Рішення № 117209827, 22.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 рокуСправа №160/29929/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу №160/29929/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи 13814885) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо недонарахування пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про яке зазначено в рішенні №047150021380 від 31.03.2023 протиправними та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області донарахувати пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувававши до пільгового стажу, зазначеного в рішенні №047150021380 від 31.03.2023: 1 рік, 0 місяців, 21 день з дати першого звернення, тобто з 24.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсійним органом протиправно було прийнято рішення №047150021380 від 31.03.2023 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що призвело до порушення прав позивача на належне йому пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

13.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №106829/23), в якому останній заперечив проти позовних вимог та зазначив, що 24.03.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Рішенням останнього №047150021380 від 31.03.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з причин відсутності необхідного пільгового стажу роботи. Відповідач також зауважив на дискреційних повноваженнях пенсійного органу з питань призначення пенсії. З огляду на викладене, відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 24.03.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047150021380 від 31.03.2023, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Додатково зазначено, що страховий стаж складає 43 роки 2 місяці 5 днів (в тому числі додаткові роки за Список №1 7 років), пільговий стаж 7 років 4 місяці 29 днів. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди з 01.01.2023 по 28.02.2023, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про зазначений період роботи.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №047150021380 від 31.03.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Як підтверджено матеріалами справи, пенсійним органом не враховано до страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 01.01.2023 по 28.02.2023, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про зазначений період роботи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Як встановлено судом, трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 10.08.1988, копія якої наявна у матеріалах справи, містить наступні записи щодо спірного періоду роботи позивача:

- 05.04.2018 прийнятий до ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» водієм автотранспортних засобів (зайнятим на транспортуванні гірничої маси у технологічному процесі у кар`єрі) 3 класу колони технологічного автотранспорту гірничо-транспортного цеху №1 (за Списком №1) на підставі наказу №145 від 04.04.2018, наказу про атестацію №622 від 30.06.2015 (запис №35);

- за результатами планової атестації робочих місць по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 на підставі наказу №557 від 22.06.2020 (запис №36);

- 26.06.2023 звільнений з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію ст. 38 КЗпП України на підставі наказу №241 від 26.06.2023 (запис №37).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про період роботи позивача з 01.01.2023 по 28.02.2023, з огляду на наступне.

Верховний Суд України в постанові від 09.10.2020 у справі №341/460/17 зробив висновок про наступне:

«Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Колегія суддів зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання Приватним ТВП «Софія» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії.».

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі №316/1392/16-а, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 21.05.2021 у справі №343/659/17.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість підстав для неврахування періоду роботи позивача з 01.01.2023 по 28.02.2023 до страхового та пільгового стажу позивача, у зв`язку з чим, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №047150021380 від 31.03.2023 підлягає скасуванню, а право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу спірні періоди.

Крім того, суд наголошує на тому, що права позивача порушено саме рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, а не діями останнього, відтак, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягають.

Разом з тим, згідно копії розрахунку стажу позивача (форма РС-право) судом встановлено, що пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 наступні періоди роботи: з 15.12.2014 по 31.12.2014, з 22.10.2015 по 31.12.2015, з 16.10.2016 по 31.12.2016, з 21.10.2017 по 23.11.2017, з 01.02.2018 по 05.02.2018, з 16.12.2018 по 31.12.2018, з 18.12.2019 по 31.12.2019, з 15.12.2020 по 31.12.2020, з 27.12.2021 по 31.12.2021, з 19.11.2022 по 31.12.2022, а також не зараховано до страхового і пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 період роботи з 01.01.2023 по 26.06.2023.

Суд наголошує на тому, що зазначені вище періоди роботи позивача підтверджені записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 10.08.1988, копія якої міститься у матеріалах справи. Записи в трудовій книжці ніким не оспорювались та в судовому порядку недійсними не визнавались.

Разом з тим, суд наголошує, що посада водія автотранспортних засобів, зайнятого на транспортуванні гірничої маси у технологічному процесі у кар`єрі, яку позивач обіймав у вказані вище періоди роботи, відноситься до посад Списку №1, що також підтверджується відмітками у трудовій книжці позивача про атестацію робочих місць по даній професії, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано вказані вище періоди роботи позивача до його пільгового страхового стажу за Списком №1.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області донарахувати пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувававши до пільгового стажу, зазначеного в рішенні №047150021380 від 31.03.2023: 1 рік, 0 місяців, 21 день з дати першого звернення, тобто з 24.03.2023, суд зазначає, що не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо нарахування позивачу пенсії, а також розрахунку страхового та пільгового стажу віднесено до дискреційних повноважень пенсійного органу, а тому, суд позбавлений можливості втручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його призначати пенсії за віком на пільгових.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача з виходом за межі позовних вимог є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 24.03.2023, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

На підставі ч. 3 ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи 13814885) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 №047150021380 від 31.03.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 01.01.2023 по 28.02.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 01.01.2023 по 26.06.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 15.12.2014 по 31.12.2014, з 22.10.2015 по 31.12.2015, з 16.10.2016 по 31.12.2016, з 21.10.2017 по 23.11.2017, з 01.02.2018 по 05.02.2018, з 16.12.2018 по 31.12.2018, з 18.12.2019 по 31.12.2019, з 15.12.2020 по 31.12.2020, з 27.12.2021 по 31.12.2021, з 19.11.2022 по 31.12.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 24.03.2023, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 22.01.2024.

Суддя О.В. Царікова