Постанова № 11740359, 13.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 р. № 2а-6685/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

суддів Гавдика З.В.

Ланкевича А.З.

з участю секретаря судового засідання Новосад В.М.

представників сторін:

від позивача Мальчик В.Д., Чорній Р.Ю.,

від відповідача Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «СофтСерв»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «СофтСерв»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2010 року за №0000702350/0, за №0000712350/0 та за №0000722350/0, прийнятих ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області.

Уточненням позовних вимог позивач просить податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010 року за №0000712350/0 скасувати в частині суми 57553120 грн. 00 коп., оскільки сума визначеного податкового зобовязання в розмірі 382 грн. 00 коп. та застосовані штрафні санкції не оспорюється. В іншій частині позовні вимоги підтримує.

Позовні вимоги мотивовані тим, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про завищення валових витрат, у звязку із включенням до їх складу витрат на придбання нематеріальних активів, оскільки, в даному випадку, згадані активи самостійно виготовлені, а не придбані. При цьому, позивач зазначає про те, що ним у відповідності до вимог підп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було сформовано валові витрати на створення обєктів інтелектуальної власності. Не може позивач погодитись і з висновками органу державної податкової служби про заниження податку на додану вартість у звязку з не оподаткуванням операцій з поставки послуг на митній території України, оскільки місцем поставки послуг, з врахуванням абзацу «д»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», є місце реєстрації, в даному випадку, нерезидента. Відсутність факту розміщення відходів, на думку позивача, спростовує висновки відповідача щодо заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Представники позивача вимоги підтримали, просять їх задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву вважає, що позивачем без достатніх на те правових підстав віднесено до складу валових витрат витрати на придбання нематеріальних активів, оскільки такі підлягають амортизації у відповідності до підп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, відповідач вважає, що оскільки у переліку підп. «д»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»відсутні послуги із створення компютерних програм, тому визначення місця поставки таких послуг здійснюється за загальними правилами. Також, відповідач вважає, що позивач, зберігаючи відпрацьовані люмінесцентні лампи не сплачував збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Представники відповідача в судовому засіданні дали аналогічні пояснення, просять в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області складено акт за №687/23-2/20787166 від 24.06.2010 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.07.2010 року:

за №0000702350/0, яким платнику податків визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 16617304 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж 8308652 грн. 00 коп. та штрафна (фінансова) санкція 8308652 грн. 00 коп.;

за №0000712350/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 57553884 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж 28776942 грн. 00 коп. та штрафна (фінансова) санкція - 28776942 грн. 00 коп.;

за №0000722350/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 1721 грн. 55 коп., в тому числі основний платіж 864 грн. 30 коп. та штрафна (фінансова) санкція 857 грн. 25 коп.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення:

- п.1.2 ст.1, підп.5.2.1 п.5.2, підп.5.3.3 п.5.3 ст.5, підп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податкові зобовязання по податку на прибуток в сумі 8308652 грн. 00 коп.;

- п.3.1 ст.3, підп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податок на додану вартість на суму 28776942 грн. 00 коп.;

- пунктів 3, 4, 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів за 2008 рік на суму 694 грн. 50 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо заниження податку на додану вартість.

Такий висновок органу державної податкової служби ґрунтується на тому, що у переліку підп. «д»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»відсутні послуги зі створення компютерних програм, а тому визначення місця поставки таких послуг здійснюється за загальними правилами.

Як вбачається зі змісту підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до вимог абзацу «а»п.6.5 ст.6 згаданого Закону, місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д" - "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Абзацом «д»згаданого пункту передбачено, що місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з, зокрема,

передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок;

надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

В матеріалах справи наявні договори позивача з:

1) з USA-Softserve Incorporation від 01.03.2005 року №-01-05/SS-In/B та 01.03.2009 року №01- 09/SS-In на надання послуг. Згідно з умовами даних договорів ТзОВ «Софтсерв»(Україна) зобов'язується надати визначені цим Договором послуги в галузі інформаційних технологій, а Замовник (USA-Softserve Incorporation) прийняти їх та оплатити відповідно до умов, передбачених цим Договором. Під терміном «Послуги»в цих договорах розуміються послуги:

- які надаються консультантами, інженерами Виконавця та послуги з обробки даних та надання інформації з використанням комп'ютерної техніки;

- послуги з надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю;

- надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з Виконавцем та на користь іншої особи.

Умови поставки по даним договорам: протягом п'яти днів з моменту завершення виконання замовлення ТзОВ "СофтСерв" (Виконавець) зобов'язується передати Замовнику результати послуг в електронному чи іншому погодженому Сторонами вигляді.

2) з Minerva Ceska republika a.s., а саме:

- договір про виконання робіт №5007/05/1/5 від 01.08.2005 року. Предметом є надання послуг із обробки даних та надання інформації з використанням комп'ютерної техніки для представників Minerva, консультації представників Minerva, які працюють в Kraft Foods (Росія);

- договір про виконання робіт №5007/04/М/4 від 31.07.2005 року. Предметом є надання послуг із обробки даних та надання інформації з використанням комп'ютерної техніки для представників Minerva. Надання послуг за цим договором буде відбуватися по запиту Minerva і буде підтверджуватись підписанням Акту приймання виконаних послуг. Умови поставки за цим договором буде здійснюватися за місцем їх використання і споживання в «Хаме Фудс»(Росія, Володимирська область, м. Боголюбово);

- договір про виконання робіт №5007/05/М/6 від 01.10.2005 року. Предметом є надання послуг із обробки даних та надання інформації з використанням комп'ютерної техніки для представників Minerva, консультації для представників Minerva. Надання послуг за цим договором буде відбуватися по запиту Minerva і буде підтверджуватись підписанням Акту приймання виконаних послуг. Умови поставки за цими договорами буде здійснюватися за місцем їх використання і споживання в De La Rue ( АРБОК) (Росія);

- договір про виконання робіт №7055/4/09/М/2 від 31.01.2009 року. Предметом є надання послуг із обробки даних та надання інформації з використанням комп'ютерної техніки для представників Minerva, консультації представників Minerva, які працюють в "Граніпекс", а також навчальні консультації, консультації з технічних питань, консультації по специфічних бізнесових запитах. Надання послуг за цим договором буде відбуватися по запиту Minerva і буде підтверджуватись підписанням Акту приймання виконаних послуг. Умови поставки за цими договорами буде здійснюватися за місцем їх використання і споживання в замовника "Граніпекс" (Чеська Республіка м.Гумполець);

- договір про виконання робіт №5007/07/М/13 від 03.05.2007 року. Предметом є надання послуг із консультацій представників Minerva, які працюють в Федерал-Могул Повертрейн (Росія), послуги із обробки даних та надання інформації з використанням комп'ютерної техніки для представників Minerva. Надання послуг за цим договором буде відбуватися по запиту Minerva і буде підтверджуватись підписанням Акту приймання виконаних послуг. Умови поставки за цими договорами буде здійснюватися за місцем їх використання і споживання в компанії Федерал - Могул Повертрейн Росія (Росія);

- договір про виконання робіт №7055/4/07/|/1 від 01.11.2007 року. Предметом є надання послуг, а саме: консультації представників Minerva, які працюють в Граніпекс (Чеська Республіка) та послуги інженерів СофтСерву з обробки даних та надання інформації з використанням комп'ютерної техніки. Надання послуг за цим договором буде відбуватися по запиту Minerva і буде підтверджуватись підписанням Акту приймання виконаних послуг. Умови поставки за цими договорами буде здійснюватися за місцем їх використання і споживання в Граніпекс.

3) з ТзОВ «Софтсерв»(Росія), а саме:

- б/н від 02.11.2007 року, №05/09 від 20.05.2009 року, №15/06 від 15.06.2009 року Ліцензійний договір укладений між ТзОВ "Софтсерв" (Україна) (Ліцензіар) і ООО "Софтсерв" (Ліцензіат), предметом договору є: Ліцензіар передає Ліцензіату права на запис і зберігання Програмного забезпечення або окремих його частин, виготовляти або доручати виготовлення Програмного забезпечення, адаптовувати програмне забезпечення - вносити зміни, представляти права використання програмного забезпечення третім особам в межах прав і варіантів використання. Право на одержання інформації від Ліцензіара відносно внесених їм змін в програмне забезпечення. Право користуватися документацією. Продаж відбувається шляхом актів прийому - передачі, де вказується вартість, назва модуля, кількість; №20/03-01 від 20.03.2008 року Договір на надання послуг між ООО "Софтсерв"(Замовником) та ТзОВ "Софтсерв" (Україна) (Виконавцем): аналіз бізнес-процесів компанії-замовника, проведення передпроектних досліджень, технічні консультації щодо настройки інформаційних структур потенційних клієнтів та ін.;

- №20/03-01 від 20.03.2008 року на надання послуг, а саме, аналіз бізнес-процесів компаній дистриб'ютерів FMCG ринку. Визначення потреб автоматизації процесів роздрібної дистрибуції (преселінг, венселінг, мерчандайзинг, складський облік, логістика);проведення передпроектних досліджень з ціллю визначення відповідності систем Замовника (Salesworks, Softmarket) потребам автоматизації бізнес-процесів потенціальних клієнтів; надання рекомендацій та консультацій щодо зміни бізнес-процесів потенційних клієнтів з ціллю оптимізації витрат і можливостей; аналіз результатів автоматизації бізнес-процесів. Визначення основних показників якості; технічне консультування по настройці інформаційних структур потенційних клієнтів для подальшої автоматизації бізнес-процесів;впровадження систем Замовника в клієнтів Замовника; підтримка і навчання клієнтів Замовника; інтеграція облікових систем клієнтів Замовника з ПЗ Замовника; інші послуги, пов'язані з технічною підтримкою продаж, впровадження і підтримка систем Замовника; послуги, пов'язані з реалізацією проектів провадження програмних продуктів інших компаній, в т.ч. надання консультаційних послуг по навчанню, бізнес-консультування, технічним і системним роботам, виконання робіт по програмуванню в межах реалізації таких проектів.

4) з PRALO UAB, ул. Лайсвес, 85, Вильнюс, Литва., а саме: Договір про виконання робіт №09-07/01 від 07.07.2009 року. Предметом є надання консультаційних послуг по роботі фінансового модуля інформаційної системи MFG/PRO. Надання послуг за цим договором буде відбуватися по місцю їх використання і необхідності в компанії PRALO UAB і буде підтверджуватись підписанням акту виконаних робіт.

Виконання таких договорів підтверджується наявними в матеріалах справи актами.

Як вбачається зі змісту наведених первинних бухгалтерських документів позивачем надавались послуги, які передбачені абзацом «д»п.6.5 ст.6 згаданого Закону.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити про те, що висновок контролюючого органу, щодо надання позивачем послуг зі створення компютерних програм, не підтверджується жодним первинним бухгалтерським документом, а тому є необґрунтованим.

За таких обставин, висновки органу державної податкової служби про заниження позивачем податку на додану вартість не підтверджуються матеріалами справи а тому є безпідставними.

Щодо заниження податкових зобовязань з податку на прибуток.

Такий висновок ґрунтується, зокрема, на тому, що позивач в порушення підп.5.2.1 п.5.2, підп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено валові витрати на суму віднесення до валових витрат податку на додану вартість по неоподаткованим операціям на суму 1343220 грн. 00 коп.

У відповідності до вимог частини 3 підп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

При цьому, застосування даної норми відповідачем обґрунтовується наявністю з боку позивача порушень підп. «д»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

З врахуванням того, що, як зазначалось вище, позивачем не допускались порушення підп. «д»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», неправомірними є висновки органу державної податкової служби про завищення валових витрат на суму віднесення до останніх податку на додану вартість по неоподаткованим операціям.

Крім того, зазначений висновок органу державної податкової служби про заниження податкових зобовязань з податку на прибуток грунтується на тому, що позивач, здійснюючи виплату авторських винагород за передачу майнових прав на компютерні програми, включав такі виплати до складу валових витрат, однак мав здійснювати їх амортизацію у відповідності до вимог підп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.1.2 ст.1 згаданого Закону, нематеріальний актив це об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

У відповідності до вимог підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 згаданого Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 ст.8 цього ж Закону, передбачено, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Як вбачається з наведених норм законодавець, визначаючи витрати, які підлягають амортизації, в спірних правовідносинах, поділяє на витрати з придбання та витрати з самостійного виготовлення.

При цьому, щодо нематеріальних активів амортизації підлягають лише витрати на придбання.

Аналогічні позиція законодавця відслідковується і в підп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Зазначена позиція законодавця узгоджується з умовами відображення в балансі нематеріального активу, визначеними п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року №242, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №750/4043, однією з яких (умов) є інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Наведені норми чинного законодавства дозволяють зробити висновок про те, що амортизації підлягають лише витрати на придбання об'єктів інтелектуальної власності, оскільки саме під час придбання таких можливо мати інформація для достовірного визначення витрат.

В матеріалах справи наявні трудові договори, договори про порядок розподілу майнових прав на обєкти авторського права та авторські договори на створення та використання обєктів авторського права і акти прийому передачі майнових прав.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про авторське право та суміжні права»від 23 грудня 1993 року №3792-XII, з наступними змінами та доповненнями, службовий твір це твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

У відповідності до вимог ч.2 ст.16 цього ж Закону передбачено, що виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Згідно ч.1 ст.429 ЦК України, особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, продовжується у частині 2 цієї ж статті, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, зазначається у частині 3 згаданої статті, можуть бути встановлені законом.

Згідно наявних в матеріалах справи договорів про порядок розподілу майнових прав на обєкти авторського права, майнові права на обєкти права інтелектуальної власності належать підприємству (позивачу).

У відповідності до вимог підп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Не можна залишити поза увагою і той факт, що органом державної податкової служби не розмежовувались та не досліджувались первинні бухгалтерські документи щодо витрат позивача на службові твори, які використовувалися у власній господарській діяльності, оскільки лише за наявності таких обставин, згідно наведеного п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», можна визначити ще одну з умов відображення платником податків в балансі нематеріального активу можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу.

З врахуванням того, що позивачем не придбавались об'єкти інтелектуальної власності (службові твори), а самостійно виготовлялись в процесі виконання працівниками службових обов'язків відповідно до трудового договору, та того що, відсутні всі необхідні умови відображення платником податків в балансі нематеріального активу, суд вважає, що орган державної влади без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про наявність у платника податків обовязку щодо амортизації витрат на виплату авторських винагород за передачу майнових прав на компютерні програми та безпідставного включення таких виплат до валових витрат.

Щодо заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Висновки акту перевірки грунтуються на тому, що позивач використовував на виробництві лампи люмінесцентні, однак не нараховував збір за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів.

Як передбачено ч.3 ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25 червня 1991 року№1264-XII, з наступними змінами та доповненями, Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог п.2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303, збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за:

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди);

розміщення відходів;

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Так, в матеріалах справи наявні договори за №297/08 від 13.10.2008 року та за №566/09 від 13.11.2009 року про знешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп, згідно яких ТзОВ «СофтСерв»зобовязувався одноразово здати, відповідно 150 та 30 штук, механічно не пошкоджених відпрацьованих люмінесцентних та дугових ртутних ламп та оплатити НТП «Галекоресурс» послуги по їх знешкодженню.

При цьому, виявлення відпрацьованих люмінесцентних ламп та ламп з погіршеними освітлювальними якостями здійснювалось комісіями, створеними згідно наказів по підприємству №01/10/2008 від 06.10.2008 року та №02/11/09 від 09.11.2009 року.

Виконання згаданих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи актами №02 та №01, довідками від 13.11.2008 року та від 19.11.2009 року та виписками з банківського рахунку позивача.

Наведені докази вказують на те, що ТзОВ «СофтСерв»не здійснювалось розміщення відходів, а відтак, орган державної податкової служби, не давши належної оцінки зазначеним первинним бухгалтерським документам, прийшов до неправильного висновку про заниження платником податку збору за забруднення навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

При цьому, суд, з врахуванням положень ст.ст. 105 та 162 КАС України, вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити і про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі слід присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області, податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010 року за №0000712350/0 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 57553120 грн. 00 коп.

3.Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області, податкові повідомлення-рішення від 08.07.2010 року за №0000702350/0 та за №0000722350/0.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтСерв», що знаходиться за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Івасюка. 4/4 (код ЄДРПОУ 20787166) 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

5.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.10.2010 року.

Головуючий В.Я.Мартинюк

судді З.В.Гавдик

А.З.Ланкевич