Постанова № 11720671, 22.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 червня 2010 р. № 2-а-5546/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі Сович О.І.,

представник позивача не зявився,

відповідач не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до

про фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Фастівська обєднана державна податкова інспекція Київської області (далі позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 6637 грн 75 коп.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 43, 44).

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 45).

За наведених обставин, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.

Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив таке.

18 грудня 2007 р. відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 6), 19 грудня 2007 р. за № 9591 його взято на облік платника податків, про що свідчить довідка від 20 травня 2010 р. за № 429/10/24 (а.с. 8).

З 30 листопада по 9 грудня 2009 р. позивачем було проведено планову виїзну перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) за період з 19 грудня 2007 р. по 30 вересня 2009 р., якою встановлено порушення п.п. „а” п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-ІV (далі Закон № 889-ІV), п. 4 ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 р. № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” (далі Декрет № 13-92) та п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР).

14 грудня 2009 р. позивачем було складено акт № 581/59/1702-3004212158 про результати планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) відповідача за період з 19 грудня 2007 р. по 30 вересня 2009 р. (далі акт перевірки) (а.с. 15 - 29).

31 грудня 2009 р., на підставі акту перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001131702/0, згідно з яким сума податкового зобов`язання відповідача по податку з доходів фізичних осіб складає 6279 грн 75 коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1, згідно з яким сума штрафних (фінансових) санкцій складає 340 грн 00 коп. (а.с. 34).

Дані податкове повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримані відповідачем 5 січня 2010 р. (а.с. 36).

З метою забезпечення погашення існуючого у відповідача боргу, 20 січня 2010 р. позивачем було виставлено першу податкову вимогу № 1/14 на суму 6619 грн 75 коп. (а.с. 37), а 1 березня 2010 р. другу податкову вимогу № 2/132 на суму 6279 грн 75 коп. (а.с. 37), які відповідачем отримано, відповідно, 23 січня 2010 р. та 5 березня 2010 р. (а.с. 37).

При вирішенні справи судом взято до уваги, що відповідно до вимог ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно із вимогами п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб`єктів господарської діяльності застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Як убачається з п. 3.1 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (далі Положення), фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Згідно із вимогами п. 3.2 Положення касовий чек має містити такий обовязковий реквізит, як назва господарської одиниці.

Відповідно до вимог розділу 1 Положення назва господарської одиниці це назва, зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Як убачається з п. 2.1 Положення, у разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим.

Згідно з вимогами ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з вимогами п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 р. (далі - Закон № 2181-ІІІ) податкові декларації для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до вимог п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 889-ІV платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобовязаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно з вимогами п.п. а п. 19.1 ст. 19 зазначеного Закону платники податку зобовязані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі, коли такий платник податку зобовязаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Як убачається з п. 4 ст. 14 Декрету № 13-92, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Наявні матеріали справи свідчать, що на дату розгляду справи та винесення рішення по суті у відповідача існує несплачений податковий борг у сумі 6297 грн 75 коп. та несплачені штрафні (фінансові) санкції у сумі 340 грн 00 коп.

Доказів про сплату зазначених сум відповідачем суду надано не було.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь держави податковий борг у сумі 6637 (шість тисяч шістсот тридцять сім) грн 75 коп. , у тому числі з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 6297 (шість тисяч двісті девяносто сім) грн 75 коп. на р/р 33211801700015, код платежу 11010200, отримувач місцевий бюджет м. Фастів, код 23570579, банк ГУДКУ в Київській області, МФО 8211018 та з штрафної (фінансової) санкції у сумі 340 (триста сорок) грн 00 коп. на р/р 31114104700015, код платежу 21080900, отримувач державний бюджет м. Фастів, код 23570579, банк ГУДКУ в Київській області, МФО 8211018.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.І. Виноградова

Повний текст постанови виготовлено і підписано 25 червня 2010 р.