Рішення № 117277894, 26.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Справа № 160/12165/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

02 червня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника Погорілого Антона Михайловича, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 146 від 08.11.2022 року Управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про скасування посвідки та тимчасове проживання № 800268210 виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом 1203, 04.01.2022 року, строком дії до 21.12.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти у громадянина російської федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документи на обмін посвідки на тимчасове проживання із скасованою посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 04.01.2022 року, виданої органом 1203, дійсної до 21.12.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що в грудні 2022 року звернулась до відповідача щодо про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, проте рішенням № 146 від 08.11.2022 року відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання. Вважає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки проживає зі своєю сім`єюмає дружину громадянку України ОСОБА_2 , з якою укладено шлюб 27.02.2015 року від якого мають двох доньок. Також вказує, що доводи, наведені в листі Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області не підтверджені жодними доказами. Отже, вважає, що законних підстав для відмови в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (суддя Ільков В.В.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 23, м. Дніпро, 49000; ІК в ЄДРПОУ 20001496).

Ухвалою суду від 17.07.2023 адміністративну справу №160/12165/23 за позовом позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії передано для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для визначення іншого судді для розгляду цієї справи відповідно до статті 31 КАС України.

За результатом проведення повторного автоматизованого розподілу, призначеного розпорядженням керівника Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 359 д від 17.07.2023, адміністративна справа № 160/12165/23 розподілена судді Юркову Едуарду Олеговичу.

Ухвалою суду від 19.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровські області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою суду від 31.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №160/12165/23 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Дніпропетровському окружному адміністративному суду 28.11.2023.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачу, відповідачу та третій особі було направлено копію ухвали суду від 29.11.2023 про відкриття провадження у справі в їх електронний кабінет, що підтверджується довідками відповідального працівника суду від 01.12.2023.

Відповідачем 19.06.2023 подано до суду відзив на позовну заяву (вх.. № 50562/23), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно до наявних матеріалів відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , останній звернувся до ГУ ДМС у Дніпропетровської області із документами на обмін тимчасової посвідки, у зв`язку із закінченням строку дії, на підставі шлюбу з громадянкою України. Позивачем було порушено строк оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв`язку з чим ГУ ДМС у Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.12.2021 серії ПР МДН номер 002875. 22.12.2021 року було сформовано заяву-анкету про обмін посвідки тимчасове проживання та 14.01.2022 року посвідку видано позивачу. 07.11.2022 року на адресу ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло клопотання від 02.11.2022 за вих. № 55/2-3280-нт від Управління Служби безпеки країни у Дніпропетровській області, щодо скасування тимчасової посвідки на підставі підпунктів 4, 7 п. 63 ПКМУ № 322 від 25.04.2018 року. Враховуючи вищевикладене, наявна підстава для скасування посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку. На підставі викладеного відповідач вважає, що оскаржуване рішення є таким, яке прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

07.07.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено доводи, аналогічні доводам позовної заяви, а також вказано, що позивач має безперешкодне право на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, зважаючи на наявність жінки та дітейгромадян України. Також вважає, що у відповідача відсутнє право на здійснення запиту до СБУ щодо перевірки позивача на предмет загрози національній безпеці України.

11.07.2023 третьою особою надано до суду пояснення, в яких зазначено, що з позовними вимогами не погоджується, та вказує, що за результатом здійснення перевірки в службових матеріалах, інформаційних масивах та базах даних СБУ проінформовано відповідача, що відповідно до п. 13 ч. 1ст. 24 ЗУ «Про Службу безпеки України», Управлінням, в ході оперативно-службової діяльності у встановленому законом порядку, отримано інформацію стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який може вчиняти дії направлені на дестабілізацію обстановки в Україні.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 25.12.2023 по 16.02.2024 у творчій відпустці та з 19.02.2024 по 23.02.2024 на періодичному навчанні, розгляд справи здійснено 26.02.2024.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Російської Федерації, що підтверджено паспортом НОМЕР_2 , виданим МЗС Россії 25.02.2020 року.

27 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що 27 лютого 2015 року Кіровським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ складено відповідний актовий запис № 70 та видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_3 від 27.02.2015 року.

Від шлюбу, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження: Серія НОМЕР_4 від 24.02.2015 та Серія НОМЕР_5 від 10.09.2014.

24.12.2020 ОСОБА_1 була видана посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_6 зі строком дії до 21.12.2021 року.

22.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДМС у Дніпропетровській області із заявою з метою подання документів для оформлення продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання.

Позивачем було порушено строк оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв`язку з чим ГУ ДМС у Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.12.2021 серії ПР МДН номер 002875 та 22.12.2021 було сформовано заяву-анкету про обмін посвідки тимчасове проживання.

04.01.2022 позивачу було видано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 зі строком дії до 21.02.2022 року.

07.11.2022 року вх. №15238/1/1201-22 на адресу ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло клопотання від 02.11.2022 за вих. № 55/2-3280-нт від Управління Служби безпеки країни у Дніпропетровській області, щодо скасування тимчасової посвідки.

У вищезазначеному клопотанні СБУ міститься наступна інформація, а саме: «Управлінням, в ході оперативно-службової діяльності у встановленому законом порядку, отримано інформацію стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який може вчиняти дії направлені на дестабілізацію обстановки в Україні. Зокрема, встановлено, що громадянин рф ОСОБА_1 , перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка дійсна до 21.12.2022. При цьому, в ході спілкування з близькими йому особами, ОСОБА_1 , виправдовує та заперечує збройну агресію російської федерації проти України, представляє її як внутрішній громадський конфлікт. У зв`язку з тим, що ознак кримінального правопорушення дії ОСОБА_1 не містять, проте становлять потенційну загрозу громадському порядку та національній безпеці України. З огляду на викладене, та відповідно до пунктів 2, 13 статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України» просимо прийняти рішення про скасування тимчасової посвідки на проживання в Україні громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі вимог пункту 4, 7 статті 63 ПКМУ № 322 від 25.04.2018 (дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадського порядку в Україні). Про результати розгляду клопотання просимо повідомити УСБ України у Дніпропетровській області».

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області №12031500054469 від 08.11.2022 року про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 року, скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із частиною 1статті 33 Конституції Україникожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантуються свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 26 Конституції Українивизначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленимиКонституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Закон УкраїниПро правовий статус іноземців та осіб без громадянствавід 22.09.2011 року № 3773-VI (далі -Закон № 3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 1 Закону № 3773-VI, возз`єднання сім`їце в`їзд та тимчасове або постійне проживання в Україні членів сім`ї іноземця або особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та можуть підтвердити відповідними документами наявність достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім`ї в Україні, з метою спільного проживання сім`ї незалежно від того, коли виникли сімейні відносини до чи після прибуття іноземця або особи без громадянства до України.

Пунктом 7 частини 1статті 1 Закону № 3773-VIвстановлено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставахіноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Частиною 3статті 3 Закону № 3773-VIвстановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (пункт 18 частини 1статті 1 Закону № 3773-VI).

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України (частина 14статті 4 Закону № 3773-VI).

Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятійстатті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання (частина 3статті 5 Закону № 3773-VI).

Згідно із частиною 14статті 5 Закону № 3773-VI, підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятоюстатті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування.

Отже,Законом № 3773-VIвизнано, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання, є, зокрема заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, а також дійсний поліс медичного страхування.

Так, судом встановлено, що 27 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що 27 лютого 2015 року Кіровським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ складено відповідний актовий запис № 70 та видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_3 від 27.02.2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 322затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (даліПорядок № 322), відповідно до пункту 1 якого посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які, зокрема досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто.

Обмін посвідки здійснюється у разі: закінчення строку дії посвідки (підпункт 3 пункту 7 Порядку № 322).

Згідно із пунктом 14 Порядку № 322 ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміном.

Доступ до зазначеної інформації здійснюється з дотриманням вимог Закону УкраїниПро захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

У разі відсутності можливості надання ДМС прямого доступу до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, чи надіслання запитів у електронній формі захищеними каналами зв`язку отримання відомостей про особу здійснюється шляхом надсилання запитів та надання відповідей на них у паперовій формі.

Відповідно до пункту 37 Порядку № 322 рішення про оформлення посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в її видачі.

Пунктом 53 Порядку № 322 визначено, що видача іноземцеві або особі без громадянства посвідки здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб`єктом, який прийняв документи для її оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої), обміну.

Згідно із підпунктами 1, 4 пунктом 63 Порядку № 322 посвідка скасовується ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Також 01.11.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1232Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану, відповідно до пункту 1 якої установлено, що у період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення або скасування надання територіальними органами/територіальними підрозділами Державної міграційної служби адміністративних послуг громадянам Російської Федерації здійснюється з урахуванням таких особливостей:

- розгляд заяв про оформлення дозволу на імміграцію, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання, поданих до набрання чинності цієюпостановою, зупиняється до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором;

- у разі звернення громадянина Російської Федерації із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ Державної міграційної служби інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

Пунктом 2 визначено, що зазначені у пункті 1 цієїпостановиобмеження не поширюються, зокрема на: осіб, що мають законні підстави для оформлення дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, передбачені пунктами 4, 6 та 9 частини другої та пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статті 4 Закону УкраїниПро імміграцію.

Так, пунктом 1 частини 4 Закону УкраїниПро імміграціювказано, що дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.

Як уже зазначалось, 27 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що 27 лютого 2015 року Кіровським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ складено відповідний актовий запис № 70 та видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_3 від 27.02.2015 року.

Від шлюбу, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження: Серія НОМЕР_4 від 24.02.2015 та Серія НОМЕР_5 від 10.09.2014.

Крім того, 24.12.2020 ОСОБА_1 була видана посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_6 зі строком дії до 21.12.2021 року, а також 04.01.2022 позивачу було видано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 зі строком дії до 21.02.2022 року.

Отже, до позивача не можуть бути застосовані обмеження, встановленіпостановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 01.11.2022 року- Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану, оскільки підтверджено факт перебування у шлюбі понад 2 роки з громадянином України.

Так, спірне рішення прийнято на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку № 322.

Вказана інформація викладена в листі Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській від 02.11.2022 за вих. № 55/2-3280-нт, щодо скасування тимчасової посвідки.

Згідно вказаного листа, встановлено, що «…громадянин рф ОСОБА_1 , перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка дійсна до 21.12.2022. При цьому, в ході спілкування з близькими йому особами, ОСОБА_1 , виправдовує та заперечує збройну агресію російської федерації проти України, представляє її як внутрішній громадський конфлікт. У зв`язку з тим, що ознак кримінального правопорушення дії ОСОБА_1 не містять, проте становлять потенційну загрозу громадському порядку та національній безпеці України. З огляду на викладене, та відповідно до пунктів 2, 13 статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України» просимо прийняти рішення про скасування тимчасової посвідки на проживання в Україні громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі вимог пункту 4, 7 статті 63 ПКМУ № 322 від 25.04.2018 (дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадського порядку в Україні)».

Суд вказує, що розділом І Особливої частиниКримінального кодексу Українивизначено перелік кримінальних правопорушень, які становлять злочини проти основ національної безпеки України, а саме: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (стаття 109), посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110), фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (стаття 110-2), пособництво державі-агресору (стаття 111-2), посягання на життя державного чи громадського діяча (стаття 112), диверсія (стаття 113), шпигунство (стаття 114), перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (стаття 114-1), несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 114-2).

Розділом ХХ Особливої частиниКримінального кодексу Українивизначено перелік кримінальних правопорушень, направлених проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а саме: пропаганда війни (стаття 436), виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів (стаття 436-1), виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників (стаття 436-2), планування, підготовка, розв`язування та ведення агресивної війни (стаття 437), порушення законів та звичаїв війни (стаття 438), застосування зброї масового знищення (стаття 439), розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення (стаття 440), екоцид (стаття 441), геноцид (стаття 442), найманство (стаття 447).

При цьому, вчинення відповідних дій, визначенихКримінальним кодексом Українияк кримінальних правопорушень, які становлять злочини проти основ національної безпеки України, а також кримінальних правопорушень, направлених проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку має наслідком реєстрацію повідомлення/заяви про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Судом не встановлено, а відповідачем та третьою особою не зазначено про наявність зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження, фігурантом у якому виступав би ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.06.202 в тому числі було зобов`язано Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області надати до суду матеріали, які стали підставою для складання листа № 55/2-3280-нт від 02.11.2022 року.

На виконання ухвали суду від 21.06.2023 Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області надано довідку від 04.07.2023 за обліковим № 55/2-4774т з грифом секретності «Таємно».

З наданої довідки від 04.07.2023 № 55/2-4774т судом не встановлено, що така містить інформацію про вчинення ОСОБА_1 дій, які загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, або про вчинення злочину проти миру, воєнного злочину або злочину проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, ОСОБА_1 розшукується у зв`язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином.

Крім того, відповідачем не заперечувались обставини надання позивачем в повному обсязі документів та інформації, які необхідні для оформлення і видачі посвідки.

Також розглядаючи вказаний спір, суд зважає на статтю 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, «Право на повагу до приватного і сімейного життя», за якою кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що рішення № 146 Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області №12031500054469 від 08.11.2022 року про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 року, яким скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 - прийнято необґрунтовано, отже підлягає скасуванню.

Оскільки, судом визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , суд зобов`язує Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області прийняти у громадянина російської федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документи на обмін посвідки на тимчасове проживання із скасованою посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 04.01.2022 року, виданої органом 1203, дійсної до 21.12.2022 року.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно зістаттею 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією від 17.02.2023 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9,72-77,139,242-243,245-246,258,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; унікальний номер запису в ЄДДР 19700316-05831) до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області (вул.В`ячеслава Липинського, буд.7, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 37806243), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (вул.Святослава Хороброго, буд.23, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; ІК в ЄДРПОУ 20001496), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 146 Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області №12031500054469 від 08.11.2022 року про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 року, яким скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області прийняти у громадянина російської федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документи на обмін посвідки на тимчасове проживання із скасованою посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 04.01.2022 року, виданої органом 1203, дійсної до 21.12.2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; унікальний номер запису в ЄДДР 19700316-05831) з Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області (вул.В`ячеслава Липинського, буд.7, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 37806243) за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати з оплати судового збору в сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 лютого 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков