Рішення № 117277895, 26.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Справа № 160/32065/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

06 грудня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з вимогами:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення № 046350014361 від 01.11.2023р. Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за заявою про призначення пенсії від 25.10.2023 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по списку № 1 період роботи з 28.12.1999р. по 28.05.2001р. в якості учня підземного гірничого з повним робочим днем в шахті, період навчання в ПТУ № 41 з 15.01.2001р. по 27.06.2001р., період участі у страйках з 01.04.1998 по 06.04.1998р., з 18.05.1998 р. по 18.06.1998р., з 01.12.1998 р. по 31.12.1998р., призначити та виплатити мені ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп.1 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно заяви про призначення пенсії з 25.10.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.10.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.1 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №046350014361 від 01.11.2023 відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. З викладеними в рішенні підставами відмови не згоден у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем-1 08.02.2024 подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що відповідно до довідки про підтвердження пільгового трудового стажу № 1-4/2963 від 23.10.2023, виданої ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля, Позивач з 22.02.1994 по 24.03.2004 (з перервами) працював на шахті Павлоградська на різних пільгових посадах, які передбачені Списком № 1. Атестація робочих місць на підприємстві проводилась згідно наказів №289 від 29.12.1994, листом № 15/2741 від 12.10.2007 року продовжено дію наказу про атестацію №289 від 29.12.1994 на півтора року ( з 28.12.1999 року по 29.05.2001 року). До пільгового стажу роботи не зараховано з 28.12.1999 року по 29.05.2001 року оскільки відсутній лист про продовження атестації робочих місць № 15/2741 від 12.10.2007 року. Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право), страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 19 днів, з них пільговий стаж роботи за Списком №1 08 років 03 місяці 09 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058. На підставі вище викладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 01.11.2023 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відповідач-2 11.12.2023 повідомлений про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, який міститься в матеріалах справи.

Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористалися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 25.12.2023 по 16.02.2024 у творчій відпустці та з 19.02.2024 по 23.02.2024 на періодичному навчанні, розгляд справи здійснено 26.02.2024.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до диплома серії НОМЕР_1 виданого 23.06.1990, ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію верстатник широкого профілю, оператор верстатів з ЧПУ третього розряду.

Відповідно до свідоцтва №983 виданого 10.02.1993, ОСОБА_1 встановлено тарифно-кваліфікаційний (розряд, клас, категорія) другий, за професією гірник підземний.

Згідно трудової книжки Трума ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , останній:

22.02.1994 - прийнятий в об`єднання «Палоградвуголь» шахта «Павлоградська» підземним гірничим 2 розряду з повним робочим днем в шахту на УКТ (розпорядження №30 від 22.02.1994);

14.09.1994 переведений підземним гірничим 2 розряду на дільницю РВС з повним робочим днем в шахті (наказ №200к від 14.09.1994);

04.05.1998 переведений на дільницю РГВ підземним гірничим 2 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ №134к від 05.05.1998);

10.01.1999 переведений на дільницю РГВ підземним гірничим з ремонту гірських виробок з повним робочим днем в шахті (наказ №6к від 05.01.1999);

30.01.2001 - звільнений за власним бажанням ст.38 Кзот України (розпорядження №17 від 30.01.2001);

15.01.2001 зарахований на навчання до Профтехучилища №41 за «спеціальністю машиніст електровоза підземного» (наказ «2-к від 15.01.2001);

27.06.2001 відрахований у зв`язку з закінченням навчання (наказ №25-к від 27.06.2001);

26.04.2001 прийнятий учнем машиніста електровозу підземного з повним робочим днем в шахті (розпорядження №59 від 26.04.2001);

24.06.2001- звільнений у зв`язку з закінченням виробничої практики, п. 2 ст. 36 Кзот України (розпорядження №86 від 27.06.2001).

Наказом Виробничого об`єднання з видобутку вугілля по шахті «Павлоградська» №289-к від 28.12.1994 про атестацію робочих місць за умовами праці затверджено перелік робочих місць, виробництв, робот, професій та посад з несприятливими умовами праці, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення віднесені до списків №1 та №2, зокрема посада «підземний гірничий робітник».

Наказом ДХК «Павлоградвуголь» ДВАТ Шахта «Павлоградська» №467 від 29.05.2001 про результати атестації робочих місць затверджено список №1 виробництв, робот, професій, посад та показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах по шахті «Павлоградська», зокрема посада «підземний гірничий робітник та машиніст електровоза підземний».

Згідно довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1-4/2963 від 23.10.2023, виданої ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_1 працював повний робочий день у виробничому структурному підрозділі «Шахта «Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля» за наступними професіями (посадами), зокрема:

за період з 22.02.1994 р. (розпорядження №31 від 22.02.1994) по 13.09.1994 р., виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), професія, посада - гірник підземний на дільниці конвеєрного транспорту.

Дана професія дає право виходу на пенсію па пільгових умовах, передбачених Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а, позиція 1010100а Постанова Кабінету міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 р. та ч. 2 п. 1 ст. №114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.02.1994 р. по 13.09.1994 р. (0 років, 6 місяців, 22 дні);

за період з 14.09.1994 р. (наказ № 200-к від 12.09.1994 р.) по 03.05.1998 р., виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (піл землею), професія, посада « гірник підземний на дільниці ремонтно-відновлювальних робіт.

Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах. передбачених Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а, позиція 1010100а Постанова Кабінету міністрів України № 162 від 11.03.1994р.. та ч. 2 п. 1 ст. № 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період з 14.09.1994 р. по 03.05.1998 р. (3 роки, 7 місяців, 20 днів);

за період з 04.05.1998 р. (наказ № 134-к від 05.05.1998 р.) по 09.01.1999 р., виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), професія, посада - гірник підземний на дільниці з ремонту гірничих виробок.

Дана професія дає Право виходу на пенсію на пільгових умовах. передбачених Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а, позиція 1010100а Постанова Кабінету міністрів України № 162 від 11.03.1994р., та ч. 2 п. 1 ст. №114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період з 04.05.1998 р. по 09.01.1999 р. (0 років, 8 місяців, 6 днів);

за період з 10.01.1999 р. (наказ № 6-к від 05.01.1999 р.) по 30.01.2001 р. (розпорядження № 30.01.2001 р.). виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (піл землею), професія посада - гірник з ремонту гірничих виробок на дільниці з ремонту гірничих виробок.

Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а. позиція 1010100а Постанова Кабінету міністрів України № 162 від 11.03.1994р.. та ч. 2 п. 1 ст. № l14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період з 10.01.1999 р. по 30.01.2001 р. (2 роки, 0 місяців, 21 день);

за період з 26.04.2001 р. (розпорядження №59 від 26.04.2001 р.) по 24.06.2001 р. (розпорядження №86 від 27.06.2001 р.), виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), професія, посада - учень машиніста електровоза підземного на дільниці шахтного транспорту (практика).

Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а, позиція 1010100а Постанова Кабінету міністрів України № 162 від 11.03.1994р.. та ч. 2 п. 1 ст. № 114 Закопу України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період з 26.04.2001 р. по 24.06.2001 р. (0 років, 1 місяців, 29 днів).

В довідці № 1-4/2963 від 23.10.2023 також зазначено, що з 01.04.1998 по 06.04.1998 страйк, з 18.05.1998 по 18.06.1998 страйк, з 01.12.1998 по 31.12.1998 страйк.

Також зазначено, що дані професії підтверджені результатами атестацій робочих місць: наказ №289 від 28.12.1994 (атестація проведена вперше), лист №15/2741 від 12.10.2007 про продовження терміну дії наказу №289 від 28.12.1994, на півтора року ( з 28.12.1999 по 29.05.2001), наказ №467 від 29.05.2001, лист №003/07-1-10 від 17.07.2007 про продовження терміну дії наказу № 467 від 29.05.2001 на шість місяців ( з 29.05.2006по 10.11.20016), розпорядження №1612 від 10.11.2006.

25.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.1 п. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №046350014361 від 01.11.2023 відмовлено позивачу в призначені дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.п.1 п. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за списком №1.

В рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 28.12.1999 року по 28.05.2001 року, оскільки відсутній лист на подовження терміну дії наказу про атестацію від 28.12.1994 року. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 08 років 03 місяці 09 днів. Загальний стаж роботи заявника становить 27 років 19 днів.

Згідно даних пенсійної справи позивача, періоди з 01.04.1998 по 06.04.1998, з 18.05.1998 по 18.06.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998 зараховані до загального страхового стажу. Період з 28.12.1999 по 30.01.2001 зарахований до загального страхового стажу, період з 31.01.2001 по 28.05.2001 зарахований до загального страхового стажу, період з 29.05.2001 по 24.06.2001 зарахований до пільгового стажу за списком №1, період з 25.06.2001 по 27.06.2001 зарахований до загального страхового стажу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Також у відповідності до пункту а частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту а частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Щодо не зарахування періоду з 01.04.1998 по 06.04.1998, з 18.05.1998 по 18.06.1998 до пільгового стажу роботи по Списку №1, суд зазначає.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03.03.1998 № 137/98-ВР (далі - Закон № 137/98-ВР), участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно статті 28 Закону № 137/98-ВР, організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що перебування позивача у страйку не зараховується до стажу тільки в разі визнання такого страйку судом незаконним. Тобто, зазначеними нормами передбачено гарантії, щодо зарахування до трудового стажу, в тому числі до пільгового стажу, час участі працівника у страйку.

Суд зазначає, що відповідачами доказів того, що страйки визнано незаконним у судовому порядку не надано, а тому з урахуванням вимог Закону № 137/98-ВР та Закону № 1788-XII час участі у страйку підлягає зарахуванню в спеціальний трудовий стаж.

Крім того, суд звертає увагу, що протягом аналізованих у цій частині рішення періодів позивач працював на посадах гірник підземний, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Тобто, узагальнюючи, період перебування у страйку, а саме з 01.04.1998 по 06.04.1998, з 18.05.1998 по 18.06.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача відповідно до посади й робіт, які він виконував у той час, що надає позивачу право на зарахування таких періодів до пільгового стажу по Списку №1.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 28.12.1999 по 28.05.2001 у зв`язку з відсутністю листа на продовження терміну дії наказу про атестацію від 28.12.1994, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно із пункту 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами 1 та 2 статті 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 або Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1 або Списком №2.

При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

Підсумовуючи вищенаведене, період роботи з 28.12.1999 по 28.05.2001 підлягає зарахуванню до пільгового стажу по Списку №1.

Разом з тим, вимога про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 період роботи з 15.01.2001 по 27.06.2001, задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Даним судовим рішенням вже надано правову оцінку діям відповідача стосовно не зарахування до пільгового стажу роботи по Списку № 1 періоду з 28.12.1999 по 28.05.2001, який також включає в себе період з 15.01.2001 по 28.05.2001.

З матеріалів справи, а саме довідки форми РС-право в якій міститься розрахунок стажу позивача вбачається, що період з 29.05.2001 по 24.06.2001 вже зараховано до пільгового стажу роботи по Списку № 1, а період з 25.06.2001 по 27.06.2001 зарахований до загального страхового стажу.

Суд зазначає, що висновок відповідача-2 про відсутність підстав для зарахування періоду 25.06.2001 по 27.06.2001 до пільгового стажу позивача є обґрунтованим, оскільки останнім повним робочим днем в шахті (під землею) відповідно до записів в трудовій книжці позивача та довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1-4/2963 від 23.10.2023, є саме 24.06.2001.

Отже, на підставі викладеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 046350014631 від 01.11.2023 прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки ним не враховано, що відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. Інших обґрунтувань відмови в оскаржуваному рішенні не наведено.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування періодів з 01.04.1998 по 06.04.1998, з 18.05.1998 по 18.06.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 28.12.199 по 28.05.2001 до пільгового стажу за Списком № 1, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 868,00 грн., що документально підтверджується квитанцією id від 20.11.2023.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 434,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36007; ІК в ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №046350014361 від 01.11.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1998 по 06.04.1998, з 18.05.1998 по 18.06.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 28.12.199 по 28.05.2001.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп.1 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36007; ІК в ЄДРПОУ 13967927) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 434,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 лютого 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков