Рішення № 117262432, 27.02.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 352/3199/23

Провадження № 2/344/1449/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 від 28.07.2022 року у розмірі 46 800,00 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 28.07.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» 28.07.2022 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 після заповнення Відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що знаходиться за адресою https://www.zecredit.com.ua/. 28.07.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №15978-07/2022, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W7986, котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 28.07.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

28.07.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №28072023, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №28072023 від 28.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 46 800,00 грн. Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №15978-07/2022 від 28.07.2022 року становить: Заборгованість по тілу кредиту 12 000,00 грн.; заборгованість по відсотках 34 800,00 грн.; пеня 0,00 грн. Загальна заборгованість 46 800,00грн.

29.01.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що договором про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 від 28.07.2022 передбачено, що ТОВ "ФК "Інвеструм" надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 12000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Позивачем не доведено, що саме ОСОБА_1 підписала Договір про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 від 28.07.2022, не надано доказів про надання одноразового ідентифікатору засобами зв`язку, що належить ОСОБА_1 , ні доказів належності ОСОБА_1 особистого кабінету через який було вчинено підписання договору, ні заповнення ОСОБА_1 формуляра заяви про прийняття такої пропозиції, ані будь-яких доказів, що підтверджували б підписання договору саме з відповідачем. Окрім того, у договорі не зазначено інформації про отримання відповідачем можливості укласти електронний договір у формі, що унеможливлює зміну змісту, позивачем не доведено факту передачі грошових коштів відповідачу та отримання відповідачем грошових коштів.

Також відповідачем зазначається, що відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається строком на 25 днів. Згідно п. 1.1 п. 1 Кредитного договору, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 12 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Відповідно до п. п. 1.3 п. 1 Договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 365.0 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1, 00 % (процентів) на добу. Зважаючи на вказане, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії позики, є необгрунтованими. Правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих після 21.08.2022 відсутні. Зазначений висновок зроблений з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2019 року в справі № 175/4753/15-ц. За таких обставин, зважаючи на те, що позичальник не виконала свої зобов`язання за кредитним договором №15978-07/2022 від 28.07.2022 року, проте ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" продовжувало нараховувати проценти поза межами дії договору, позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсоткими, нарахованими за необумовлений договором період - з 21.08.2022 року по 01.12.2023 року задоволенню не підлягає. Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Пунктом 2.4 договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитним договором (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

У разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку до цього договору, проценти передбачені в п. 2.3. цього договору продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору (п. 4.3. Договору).

Згідно з Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 від 28.07.2022 сторони затвердили Графік розрахунків та орієнтовну вартість кредиту. Згідно вказаного графіка відповідач зобов`язався погасити суму кредиту в розмірі 12000 грн. та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 3000 грн. При цьому, як вже зазначалось вище, позивачем в позові не зазначено та до нього не додано розрахунки по нарахованих відсотках за кредитним договорам у вказаних в позовних вимогах розмірах. Отже, відсутні докази, які б вказували на підстави та порядок нарахування відсотків за користування відповідачем кредитними коштами. Врховуючи наведене просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

28.07.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022.

Згідно зазначеного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 12 000.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту, на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 21.08.2022. Дата надання кредиту 28.07.2022. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 365.0% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1.00% (процентів) на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави (п.п.1.1.-1.3.)

Згідно п.1.4. Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 надання кредиту та зміна суми кредиту надається на основі оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) Клієнта, на власний россуд Товариства. Клієнту, який не пройшов первинний скоринт Товариства при подачі заявки, Товариство має право запропонувати інші умови кредитування, які Клієнт може прийняти або відмовитись. Кредит таким Клієнтам надається за стандартною процентною ставкою 3% на добу в межах суми 2000 грн. та на них не розповсюджуються умови п. 1.5. та п. 1.6 цього Договору.

Згідно п.п.1.12.-1.15 Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Товариства або в мобільному застосунку, обов?язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов?язкові для заповнення. Сторони домовилися, що всі документи подо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням слекгронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Товариства здійснює реєстрацію заявника на Сайті Товариства або в мобільному застосунку і формує Особистий кабінет Клієнта. Рішення про надання кредиту приймається Товариством на підставі автоматизованої обробки даних заявника.

З п.1.16.-1.17 Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 встановлено, що Товариство інформує Клієнта про прийняте рішення про видачу кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер Клієнта, а також відповідна інформація зазначається в Особистому Кабінеті. Для підписання Договору на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта. У разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підписує Договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора.

Як вбачається з п.2.1. Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором.

Відповідно до п.2.3 Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 у разі якщо Клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п. 1.2. цього Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому Клієнт погоджується, шо такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

З п.2.6. Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 вбачається, що клієнт доручає Товариству, починаючи з першого дня прострочення, ініціовати списання коштів з відповідного рахунку Клієнта з використанням реквізитів платікних карток, що були самостійно зазначені Клієнтом та були верифіковані Товариством та/або платіжною системою при отриманні поверненні кредиту(в), сплаті процентів за його користування, та направляти їх на відстрочення виконання зобов`язання на строк 7/14 днів відповідно до наведеного нижче розрахунку. 7 днів - 3% на добу від тіла кредиту, 14 днів - 2,5% на добу від тіла кредиту до повного погашення заборгованості.

П.4.3. Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 передбачено, що сторони домовилися, що у разі якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п.2.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними кошами, але в будь-якому випадку не більше 180 (ста восьмидесяти) календарних днів, починаючи з першого дня прострочения виконання умов Договору.

Згідно п.п.6.7.- 6.8.підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил падання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства. Клієнт підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно п.6.15 Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, судом встановлено, що 28.07.2022 року між ТОВ "Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом надсилання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора W7986 (а.с.9).

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором 15978-07/2022 від 28.07.2022 року станом на 01.12.2023 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість на суму 46 800,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн., заборгованості за відсотками по кредиту на суму 34 800,00 грн. Заборгованість нарахована за період з 28.07.2022 року по 20.08.2022 року та з 31.08.2022 року по 30.11.2022 року.

28.07.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Росвен інвест Україна» було укладено Договір факторингу № 28072023, відповідно до умог якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Кредитними договорами.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № 28072023 від 28.07.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №15978-07/2022 від 28.07.2022 року становить 46 800,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн., заборгованості за відсотками по кредиту на суму 34 800,00 грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Росвен інвест Україна» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).

За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договорм.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Із матеріалів справи вбачається, що договір про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 від 28.07.2022 року укладено між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на Сайті товариства або в мобільному застосунку, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов?язкові для заповнення. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.п.1.12-1.13 Договору).

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що 28.07.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №15978-07/2022, який був укладений в електронній формі на суму 12 000,00 грн.

Відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором.

Стосовно доводів відповідача щодо незгоди із нарахованими відсотками, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Договору про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 від 28.07.2022 року кредит надававався на 25 днів, тобто до 21.08.2022 року.

Згідно п.п.4.3 Договору про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 від 28.07.2022 року у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього Договору та/або в Додатках до цього Договору, проценти, передбачені в п.2.3 продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.

Зазначені умови цього договору не суперечать вимогам статті 6 ЦК України, оскільки сторони є вільними при укладенні договору.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами позивачем нарахована за період з 28.07.2022 року по 20.08.2022 року на суму 3000 грн. З 31.08.2022 року по 30.11.2022 року нараховувалась просрочена заборгованість за відсотками по кредиту, тобто за 91 день на суму 34 800 грн.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за Договором про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 від 28.07.2022 проценти можуть бути нараховані терміном не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.

Відповідно до п.2.3 Договору у разі якщо Клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п. 1.2. цього Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому Клієнт погоджується, шо такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

П.4.3. Договору про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 передбачено, що сторони домовилися, що у разі якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п.2.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними кошами, але в будь-якому випадку не більше 180 (ста восьмидесяти) календарних днів, починаючи з першого дня прострочения виконання умов Договору.

Установлено, що відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 від 28.07.2022 сума кредиту становила 12 000 грн, процентна ставка за користування кредитом- 2,5% на добу. Строк кредитування 25 днів та відповідно до п. 4.3. передбачено нарахування відсотків за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 180 днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору. Отже, розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за цим Договором про надання фінансового кредиту №15978-07/2022 від 28.07.2022 складає 34 800,00 грн (12 000*0,0250* 116 днів ).

Враховуючи наведене, суд бере до уваги строки кредитування, розміри відсотків, визначені в кредитному договорі, та приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Росвен Інвест Україна» становить 46 800 гривень 00 копійок, з яких: 12 000 гривень 00 копійок - сума заборгованості по тілу кредиту; 34 800 гривень 00 кропійок - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Росвен інвест Україна», який є новим кредитором у зобов`язанні, розмір якої підтверджено наданим позивачем розрахунком та відповідачем не спростовано.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, відповідно до 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 137,141, 263-265, 267,273, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221 заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 15978-07/2022 від 28.07.2022 у розмірі 46 800 (сорок шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Татарінова О.А.