відображені в картках особових рахунків, вбачається, що станом на 01.08.2010 року у позивача є податковий борг, який відстрочений (розстрочений) на загальну суму 241669619,01 грн. Зазначені дані оформлені у виді акту, підписані начальником відділу обліку та звітності Макіївської ОДПІ, головним державним податковим ревізором інспектором відділу погашення прострочених податкових зобовязань Макіївської ОДПІ, представником ДП «Макіїввугілля» та скріплені печатками податкового органу та підприємства (т. 2 а.с. 145).

Суд не приймає посилання відповідача щодо розмежування законодавчо встановлених строків погашення податкових зобовязань, що передбачені пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та строки виконання судових рішень, які регламентуються нормами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відстрочення виконання судового рішення є результатом вжиття заходів податковим органом щодо стягнення податкового боргу, якщо він не погашений в добровільному порядку платником податку.

Судом встановлено, що податковим керуючим Макіївської ОДПІ Донецької області були складені наступні акти опису активів, на які поширюється право податкової застави:

-від 25.05.2009 року №2, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 12132477,75 грн. (т. 1 а.с. 34 40);

- від 25.05.2009 року №3, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 58179510,52 грн. (т. 1 а.с. 41);

-від 25.05.2009 року №4, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 168335238,60 грн. (т. 1 а.с. 42 - 77);

-від 27.05.2009 року №5, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 10000000,00 грн. (т. 1 а.с. 78);

-від 26.06.2009 року №6, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 12000000,00 грн. (т. 1 а.с. 79);

-від 26.06.2009 року №7, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 7624322,43 грн. (т. 1 а.с. 80 - 83);

-від 05.05.2010 року №8, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 15000000,00 грн. (т. 1 а.с. 84);

-від 26.05.2010 року №9, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 73788344,39 грн. (т. 1 а.с. 112);

-від 29.06.2010 року №11, яким описані активи ДП «Макіїввугілля» на загальну суму 11000000,00 грн. (т. 1 а.с. 110).

Загальна сума податкової застави за зазначеними актами опису складає 368059893,69 грн.

Позивач просить суд визнати дії Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по внесенню змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відносно розповсюдження податкової застави на активи платника податків позивача по актам опису №4, №5, №6, №7, №8, №9, №11.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України записом 10 було зареєстроване публічне обтяження активів платника податків ДП «Макіїввугілля» згідно з актів від 25.05.2009 року №2, №3, №4, від 27.05.2009 року №5, від 26.06.2009 року №6, №7, від 05.05.2010 року №8, від 26.05.2010 року №9, від 29.06.2010 року №11. Обтяжувачем є Макіївська ОДПІ Донецької області (т. 1 а.с. 124 126).

Правовою підставою обтяження є пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Проблемою даного спору є наявність або відсутність підстав для здійснення Макіївською ОДПІ Донецької області опису активів та передачі їх у податкову заставу.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до публічного обтяження належить податкова застава.

Відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2005 від 24.03.2005.

У той же час Конституційний Суд України, постановляючи згадане рішення, зазначив, що поширення на будь-які види активів платника податків права податкової застави, яка перевищує суму податкового зобовязання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення. У звязку з цим, а також враховуючи загальні принципи права та конституційні вимоги розмірності і справедливості, розмір податкової застави не може суттєво перевищувати розмір податкового боргу.

Як встановлено судом, загальна сума податкової застави за актами опису від 25.05.2009 року №2, №3, №4, від 27.05.2009 року №5, від 26.06.2009 року №6, №7, від 05.05.2010 року №8, від 26.05.2010 року №9, від 29.06.2010 року №11 складає 368059893,69 грн., загальна сума податкового боргу, який відстрочений (розстрочений) складає 241669619,01 грн.

Згідно зворотного боку облікових карток по податкам і зборам ДП «Макіїввугілля», загальна сума податкового зобовязання станом на 30.04.2010 року складає 39759 642,79 грн. (т. 1 а.с. 143 155).

З даних про не сплачені суми податкових зобовязань та пені, станом на 01.08.2010 року у ДП «Макіїввугілля» є податкові зобовязання, у тому числі недоїмка та пеня на загальну суму 70955208,00 грн. Зазначені дані оформлені також у виді акту, підписані начальником відділу обліку та звітності Макіївської ОДПІ, головним державним податковим ревізором інспектором відділу погашення прострочених податкових зобовязань Макіївської ОДПІ, представником ДП «Макіїввугілля» та скріплені печатками податкового органу та підприємства (т. 2 а.с. 5).

Відповідно до повідомлення про наявність заборгованості з податків і зборів, загальна сума заборгованості ДП «Макіїввугілля» складає 57804758,05 грн.

Таким чином, з наведеного вбачається, що сума податкової застави на активи платника податку значно перевищує розмір податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що передача у податкову заставу активів платника податків для подальшого стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів позивача повинно здійснюватися в межах цього боргу. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для додаткового опису активів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 19.3.7 пункту 19.3 статті 19 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно енергетичного комплексу.

10 листопада 2005 року наказом Міністерства палива та енергетики України №568затверджено Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

В пункті 222 цього Переліку зазначено Державне підприємство «Макіїввугілля» з видом діяльності підземне видобування кам'яного вугілля.

Метою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Отже, під час проведення опису активів, податковий орган не врахував особливості, встановлені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що може привести господарську діяльність товариства до негативних наслідків.

Крім того, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» міністерства юстиції України:

-записом 08 було зареєстровано заставу рухомого майна, яка з урахуванням змін розповсюджується на вугільну продукцію марки Кр, Оср, Жр, Гр. на складах з 20.10.2008 року загальною вартість 12229509,00 грн., строк виконання 13.09.2010 року, обтяжувачем є Макіївська філія АБ «УкрБізнесБанк» (т. 1 а.с. 120 - 122);

-записом 09 було зареєстровано заставу рухомого майна, яка з урахуванням змін розповсюджується на вугільний концентрат марки К від переробки майбутнього видобутку з 20.10.2008 року загальною вартістю 120006536,40 грн., строк виконання 13.09.2010 року, обтяжувачем є Макіївська філія АБ «УкрБізнесБанк» (т. 1 а.с. 122 - 124);

-записом 13 було зареєстровано заставу рухомого майна, яка з урахуванням змін розповсюджується на вугільний концентрат від переробки вугілля майбутнього видобутку марки К та вугілля поточного та майбутнього видобутку марки Кр з 06.06.2008 року загальний розмір зобовязання 55500000,00 грн., строк виконання зі змінами до 31.12.2011 року, обтяжувачем є філія Ц-Міського відділення Промінвестбанку (т. 1 а.с. 128-129);

-записом 16 було зареєстровано заставу рухомого майна, яка з урахуванням змін розповсюджується на вугільну продукцію на складах з 06.10.2008 року на загальну суму 50022800,00 грн., строк виконання зі змінами до 25.12.2010 року, обтяжувачем є Макіївська філія АБ «УкрБізнесБанк» (т. 1 а.с. 131-132);

Макіївською ОДПІ Донецької області були складені акти опису в які увійшла і вугільна продукція, а саме акт від 25.05.2009 року №5 (вугілля майбутнього видобутку на загальну вартість 10000000,00 грн.), від 26.06.2009 року №6 (дебіторська заборгованість ДП «Вугілля України» за відвантажену продукцію вартістю 12000000,00 грн.), від 15.05.2010 року №8 (майнові права на готову вугільну продукцію вартістю 15000000,00 грн.), від 29.06.2010 року №11 (майнові права на готову вугільну продукцію вартістю 11000000,00 грн.).

Відповідно до абз. «а» пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава була належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави.

Отже з наведеного вбачається, що вугільна продукція за актами опису №5, №6, №8, №11 не може бути використана як джерело погашення податкового боргу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року №538 затверджено Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Додатком 4 до цього Порядку, передбачений зразок Акту опису активів.

Оглянувши акти від 29.06.2010 року №11, від 05.05.2010 року №8, від 27.05.2009 року №5, судом встановлено, що вони не відповідають зразку, затвердженого Порядком стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, а саме в графі «Найменування активів» податковим органом на дана детальна характеристика кожного предмета: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо. Також зазначені акти не затверджені начальником (заступником начальника) податкового органу.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 28 серпня 2001 року №338 затверджено Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 зазначеного Порядку, Предметом податкової застави можуть бути:

1) рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права;

2) майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернене стягнення;

3) майно, яке стане власністю заставодавця після виникнення права податкової застави, у тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Як вбачається із змісту акту опису активів, під час опису податковий керуючий враховував балансову вартість активів, однак в балансі позивача відсутні відомості, щодо майбутніх активів. Відповідач не отримав відповідних відомостей з балансу здійснивши опис майбутніх майнових прав які можуть виникнути у позивача в майбутньому. Під майбутніми майновими правами позивача відповідач мав на увазі камяне вугілля яке може бути добуте у майбутньому, при цьому не врахувавши відсутність даних відомостей у балансі. Суд зазначає, що не можна вважати, що вугілля яке може бути добуте в майбутньому , є безсуперечною обставиною, оскільки дане вугілля може бути і не добуте.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення,

Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.2003 року №439 затверджений Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, який розроблений відповідно до п. 7.4 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідачем не доведено, що заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу не дали позитивного результату, а тому була необхідність до залучення додаткових активів позивача, оскільки реалізація попередньо описаних активів підприємства не проводилася, у податкового органу не було правових підстав для використання додаткових джерел погашення податкового боргу у розумінні «Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення», затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 року №439.

Також податковим органом не надано доказів щодо визначення обсягу боргу, який повинен бути забезпечений податковою заставою.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Невиконання обовязку відповідача щодо доведення зазначених обставин не звільняє суд від обовязку ухвалити справедливе і правосудне рішення, але презумпція винуватості відповідача позбавляє суд необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по внесенню змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відносно розповсюдження податкової застави на активи платника податків позивача у сумі, що перевищує податкову заборгованість, згідно з актами опису №4, №5, №6, №7, №8, №9, №11 на загальну суму 297747905,42 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили.

Разом з тим, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобовязання податкового органу вчинити дії відносно скасування реєстрації змін у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно актів опису №4, №5, №6, №7, №8, №9, №11 на загальну суму 297747905,42 грн.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позов Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по внесенню змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відносно розповсюдження податкової застави на активи платника податків позивача у сумі, що перевищує податкову заборгованість, згідно з актами опису №4, №5, №6, №7, №8, №9, №11 на загальну суму 297747905,42 грн.

Зобовязати Макіївську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області вчинити дії відносно скасування реєстрації змін у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно актів опису №4, №5, №6, №7, №8, №9, №11 на загальну суму 297747905,42 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 11 жовтня 2010 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 18 жовтня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.