Рішення № 117209826, 15.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 рокуСправа №160/29589/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу №160/29589/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Майдан Волі, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 14035769) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №046350013854 від 29.08.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- період навчання у Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 по 10.01.2005 за кваліфікацією електрослюсар підземний, машиніст підземних установок;

- період навчання у філії «Учбово-курсовий комбінат» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 22.03.2011 по 21.06.2011 за кваліфікацією гірничомонтажник підземний;

- період військової служби в особливий період 14.04.2022 по 16.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023 (день подачі заяви на призначення пенсії);

- період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.02.2015 по 09.09.2016 та період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в районах та в період зазначених заходів в н. п. Барвінкове Харківської області з 03.06.2022 по 22.06.2023 у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці);

- повторно розглянути заяву від 22.08.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах з 22.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсійним органом протиправно було прийнято рішення №046350013854 від 29.08.2023 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що призвело до порушення прав позивача на належне йому пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

13.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №106835/23), в якому останній заперечив проти позовних вимог та зазначив, що 22.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Рішенням останнього №046350013854 від 29.08.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з причин відсутності необхідного пільгового стажу роботи. З огляду на викладене, відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 22.08.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №046350013854 від 29.08.2023, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років. Додатково зазначено, що до страхового стажу та до пільгового стажу не враховано періоди військової служби з липня 2015 року по 31.12.2015, оскільки довідка №1066 від 27.10.2016 про нараховані суми грошового забезпечення не відповідає вимогам Постанови Правління Пенсійного фонду України від 04.02.2021 №3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески» та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; період військової служби, оскільки з листопада 2022 по 28.02.2023, 01.04.2023 по 16.07.2023 відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно розрахунку стажу (форма РС-право), копія якого міститься у матеріалах справи, відповідачем також не було враховано до пільгового стажу позивача періоди навчання з 01.09.2001 по 10.01.2005 та з 22.03.2011 по 19.06.2011.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №046350013854 від 29.08.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Згідно п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до положень п. 16 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Як встановлено судом, згідно оспорюваного рішення та розрахунку стажу пенсійним органом не було враховано до пільгового стажу позивача період проходження останнім військової служби в особливий період, період безпосередньої участі в антитерористичній операції та період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Суд, вирішуючи питання щодо неврахування вказаних періодів виходить з того, що умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII).

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону № 1788-XII або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом № 1058-IV.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Період проходження військової служби позивача підтверджено наступними документами, копії яких містяться у матеріалах справи:

- довідкою №515 від 10.08.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» - період мобілізації з 14.04.2022 (наказ №77/2к від 21.04.2022) по 15.07.2023;

- довідкою командира Військової частини НОМЕР_2 від 10.10.2023 №17527 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України період з 03.08.2022 по 22.06.2023;

- довідкою т. в. о. командира Військової частини польова пошта НОМЕР_3 від 24.10.2016 №949 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України період з 09.02.2015 по 09.09.2016;

- довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 27.10.2016 №1066 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням з жовтня 2015 року по вересень 2016 року.

При цьому, судом встановлено, що військовій службі у вищенаведені періоди передувала робота, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, а саме: гірничомонтажника підземного з повним робочим днем у шахті, згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 від 21.03.2005 (запис №11, стор. 8-11; запис на стор. 14-15), копія якої міститься у матеріалах справи.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати період проходження військової служби в особливий період 14.04.2022 по 16.07.2023, з 11.08.2023 по 22.08.2023 (день подачі заяви на призначення пенсії), період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.02.2015 по 09.09.2016, період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в районах та в період зазначених заходів в н. п. Барвінкове Харківської області з 03.06.2022 по 22.06.2023 у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці), суд зазначає про таке.

Згідно ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, віднесено, зокрема, й військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно абз. 2 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.

Пунктом 2.3 розділу 2 цього Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три.

Такі ж норми містить постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб».

Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п. 1 ст. 2 Закону також віднесено і військову службу.

Крім того, щодо відсутності відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування суд зазначає наступне.

Верховний Суд України в Постанові у справі № 341/460/17 від 09.10.2020 зробив висновок про наступне:

«Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Колегія суддів зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання Приватним ТВП «Софія» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії.».

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання роботодавцем-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 21.05.2021 у справі №343/659/17.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість вказаних підстав для неврахування зазначених періодів військової служби до пільгового стажу роботи позивача.

Також, щодо документів про нарахування та сплату страхових внесків, що зберігаються на тимчасово окупованих територіях суд зауважує, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані, так звані, «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського Суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через знаходження документів про нарахування та сплату страхових внесків на непідконтрольній українській владі території.

Таким чином, підтверджені матеріалами справи періоди військової служби позивача в особливий період 14.04.2022 по 15.07.2023, безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.02.2015 по 09.09.2016 та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в районах та в період зазначених заходів в н. п. Барвінкове Харківської області з 03.06.2022 по 22.06.2023 мають бути зараховані в стаж позивача за професією гірничомонтажник підземний з повним робочим днем під землею, з розрахунку один місяць служби за три.

З огляду на викладене, позовні вимоги в зазначеній вище частині підлягають частковому задоволенню відповідно до наявних у справі матеріалів.

Щодо неврахування до пільгового стажу періоду навчання позивача з 01.09.2001 по 10.01.2005 та з 22.03.2011 по 21.06.2011, суд виходить з наступного.

Згідно п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна за змістом вимога міститься і в абз. 1 п. 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240, відповідно до якої час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Як встановлено судом, позивач у період з 01.09.2001 по 10.01.2005 навчався у Тернівському професійному гірничому ліцеї, що підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_5 від 21.03.2005 та додатком до диплома кваліфікованого робітника серії НОМЕР_6 . Також встановлено, що з 21.03.2005 позивач був працевлаштований на роботу за одержаною професією (запис №1 у трудовій книжці позивача).

Разом з тим, судом встановлено, що у період з 22.03.2011 по 21.06.2011 позивач проходив курси з професії гірничомонтажник підземний при Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується записами №№5-8 трудової книжки позивача та довідкою №1284, виданою Філією «Учбово-курсовий комбінаті» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Суд наголошує на тому, що відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд відзначає, що записи про навчання позивача, які внесені до трудової книжки останнього недійсними у судовому порядку не визнавались та у сукупності з наявними у матеріалах справи доказами підтверджують спірні періоди навчання позивача, які не враховано до пільгового стажу роботи позивача.

Отже, у позивача наявне право на врахування періодів навчання з 01.09.2001 по 10.01.2005 та з 22.03.2011 по 21.06.2011 до пільгового стажу роботи за професією гірничомонтажник підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах з 22.08.2023, суд зазначає, що не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо призначення та виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому, суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його призначати пенсії за віком на пільгових за Списком №1 та вирішувати питання щодо їх виплати.

У зв`язку із зазначеним, позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.

За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Майдан Волі, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 14035769) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії №046350013854 від 29.08.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 по 10.01.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання у філії «Учбово-курсовий комбінат» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 22.03.2011 по 21.06.2011.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за професією «гірничомонтажник підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період під час здійснення заходів для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з розрахунку один місяць служби за три з 14.04.2022 по 15.07.2023 та з 03.06.2022 по 22.06.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за професією «гірничомонтажник підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період безпосередньої участі в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три з 09.02.2015 по 09.09.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.08.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15.01.2024.

Суддя О.В. Царікова