Ухвала суду № 11742232, 30.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2010 р. м. КиївК-15328/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенко М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Усенко Є.А.,

секретар Євтушевський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

на постанову Господарського суду Луганської області від 15 березня 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2007 року

у справі № 10/400ад

за позовом Корпорація «Гранд»

до1. Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області,

2. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

про зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Корпорація «Гранд»(далі позивач) звернулася до суду з позовом до Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області (далі відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за лютий 2006 року у розмірі 999299,00 грн. (в редакції заяви про уточнення позовних вимог № 19/2-1 від19 лютого 2007 року).

Постановою Господарського суду Луганської області від 15 березня 2007 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Корпорації «Гранд»заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2006 року в розмірі 999299,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України з на користь Корпорації «Гранд»витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2007 року постанову Господарського суду Луганської області від 15 березня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Луганської області від 15 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2007 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Корпорація «Гранд»подала до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

За даними податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року усього податкових зобовязань 190058,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 189053,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала позитивне значення 1005,00 грн. (рядок 18.1), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 1000304,00 грн. (рядок 23).

У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 999299,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 999299,00 грн. (рядок 25.1).

Ленінська МДПІ у м. Луганську провела позапланову виїзну документальну перевірку Корпорації «Гранд»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2006 року, за результатами якої було складено довідку № 136/23-6/30516291 від 27 березня 2006 року.

Перевіркою було встановлено, що субєктом господарювання правомірно заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у лютому 2006 року на суму 999299,00 грн. та зазначено, що остаточно сума відшкодування податку на додану вартість буде підтверджена після отримання інформаційних довідок та, у разі необхідності, проведення зустрічних перевірок від постачальників по ланцюгу до кінцевого виробника (імпортера).

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем була правомірно заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість за лютий 2006 року в розмірі 999299,00 грн. і вона підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки перевіркою не була виявлена неправильність визначення суми бюджетного відшкодування, а податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду (частина 2 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Як зазначалося вище, Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Корпорації «Гранд»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2006 року, за результатами якої було складено довідку № 136/23-6/30516291 від 27 березня 2006 року.

Перевіркою було встановлено, що субєктом господарювання правомірно заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у лютому 2006 року на суму 999299,00 грн. та зазначено, що остаточно сума відшкодування податку на додану вартість буде підтверджена після отримання інформаційних довідок та, у разі необхідності, проведення зустрічних перевірок від постачальників по ланцюгу до кінцевого виробника (імпортера).

У структурі податкового кредиту Корпорації «Гранд»(додаток № 3 до довідки) 79,2 % податкового кредиту становить податковий кредит у звязку з отриманням і сплатою вартості товарів (робіт, послуг) ТОВ «Джерело».

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року ТОВ «Джерело»звітувало до податкового органу з наступними показниками: усього податкових зобовязань 2224115,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 2222365,00 грн. (рядок 17).

Матеріали справи містять акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 16 серпня 2006 року № 483-23/30876885 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Джерело»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 31 березня 2006 року», яким було встановлено порушення ТОВ «Джерело»пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні товариством податку на додану вартість у сумі 2119881,50 грн., у тому числі: за січень 2006 року 1134535,12 грн., за березень 2006 року 985346,38 грн. На підставі вказаного акту Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийнято податкове повідомлення рішення № 0002642310/0 від 21 серпня 2006 року, яким ТОВ «Джерело»було визначено податкове зобовязання за платежем: податок на додану вартість у сумі 3179822,25 грн., з яких 2119881,50 за основним платежем, 1059940,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29 січня 2007 року у справі № 9/704н-ад за позовом ТОВ «Джерело»до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення рішення постанову Господарського суду Луганської області від 31 жовтня 2006 року було скасовано. Позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21 серпня 2006 року № 0002642310/0, яким ТОВ «Джерело» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3179822,25 грн., у тому числі: 2119881,50 основний платіж, 1059940,75 грн. штрафні санкції. У решті позову відмовлено.

Матеріали справи містять також акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 07 серпня 2006 року № 447/23-30516291 «Про результати виїзної планової перевірки Корпорації «Гранд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 31 березня 2006 року»у пункті 2.13 якого зазначено, що у періоді, який перевірявся, були проведені перевірки з питання правомірності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість, під час яких проводились зустрічні перевірки з основними постачальниками, зокрема, з ТОВ «Джерело», та згідно довідки №1220 від 27 жовтня 2005 року (сума податку на додану вартість 486300,00 грн.) порушень не встановлено.

Крім іншого, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»Ленінська МДПІ у м. Луганську мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обовязок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Ленінської МДПІ у м. Луганську, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Луганської області від 15 березня 2007 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Луганської області від 15 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ С.Е. Острович

______ Є.А. Усенко