Ухвала суду № 11742746, 30.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2010 р. м. КиївК-8157/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 у справі № 29/124 Господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрогрес»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 16.04.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008, позов ТОВ «Агропрогрес»задоволений: визнане недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.08.2004 № 1049/23-2/24085053 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2255535,00 грн. (в т.ч. 1503690,00 грн. основний платіж та 751845,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Судові рішення вмотивовані тим, що позивач, як переробне підприємство, правомірно, відповідно до положень пункту 11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) користувався пільгою по податку на додану вартість як переробне підприємство закупленого у населення та сільськогосподарських підприємств молока.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7, пункту 11.21 ст.11 Закону № 168/97-ВР.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведена перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Агропрогрес»за період з 01.04.2002 по 31.12.2003р.р., за результатами якої складений акт перевірки від 19.08.2004 № 183/470/23-2/24085053 та прийняте вказане податкове повідомлення-рішення.

Згідно акту перевірки позивач порушив підпункт 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7, пункт 11.21 ст.11 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого занизив податкові зобовязання з податку на додану вартість за податкові звітні періоди в проміжку часу з 01.04.2002 по 31.12.2003 на загальну суму 1503690,00 грн., оскільки при закупівлі молока у особистих селянських господарств не виконав вимоги пункту 4 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 (далі Порядок № 805), щодо заповнення відомостей та квитанцій на прийняту кількість молока (форми ПК 3 (ПК 3а)) з виділенням окремо сум дотації в розмірі податку на додану вартість, які підлягали перерахуванню сільськогосподарським товаровиробникам.

За висновком податкового органу внаслідок неправильного оформлення позивачем первинних документів (відомостей, квитанцій) факт сплати коштів особистим селянським господарствам як дотації не підтверджений, що зобовязує позивача включити зазначену суму до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість до загальної податкової декларації.

Відповідно до пункту 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення правовідношення, з приводу реалізації прав та обовязків сторонами в якому виник спір) до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм нарахування та виплат дотацій на період з 1 січня 1999р. до 1 січня 2004р. переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі встановлений Порядком № 805. Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні переробні потужності.

Цей Порядок не поширюється на операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, закупленої не в живій вазі, з продажу імпортованої сировини, з продажу молока і м'яса в живій вазі посередниками та переробки сировини на давальницьких умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 805 під час приймання закуплених молока та м'яса в живій вазі від сільськогосподарських підприємств (господарств) переробні підприємства виписують квитанції за формами ПК-1 і ПК-3, а від особистих селянських господарств - за формами ПК-2 і ПК-3а. У квитанціях, крім ваги та вартості закупленої продукції за договірними цінами, окремим рядком зазначаються суми дотацій, що належать сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій згідно з попереднім розрахунком переробних підприємств.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 № 202 «Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі»»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2002 № 722/7010) встановлені типові форми приймальної квитанції, приймально-розрахункової відомості про видачу грошей за закуплене молоко від населення та реєстру про закупівлю молока у господарства населення.

Так, приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N 1-ТН (МС) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

Суд встановив, що надані позивачем документи (приймальні квитанції на закупівлю молока та молочних продуктів, відомості на виплату грошей за молоко, реєстри на закупівлю молока в господарствах) відповідають встановленим вище вимогам, а саме: містять відомості щодо кількості, закупівельної ціни за один кілограм продукції (молока), суми без урахування дотації, розміру нарахованої та перерахованої дотації, загальної суми з урахуванням дотації (т.с. 3, 4, 6-14).

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали відсутність законних підстав для донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 1503690,00 грн. та для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 751845,00 грн.

Також судами правильно відхилені доводи податкового органу щодо порушення позивачем пункту 1 Порядку № 805 та правильно застосована частина1 ст. 72 КАС України, оскільки рішеннями Господарського суду м. Києва від 18.03.2003 по справі № 11/116 та від 31.03.2003 по справі № 41/686 ТОВ «Агропрогрес»встановлені факти, що свідчать про те, що позивач є переробним підприємством з власними виробничими потужностями по переробці молока та виробництву готової продукції. Вимогу пункту 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР щодо наявності у платника податку статусу переробного підприємства слід розуміти, як вимогу щодо здійснення платником виробничого циклу з переробки молока. При цьому Закон не ставить в залежність здійснення такого виробництва від правових підстав володіння переробним підприємством виробничими потужностями (обладнанням, устаткуванням тощо), які експлуатуються при переробці молока.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович