Рішення № 11726436, 06.10.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 2-1781-2010

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого - судді Профатило П.І.,

при секретарях Савчук Д.В., Моїсеєвої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ВГІРФО Словянського МВ УМВС України в Донецькій області про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про розірвання договорів,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Краматорської філії ПАТ КБ „Приват Банк” звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, з тих підстав, що відповідно до кредитного договору №685М-07 від 31.10.2007 року, позивач надав кредит ОСОБА_1 у розмірі 30000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.10.2012 року.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором №685 від 31.10.2007 року між банком та відповідачем був укладений договір застави в обороті № б/н від 31.10.2007 року, а саме:дитячі іграшки загальною вартістю 37900 (тридцять сім тисяч девятсот) гривень;верхній одяг загальною вартістю 7600 (сім тисяч шістсот) гривень;взуття загальною вартістю 5000 (пять тисяч) гривень;галантерея загальною вартістю 625 (шістсот двадцять пять) гривень.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором №685 від 31.10.2007 року між банком та відповідачем був укладений договір застави майна № б/н від 31.10.2007 року, а саме: кондиціонер samsung2WHX, 2006 року, заставленною вартістю 950 (девятсот пятдесят) гривень;телевізор LG RT 2FA35RB, 2005 року, заставленою вартістю 515 (пятсот пятнадцять) гривень.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором №685 від 31.10.2007 року між банком та відповідачем був укладений договір іпотеки б/н від 31.10.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передав в іпотеку банку належне йому майно: квартиру № 45, що розташована в будинку АДРЕСА_1 Донецької області, яка належить йому на праві приватної власності.

Також в забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором №685 від 31.10.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 31.10.2007 року відповідно до якого прийняла на себе, у разі невиконання ОСОБА_1 обовязків за кредитним договором, виконати обовязки за цим кредитним договором в тому ж розмірі, що й боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, пені тощо.

У звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором відповідачі станом на 01.03.2010 року мають заборгованість в сумі 25680,90 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ№417/84 від 03.03.2010 року складає 205190,39 грн., яка складається з наступного :

- 23264,06 доларів США, що в перерахунку у гривневому еквіваленті складає 185879,84 грн. заборгованість за кредитом;

- 2384,99 доларів США, що в перерахунку у гривневому еквіваленті складає 19056,07 грн. заборгованість процентам за користування кредитом;

- 31,85 доларів США, що в перерахунку у гривневому еквіваленті складає 254,48 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Тому просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, та договорів застави майна, та передати в заклад банку шляхом вилучення у ОСОБА_1 майна, що зазначене в договорах застави та іпотеки, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на ІТЗ розгляду справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ „ПриватБанк” про розірвання кредитного договору, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до кредитного договору №685М-07 від 31.10.2007 року, Банк надав кредит ОСОБА_1 у розмірі 30000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.10.2012 року. В наслідок фінансової кризи в Україні, обвалу курсу гривні по відношенню до долара США, він не мав можливості повністю виконувати зобовязання за кредитним договором, та був змушений звернутися до банку з заявою про відстрочку по сплаті кредиту без нарахування відсотків та пені та штрафу за цей період, збільшення строку виконання зобовязання по кредитному договору, однак банком було відмовлено в задоволенні його прохання, тому він змушений звертатися до суду з позовною заявою про розірвання кредитного договору.

В судовому засіданні представник позивача Захаров М.І. уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, та договорів застави майна, передати в заклад банку шляхом вилучення у ОСОБА_1 майна, що зазначене в договорах застави та іпотеки, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на ІТЗ розгляду справи, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, оскільки вони нічим не обґрунтовані.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги КБ ПАТ «Приватбанк» визнали, пояснили, що така заборгованість у них виникла у звязку з мировою фінансовою кризою, заборгованість сплачували не в повному обсязі оскільки в них суттєво зменшилися прибутки. Також зверталися до банку з заявою про зменшення відсоткової ставки та відстрочення строку сплати кредиту, однак отримали відмову, тому просять суд розірвати кредитний договір та інші договори, що випливають з договору кредиту.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обємі за наступних підстав.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що 31.10.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №685М-07 від 31.10.2007 року, яким банк надав кредит ОСОБА_1 у розмірі 30000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.10.2012 року (а.с. 9). За умовами договору (п.п 3.1) забезпечення зобовязань позичальника за цим договором є договір іпотеки б/н від 31.10.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передав в іпотеку банку належне йому майно: квартиру № 45, що розташована в будинку АДРЕСА_1 Донецької області, яка належить йому на праві приватної власності; договір застави товару в обігу № б/н від 31.10.2007 року, а саме:дитячі іграшки загальною вартістю 37900 (тридцять сім тисяч девятсот) гривень;верхній одяг загальною вартістю 7600 (сім тисяч шістсот) гривень;взуття загальною вартістю 5000 (пять тисяч) гривень;галантерея загальною вартістю 625 (шістсот двадцять пять) гривень; договір застави майна № б/н від 31.10.2007 року, а саме: кондиціонер samsung2WHX, 2006 року, заставленною вартістю 950 (девятсот пятдесят) гривень; телевізор LG RT 2FA35RB, 2005 року, заставленою вартістю 515 (пятсот пятнадцять) гривень; договір поруки б/н від 31.10.2007 року відповідно до якого ОСОБА_2 прийняла на себе, у разі невиконання ОСОБА_1 обовязків за кредитним договором, виконати обовязки за цим кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення вимог ст.ст. 526, 530 ЦПК України та згідно наданого розрахунку відповідачі станом на 01.03.2010 року мають заборгованість в сумі 25680,90 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ№417/84 від 03.03.2010 року складає 205190,39 грн., яка складається з наступного :

- 23264,06 доларів США, що в перерахунку у гривневому еквіваленті складає 185879,84 грн. заборгованість за кредитом;

- 2384,99 доларів США, що в перерахунку у гривневому еквіваленті складає 19056,07 грн. заборгованість процентам за користування кредитом;

- 31,85 доларів США, що в перерахунку у гривневому еквіваленті складає 254,48 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором (а.с.7,8).

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно п.2.3.9 кредитного договору, банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченого п.1.3 даного Договору, у тому числі шляхом обігу стягнення на закладене майно, якщо настали умови, передбачені п.2.3.3, має право стягнути кредит до настання строків передбачених договором, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а також реалізувати свої вимоги, що випивають з цього договору за рахунок іншого майна позичальника. Тобто, вимоги банку про дострокове повернення кредиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ., які прострочили виконання зобовязання, частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів є такими, що ґрунтуються на законі.

Згідно до кредитного договору та договору поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобовязалися погашати кредит в дату згідно графіку погашення кредиту та процентів, зазначеному в розрахунку (а.с.12 ).

В силу ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилися за договором”.

Тобто вимоги банку про дострокове повернення ОСОБА_1, який прострочив виконання зобовязання, частини кредиту, що залишилися та сплату процентів, є такими, що ґрунтуються на законі.

Згідно зі ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання , забезпеченого заставою , заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави . За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів , неустойки , відшкодування збитків , завданих порушенням зобов'язання , необхідних витрат на утримання заставленого майна , а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором .

Відповідно до ст. 590 та ст.20 «Закону України про заставу» від 02.10.1992 року №2654-ІІХ заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачене законом чи договором.

Відповідно до ст. 23 зазначеного закону відповідно до забезпечувального обтяжування обтягувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобовязання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження одержати задоволення свої вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше обєктів, обтягувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтягувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Оскільки вартість майна, що зазначена в договорі застави в обороті № б/н від 31.10.2007 року та договорі застави майна № б/н від 31.10.2007 року, значно менша ніж заборгованість за кредитним договором, тому позивач обґрунтовано ставить питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до іпотечного договору, укладеного між банком та відповідачем б/н від 31.10.2010 року, ОСОБА_3 передав в іпотеку банку належне йому майно: квартиру № 45, що розташована в будинку АДРЕСА_1 Донецької області, яка належить йому на праві приватної власності (а.с.17).

Відповідно до ч.1 ст 591 ЦК України р еалізація предмета застави , на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь якій особі покупцеві.

Таким чином, реалізація заставленого майна може бути реалізована відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Тому вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Що стосується вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо зняття з реєстрації та виселення відповідачів, які зареєстровані та мешкають у вище зазначеній квартирі, суд приходить до переконань, що ця частина вимог передчасна, а тому не підлягає задоволенню , оскільки ст.40 Закону України «Про іпотеку» визначає порядок виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення у разі звернення стягнення на передані в іпотеку житлове приміщення чи житловий будинок: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, із змісту ст.40 Закону випливає, що вирішенню питання про примусове виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення у разі звернення стягнення на передані в іпотеку житлове приміщення чи житловий будинок передує наведена в цій статті процедура, і лише у разі, якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк, суд вирішує питання про їх примусове виселення.

Крім того, банком не доведено ту обставину, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно мешкають та зареєстровані в даній квартирі. Відповідно ж. до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61ЦК України.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору №685 від 31.10.2007 року, суд прийшов до переконань, що вони підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.3 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року за №5 до відносин, що регулюються Законом України „Про захист прав споживачів” відносяться ті, що виникають з договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян.

Відповідно до ст.24 Закону України „Про захист прав споживачів” захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що повязані з порушенням їх прав, а також за своїм вибором подають позовні заяви до суду за місцем свого проживання, або за місцем виконання договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Таким чином, суд дійшов висновку про розумність розірвання кредитного договору№685М-07, від 31.10.2007 року, договору застави майна № б/н від 31.10.2007 року, договору застави в обороті № б/н від 31.10.2007 року,договору іпотеки б/н від 31.10. 2010 року, договору поруки б/н від 31.10.2010 року, оскільки подальше виконання договорів на первісно узгоджених умовах буде свідчити про порушення одного з принципів цивільно правових відносин, закріплених в ст.6 ЦК України принципа справедливості.

Позивач ПАТ КБ «ПриваБанк» при подачі позову до суду сплатив витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120,00 грн., та судовий збір у сумі 1708,50 грн., що підтверджено платіжними дорученнями. Однак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають солідарному стягненню судові витрати, а саме: інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120,00 грн., та судовий збір у сумі 1700 грн, оскільки відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито» розмір ставок держмита їз позовних заяв складає 1 відсоток ціни позову, але не менше з неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 3,6, 61, 526, 530, 651, 652, 589, 590 , 1050, 1054ЦК України, ст.ст.20, 23 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 року №2654-ІІХ , ст.ст.33,38,39,40 Закону України «Про іпотеку» ст.ст. 24 Закону України „Про захист прав споживачів” , п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року за №5, ст.ст. 5-8, 10-15, 88,107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, що мешкають АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. 29092829003111, МФО 305299, код ЕДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором №685М 07 від 31.10.2007 року в сумі 205190 (двісті пять тисяч сто девяносто) гривень 39 копійок.

Передати в заклад публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» шляхом вилучення у ОСОБА_1, що мешкає: АДРЕСА_1, належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави в обороті № б/н від 31.10.2007 року, а саме:

- дитячі іграшки загальною вартістю 37900 (тридцять сім тисяч девятсот) гривень;

- верхній одяг загальною вартістю 7600 (сім тисяч шістсот) гривень;

- взуття загальною вартістю 5000 (пять тисяч) гривень;

- галантерея загальною вартістю 625 (шістсот двадцять пять) гривень.

Передати в заклад публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» шляхом вилучення у ОСОБА_1, що мешкає: АДРЕСА_1, належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави майна № б/н від 31.10.2007 року, а саме:

- кондиціонер samsung2WHX, 2006 року, заставленною вартістю 950 (девятсот пятдесят) гривень;

- телевізор LG RT 2FA35RB, 2005 року, заставленою вартістю 515 (пятсот пятнадцять) гривень.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №685М 07 від 31.10.2007 року в сумі 205190 (двісті пять тисяч сто девяносто) гривень 39 копійок, звернути стягнення на заставлене майно, яке зазначено в договорі застави в обороті № б/н від 31.10.2007 року, а саме:

- дитячі іграшки загальною вартістю 37900 (тридцять сім тисяч девятсот) гривень;

- верхній одяг загальною вартістю 7600 (сім тисяч шістсот) гривень;

- взуття загальною вартістю 5000 (пять тисяч) гривень;

галантерея загальною вартістю 625 (шістсот двадцять пять) гривень , та на заставлене майно, яке зазначено в договорі застави майна № б/н від 31.10.2007 року, а саме:

- кондиціонер samsung2WHX, 2006 року, заставленною вартістю 950 (девятсот пятдесят) гривень;

- телевізор LG RT 2FA35RB, 2005 року, заставленою вартістю 515 (пятсот пятнадцять) гривень.

шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю вище зазначеного майна, з правом укладання договору купівлі продажу публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк», що розташований за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги,50, від імені ОСОБА_1.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру № 45, що розташована в будинку АДРЕСА_1 Донецької області, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності, шляхом продажу вказаної квартири, будь яким способом, з правом укладання договору купівлі продажу публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк», що розташований за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги,50, від імені ОСОБА_1, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаціно технічний розгляд справи в сумі 252 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - відмовити.

Кредитний договір №685М 07, укладений 31 жовтня 2007 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_1 розірвати.

Договір застави майна б\н, укладений 31.10.2007 року, Договір застави майна в обороті б\н, укладений 31.10.2007 року та Договір іпотеки, укладений 31 жовтня 2007 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_1 розірвати.

Договір поруки, укладений 31 жовтня 2007 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_2 розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду

Донецької області П.І. Профатило