Рішення № 11726438, 13.10.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 2-1988-2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чернишова Ю.В.

при секретарі Гречко О.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська, Донецької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третіх осіб: ОСОБА_6, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Східно - Українське страхове товариство» м. Донецька про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 з участю третіх осіб: ОСОБА_6, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Східно -Українське страхове товариство» м. Донецька, про стягнення моральної шкоди, завданої злочином. При цьому ОСОБА_3 просила стягнути моральної шкоди в сумі- 119430грн.. ОСОБА_4 просив стягнути моральної шкоди в сумі- 83601грн.. .

Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що 9 листопада 2006 року ОСОБА_6. фактично знаходячись у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_5, маючи при собі дорожній лист, підписаний останнім, здійснював перевезення пасажирів автобусом марки «Баз А079.23», державний номер НОМЕР_1, належним відповідачу ОСОБА_5, по маршруту Горлівка Святогірськ, наданому відповідними органами приватному підприємцю ОСОБА_5

9 листопада 2006 року о 17год. 40хвил. Водій ОСОБА_6, керуючи вказаним автобусом марки «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі вул.. Ю. Комунарів м. Слов»янська Донецької області зі сторони вул.. К. Маркса в напрямку вул.. Лозановича в районі пішохідного переходу, якій зазначений розміткою та дорожніми знаками, в районі зупинки транспорту загального користування «Полікліника АІЗ» , маючи реальну можливість своєчасно виявити пішохода ОСОБА_7, який йшов через проїжджу частину зліва направо, не прийняв своєчасних заходів до зниження швидкості руху до повної зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на нього.

Причиною даної пригоди стали грубі порушення водієм ОСОБА_6 п.12.3 Правил дорожнього руху України.

В результаті наїзду ОСОБА_9 було спричинені тяжкі травми, які відносяться, згідно висновку судово-медичної експертизи № 55/702 від 15 грудня 2006 року до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечним для життя у момент спричинення та які призвели до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року у травмотологічному відділенні МЛ ім. Леніна м. Слов»янська.

Таким чином цивільно-правову відповідальність за загибель у ДТП ОСОБА_9, повинен нести власник автобуса ОСОБА_5

В результаті злочинних дій водія ОСОБА_6 їм спричинено моральну шкоду. Після вказаної пригоди та несподіваної загибелі чоловіка, вона ОСОБА_3 перенесла серйозний психологічний стрес та з 20 листопада до 19 грудня 2006 року знаходилася на стаціонаром та амбулаторному лікуванні в міській лікарні № 1 м. Слов»янська з діагнозом гіпертонічний криз, стенокардія, ішемічна хвороба серця.

Крім цього їх моральна шкода виразилася в душевних стражданнях, які перенесли та продовжують переносити у звязку зі злочинними діями ОСОБА_6, та ОСОБА_5, які призвели до загибелі ОСОБА_9, а саме: після смерті ОСОБА_9, вони перенесли та продовжують переносити сильні душевні страждання; сильний стрес, в результаті якого погіршився стан здоров»я , зявилися часті головні болі, безсоння, стан постійної депресії, яких раніше не було; ОСОБА_3 була вимушена тратити свої фізичні та моральні сили на організацію поховання, поминів, рішення проблем спільного з чоловіком майна; позивачі були змушені неодноразово їздити до Слов»янської міліції, давати показання як у слідчі органи, так і у суди, хоча ОСОБА_4 проживає у м. Київ, звертатися за правовою допомогою до юридичної консультації, а зараз знов тратити час та сили на явку до суду та слухання цивільної справи, що спричиняє їм додаткові страждання.

Крім цього до пригоди ОСОБА_3, постійно мешкала разом з ОСОБА_9 який працював за ЗАТ «Бетонмаш» економістом та отримував заробітну платню у розмірі 1137грн. середньо місячно. Вона працює на ВАТ «СЗВІ» та отримала заробітну платню у 2007 році 671,36 середньо місячно.

Разом з чоловіком ОСОБА_9 вони вели спільне господарство, разом тратили набуті гроші. Тобто на одну людину при сумісному мешканні з чоловіком приходилося 904грн. У теперішній час на ведення господарства вона може витратити лише свої гроші, тобто 671,36грн. на місяць. Таким чином, з моменту трагічної загибелі ОСОБА_9, з вини ОСОБА_6, вона не отримала 232,82грн., щомісячно без врахування на інфляцію, яка становила за офіційними показниками до 16% річних.

Таким чином, ОСОБА_3 оцінює моральну шкоду у 100000грн., а ОСОБА_4 у 70000грн.. Під час слухання справи позивачі уточнили вимоги, та зазначали, що з часу звернення з позовом до суду минув тривалий час тому вважають, що моральну шкоду слід стягнути з врахуванням індексу інфляції, на користь ОСОБА_3 в сумі- 119430грн., на користь ОСОБА_10, в сумі- 83601грн..

Крім цього для надання кваліфікованої правової допомоги ОСОБА_9 витратила 3000грн., а ОСОБА_4 1000грн.

Відповідач ОСОБА_5 просив слухати справу в його відсутність, в судове засідання не звлявся, просив слухати справу у його відсутність. Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що немає підстав для задоволення позову, а саме того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не знаходилися у трудових відносинах, та тому що ОСОБА_6 керував автобусом в день ДТП без дозволу ОСОБА_5, також тому, що суми, які були стягнуті з ОСОБА_6 по кримінальній та цивільним справі мають покрити всі моральні страждання позивачів.

.

Третя особа - ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення. При цьому також зазначив, що він фактично знаходився у трудових відносинах з ОСОБА_5, та запису у трудовій книжки не було і юридично він не знаходився з ним в трудових відносинах. Він працював на автобусі який належав відповідачу, та отримував від нього раз на місяць заробітну плату.

Третя особа - Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Східно - Українське страхове товариство» м. Донецька, в судове засідання не зявилася, судом прийнято рішення про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Як встановлено у судовому засіданні 9 листопада 2006 року о 17год. 40хвил. водій ОСОБА_6, керуючи автобусом марки «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вул.. Ю. Комунарів м. Слов»янська Донецької області зі сторони вул.. К. Маркса в напрямку вул.. Лозановича, в районі пішохідного переходу, якій зазначений розміткою та дорожніми знаками, в районі зупинки транспорту загального користування «Полікліника АІЗ» , маючи реальну можливість своєчасно виявити пішохода ОСОБА_7, який йшов через проїжджу частину зліва направо, не прийняв своєчасних заходів до зниження швидкості руху до повної зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на нього, в результаті чого ОСОБА_7 помер.

За даним фактом СВ Слов»янського МВ ГУМВС України в Донецькій області за ст.. 286 ч.2 КК України була порушена кримінальна справа. 30 липня 2007 року вироком Слов»янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_6 був визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України./ а.с.5-8 т.2/

Зазначений автобус марки «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспорту належить ОСОБА_5./а.с.156 т.2/

Згідно із ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.1167 ч.2 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини … фізичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 1168 ч.2 ЦК України, моральна шкода завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її дружині, дітям ….

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом .

Відповідач та його представник посилаються на те, що транспортний засіб був, на час скоєння ДТП, в володінні у ОСОБА_6 без його ОСОБА_5, дозволу. ОСОБА_6 володів цим транспортним засобом незаконно та не перебував у трудових відносинах із ОСОБА_5О, як приватним підприємцем.

Як на докази відповідач послався на відсутність запису в трудовій книжці ОСОБА_6 про роботу на період скоєння ДТП у ОСОБА_5.

Окрім того судом перевірялись доводи відповідача стосовно того хто здійснював виїзд на маршрут 09.11.2006року на автобусі «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1, та згідно листа ВАТ «Бердянське АТП 12306», було встановлено, що зазначене підприємство укладало з приватним підприємцем ОСОБА_5 договір №119 від 18.10.2006року про проходження водіями перед та після рейсових медичних оглядів водіїв. 09.11.2006р. виїзд на маршрут з ВАТ «Бердянське АТП 12306», здійснював водій Романюк на транспортному засобі з державним номером 57-05.

Зазначений лист, як і відсутність запису в трудовій книжці ОСОБА_6 про роботу у ПП ОСОБА_5, не спростовує доводів позивачів, про те, що ОСОБА_6 знаходився у трудових стосунках із ОСОБА_5.

Разом з тим судом встановлено інші докази, які на думку суду підтверджують факт перебування ОСОБА_6 в трудових відносинах з ОСОБА_5, що є приватним підприємцем та власником джерела підвищеної небезпеки, що дає підстави для застосування приписів ст. 1187 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_5 на підставі права власності, тобто на правових засадах є власником джерела підвищеної небезпеки транспортного засобу автобусу марки «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1.

Відповідач не надав суду доказів того, що ОСОБА_6 незаконно заволодів транспортним засобом належним відповідачу. Представник відповідача пояснив, що ОСОБА_5 не звертався до правоохоронних органів з цього приводу.

З матеріалів кримінальної справи №1-285-2007р., дослідженої в суді, та вироку суду за цією справою, не вбачається, що ОСОБА_6 неправомірно заволодів та керував транспортним засобом автобусом марки «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5. Окрім того допитаний під час досудового слідства за цією справою ОСОБА_5 підтверджував, що ОСОБА_6 керував 09.11.2006р. зазначеним автобусом на правовій підставі. /а.с.5 т.2/

В зазначених матеріалах кримінальної справи також знаходиться копія журналу диспетчера по автостанції Святогірськ, з якого вбачається, що автобус марки «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6 неодноразово, у період з вересня по 31 грудня 2006року здійснював рух по маршруту «Святогірськ-Бердянськ».

Там же в матеріалах кримінальної справи знаходиться копія подорожнього листа №901284 від 09.11.2006року,затвердженого печаткою ПП ОСОБА_5, в якому водіями автобусу марки «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1, зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_6.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 звертався до суду з позовом про визнання дійсним договору оренди транспортних засобів укладеного між ним та ОСОБА_6, саме на автобус марки «Баз А 079.23», державний номер НОМЕР_1 /а.с.9 т.1/ за яким рішенням Верховного суду України від 10.09.2008року, у задоволенні позову було відмовлено, і цим рішенням встановлено , що маршрут руху автобуса, яким керував ОСОБА_6 під дорожньо-транспортної пригоди оформлено на ПП ОСОБА_5; гроші за продані квитки пасажирам з автостанції отримував ОСОБА_5; ОСОБА_6 не отримував прибутку від орендної діяльності; сплачував за заправку паливом автобуса ОСОБА_5; медичний огляд проводився працівником ПП ОСОБА_5, що свідчить про те, що водій ОСОБА_6 знаходився у трудових відносинах з власником джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_5О./а.с.16-17 т.1/

Виходячи з наведено суд приходить до переконання, що саме відповідач ОСОБА_5 повинен відшкодовувати завдану моральну шкоду позивачам.

Вище перелічені докази спростовують доводи відповідача про неправомірність володіння ОСОБА_6 транспортним засобом належним ОСОБА_5 на час скоєння ДТП.

Встановлюючи розмір моральної шкоди суд приймає до уваги, те що страхова компанія, через те, що загинув чоловік та батько позивачів ОСОБА_9, відшкодувала позивачці моральну шкоду в сумі 2167,50, грн., та відшкодувала у рахунок моральної шкоди ОСОБА_4 2167,50 грн., крім того суд приймає до уваги і те що рішеннями суду з винної особи, яка скоїла злочин, стягнуто на користь позивачки - 30000грн, та на користь позивача 20000грн.. Але суд вважає, що навіть з урахуванням цих сум відшкодованої моральної шкоди, вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн. та 70000 грн., все одно безпідставно завищені. При встановленні розміру моральної шкоди суд виходить із характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнали позивачі в звязку з загибеллю їх чоловіка та батька по вині третьої особи ОСОБА_6, та в звязку з володінням з боку відповідача джерелом підвищеної небезпеки.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає необхідним стягнути з відповідача в розрахунок моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 30000 грн., а на користь ОСОБА_4 20000 грн., при цьому слід зазначити, що вимоги позивачів про індексацію цих сум та стягнення моральної шкоди з урахуванням індексу інфляції, суперечать вимогам діючого законодавства. Так відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 цього Закону визначені обєкти індексації: Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:

пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування;

суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Наведене свідчить про відсутність підстав для індексації визначених позивачами сум на відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу.

Згідно вимогам ст.88 ч.1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В звязку з чим, при вирішенні питання про стягнення витрат повязаних з правовою допомогою, та з урахуванням додатка до Постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590, який регулює це питання, та того, що вимоги позивачів задоволені на 30%, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 800грн., а на користь ОСОБА_4- 800грн.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 23, 1167,1168,1187 ЦК України, ст.ст.10,11,58,60,209,212-215,218 ЦПЦ України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третіх осіб: ОСОБА_6, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Східно - Українське страхове товариство» м. Донецька про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, на відшкодування моральної шкоди 30000 (тридцять) тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, на відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять) тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, в відшкодування витрат повязаних з правовою допомогою, - 800 (девятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, в відшкодування витрат повязаних з правовою допомогою, - 800 (триста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 2,25грн., а з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 2,63грн. з кожного, на р/р 31216259700004 банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016 код ЄДРПОУ 34686537.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 2,55грн., а з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 2,97грн. з кожного, на р/р 31417537700075 банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 34686605, код платежу 22090100.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення, , а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Словянського

міськрайсуду Ю.В. Чернишов