Постанова № 11740362, 12.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2010 р. № 2а-7542/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

представника позивача Демчик О.І.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" до ДПІ у Білозерському районі Херсонської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Концерн Галнафтогаз" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Білозерському районі Херсонської області та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі Херсонської області від 31.05.2010 р. №0001751501/2.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Працівником ДПІ у Білозерському районі Херсонської області було проведено перевірку заниження податкових зобов'язань по земельному податку ПАТ "Концерн Галнафтогаз".

За наслідками перевірки було складено акт №35/1501/31729918 від 15.02.2010 р., згідно якого при перевірці встановлено заниження ПАТ "Концерн Галнафтогаз" податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб за червень-грудень 2009 року на суму 36117,73 грн. (з урухуванням штрафних та фінансових санкцій), що призвело до порушення позивачем, на думку податкового органу, вимог п. 2 ст. 8 Закону України "Про плату за землю".

На підставі акту перевірки ДПІ у Білозерському районі Херсонської області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 р. №0000421501/0 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 36117,73 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції на суму 12039,25 грн.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 31.05.2010 р. №2319/10/25-014 ДПА у Херсонській області податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі Херсонської області від 15.02.2010 р. №0000421501/0 на загальну суму 36117,73 грн., було збільшено на 4798,34 грн., що складається з суми земельного податку 3198,90 грн. та штрафної санкції 1599,44 грн., яка донарахована у результаті зміни періоду перевірки (з січня по грудень 2009 року).

31.05.2010 р. ДПІ у Білозерському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0001751501/2, яким ПАТ "Концерн Галнафтогаз" визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 40 918,07 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції.

ПАТ "Концерн Галнафтогаз"вважає вказане податкове повідомлення-рішення неправомірним з огляду на те, що зміни, внесені до ст.7 та ст.8 Закону України "Про плату за землю"в частині розрахунку розміру податку (у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди) від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, поширюються на земельні ділянки, які придбані починаючи з цього часу, а не незалежно від часу їх придбання. З огляду на те, що земельні ділянки придбані до внесення відповідних змін до ст.7 та ст. 8 Закону України "Про плату за землю", ПАТ "Концерн "Галнафтогаз"правомірно здійснювало розрахунок земельного податку з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Тому донарахування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з земельного податку є неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 11.10.2010 р. відповідачем надіслано до суду заперечення на позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу без участі його представника.

Відповідач у своєму запереченні покликається на те, що відповідно до п 1 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(далі - Закон № 309) встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про плату за землю". Закон №309 був офіційно опублікований в газеті Голос України 04.06.2008 р. № 105 та газеті Урядовий кур'єр, 04.06.2008 р. № 101, тобто вказаний Закон набрав чинності 04.06.2008 р. Таким чином, як зазначає відповідач, у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди земельний податок розраховується суб'єктами оподаткування (незалежно від часу придбання земельних ділянок за цивільно-правовими угодами) від нормативної грошової оцінки землі, а у випадку, якщо ціна земельної ділянки, що встановлена в угоді, перевищує нормативну грошову оцінку, від якої розраховується розмір податку, то при розрахунку суми земельного податку застосовується ціна земельної ділянки, що вказана в угоді. З огляду на викладене та виходячи з того, що земельні ділянки ПАТ "Концерн Галнафтагаз" придбало у 2007 році, а зміни, внесені в закон, набрали чинності з 01.01.2008 року, земельний податок за 2008, 2009 роки повинен розраховуватися виходячи з цін земельних ділянок згідно цивільно-правових угод. Щодо твердження позивача про пропущення 60-денного строку, відповідач зазначає, що згідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Оскільки податкові розрахунки земельного податку надані до ДПІ у Білозерському районі 11.02.2008 р., то кінцевий термін проведення перевірки - 11.02.2011 р., отже, на думку відповідача, перевірка здійснена без порушення терміну проведення перевірки.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

15 лютого 2010 року головним державним податковим ревізором - інспектором відділу оподаткування юридичних осіб ОСОБА_2 складено Акт №35/1501/31729918 "Про результати перевірки заниження податкових зобов'язань по земельному податку" (далі - Акт), один примірник якого надіслано позивачу. Зі змісту Акту від 15.02.2010 р., копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що:

- перевірка проведена інспектором 15.02.2010 р. з використанням податкової звітності та особової справи ВАТ "Концерн Галнафтогаз", а також програмних комплексів "АРМ Звіт", "АРМ облік платників податків", "АРМ облік податків і платежів";

- в результаті перевірки встановлено заниження податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб за червень - грудень 2009 року, чим порушено п. 2 ст. 8 Закону України "Про плату за землю";

- до Акту долучено два додатки: "Розрахунок суми штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб за червень - грудень 2009 року"за підписом ГДПРІ ОСОБА_2, згідно якого відхилення суми основного зобов'язання становить 24078,48 грн., сума штрафних санкцій становить 12039,25 грн. та "Розрахунок суми штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб за травень - грудень 2009 року" за підписом ГДПРІ ОСОБА_2, згідно якого відхилення суми основного зобов'язання становить 27277,38 грн., сума штрафних санкцій становить 13638,69 грн.

На підставі висновків Акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 р. №0000421501/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 36117,73 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції на суму 12039,25 грн.

Рішенням ДПА у Херсонській області про результати розгляду повторної скарги ВАТ "Концерн Галнафтогаз" від 31.05.2010 р. №2319/10/25-014 було збільшено податкове повідомлення-рішення №0000421501/0 від 15.02.2010 р. на 4798,34 грн., що складається з суми земельного податку 3198,90 грн. та штрафної санкції 1599,44 грн., яка донарахована у результаті зміни періоду перевірки (з січня по грудень 2009 року).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні"(далі -Закон № 509-ХІІ). Відповідно до Закону № 509-ХП та з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованим в Мінюсті України 25.10.2005 р. за N 925/11205. затверджено "Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства"(далі - Наказ №327).

Відповідно до положень Наказу №327, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної танової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.3). Акт перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п.1.5). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1.7). Вступна частина та загальні положення акту перевірки повинна містити, в т.ч. дані про підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих актів. тип перевірки (невиїзна документальна, виїзна планова чи позапланова перевірка), період , за який проводиться перевірка діяльності суб'єкта господарювання.

В описовій частині за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського облік)' суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю:

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ , на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення .

У висновку акту перевірки виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами , у межах періоду, що перевіряється. В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення (п.2.1-2.4).

Суд встановив, що в порушення вимог Наказу №327, відповідачем в Акті від 15.02.2010 р. не вказано:

- підстав проведення, а також типу проведеної перевірки (виїзна планова чи позапланова, невиїзна документальна);

- тривалості перевірки - зазначено, що перевірка проведена 15.02.2010 р., тому слід вважати, що перевірка тривала один день;

- чи вимагалися в ході перевірки пояснення чи додаткові документи в ВАТ "Концерн Галнафтогаз", тому слід вважати, що такі не вимагалися;

- чи вимагалися в ході перевірки пояснення чи додаткові документи в інших осіб (в т.ч. державних органів тощо), Тому слід вважати, що такі не вимагалися;

- в чому полягає зміст порушення ВАТ "Концерн Галнафтогаз" пункту 2 ст. 8 Закону України "Про плату за землю" та на підставі яких первинних документів таке порушення виявлено;

- в висновках перевірки виявлені порушення податкового законодавства не відображено у гривнях з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється (адже для земельного податку податковим періодом є місяць).

Наведені факти в їх сукупності свідчать про те, що Акт від 15.02.2010 р., який за визначенням є єдиним носієм доказової інформації про виявлені відповідачем порушення позивачем вимог податкового законодавства, оформлений з грубим порушенням вимог до його форми і змісту. Тому з тексту Акту не можливо встановити ані змісту та обставин виявленого порушення, ані первинних чи будь-яких інших документів, на підставі яких таке порушення встановлено, що свідчить про протиправність дій відповідача та унеможливлює належне обгрунтування підстав прийнятого податкового повідомлення- рішення.

Суд наголошує, що Наказом ДПА України від 17.07.2006 року № 416, зареєстрованим в Мінюсті України 26 липня 2006 р. за №872/12746 (далі -Наказ №416), затверджено форму Акту про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів саме відповідно до пп. "в" п. 4.2.2 Закону № 2181-111 та ст. 11 Закону № 509-ХІІ, про що зазначено у преамбулі наказу. Тобто, в розумінні Наказу №416 камеральна перевірка ототожнюється з невиїзною документальною.

Пунктом 3 Наказу № 418 встановлено, що камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій (розрахунків). Згідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку та до першого лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки декларацію за поточний рік. До матеріалів справи долучено докази своєчасного подання ВАТ "Концерн Галнафтогаз" декларацій по земельному податку за 2009 рік. Отже, ДПІ у Білозерському районі вправі була проводити камеральну перевірку поданої звітності - до 02.04.2009 р.

Отже, обгрунтованими є твердження позивача про те, що відповідачем незаконно, після спливу встановленого 60-денного терміну, проведено 15.02.2010 р. камеральну перевірку поданої ВАТ "Концерн Галнафтогаз" звітності. Слід також зауважити, що з визначення невиїзної документальної (камеральної) перевірки випливає, що за її наслідками орган ДПС має право визначати суму податкового зобов'язання і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001р. N06-10/167 під терміном "арифметична помилка"слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо.).

Також у вищезгаданому роз'ясненні зазначено, що під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, у складеному за результатами камеральної перевірки акті має зазначатися наявність відповідної помилки, її вид з належним обгрунтуванням. А отже, оскільки в Акті перевірки від 15.02.2010 р. не міститься зафіксованого належним чином факту виявлення арифметичної або методологічної помилки у наданих платником податку податкових деклараціях по земельному податку, - суд приходить до висновку, що вказаний Акт не містить положень щодо встановлення факту неправильного застосування будь-якого коефіцієнту чи ставки. В даному випадку між сторонами існує спір щодо визначення об'єкту оподаткування, а не щодо застосування ставок чи коефіцієнтів оподаткування, що взагалі виключає виявлення такого порушення податкового законодавства шляхом проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки.

Отже, наведені обставини дають підстави вважати, що дії ДПІ у Білозерському районі по проведенню 15.02.2010 р. невиїзної документальної (камеральної) перевірки ВАТ "Концерн Галнафтогаз" не відповідають вимогам законодавства щодо строків, підстав, порядку та процедури проведення такого виду перевірок. Акт від 15.02.2010 р. оформлено з грубими порушеннями вимог щодо форми та змісту актів перевірки та жодним чином не доводить факту порушення позивачем податкового законодавства та заниження податкового зобов'язання по земельному податку на 36117,73 грн. в силу положень ст. 70 КАС України такий не є належним та допустимим доказом встановлених відповідачем порушень. А отже, надані органом ДПС докази не доводять правомірності донарахування позивачу земельного податку в сумі 3198,90 грн. Враховуючи висновок суду про протиправність визначення органом ДПС позивачу основного зобов'язання, суд визнає протиправним і донарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 1599,44 грн.

Тому суд приходить до висновку, що позов ПАТ "Концерн Галнафтогаз" підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 31.05.2010 р. №0001751501/2 скасуванню.

Суд також наголошує, що при прийнятті даного рішення не дає оцінки доводам ПАТ "Концерн Галнафтогаз"щодо його права сплачувати земельний податок, виходячи з грошової оцінки належних йому земельних ділянок, а також доводам ДПІ у Білозерському районі щодо обов'язку позивача сплачувати цей податок, виходячи з ціни цивільно-правової угоди, за якою придбано ці земельні ділянки. Суд роз'яснює відповідачу, що за умови належно виявленого та зафіксованого факту заниження ПАТ "Концерн Галнафтогаз" сум земельного податку (шляхом проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, дослідження при перевірці первинних документів та належного документування виявлених порушень), орган ДПС вправі і повинен донарахувати суми таких зобов'язань.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі Херсонської області від 31.05.2010 р. №0001751501/2.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

повний текст постанови виготовлено 18.10.2010 р.