Рішення № 11720081, 20.10.2010, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Товянської О.В.

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 21 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності на частину спадкового майна, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання недійсним договору дарування жилого будинку в АДРЕСА_1. Мотивувала вимоги тим, що вона та її померлий чоловік мали похилий вік і вважали, що подарувавши доньці будинок, будуть мати від неї догляд та опіку. Проте, їх сподівання не виправдалися. У позові просила також визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані Андрушівською державною нотаріальною конторою 25.04.2006 р. та 08.05.2008 р. на імя ОСОБА_3 Посилалася на те, що після смерті чоловіка донька оформила все спадкове майно на себе за заповітом. Проте, вона має право на спадщину та обовязкову частку у розмірі ј від земельної ділянки, майнового паю та компенсаційного вкладу. Просила визнати за нею право власності на ці частини майна.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.07.2010 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення, справу повернути на новий розгляд. Вважає, що суд не дав належної оцінки представленим нею доказам, не зясував дійсних обставин справи. На її думку, суд залишив поза увагою той факт, що заповіт її померлим чоловіком було зроблено на двох доньку і сина у рівних частинах. Оскільки, син помер, то за заповітом відповідачці може належати лише Ѕ частина майна, а решту мають спадкувати інші спадкоємці, в тому числі її онуки.

Перевіривши законність та обгрунтованність судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за договором дарування від 18.04.2001 року ОСОБА_4 подарував своїй доньці ОСОБА_3 належний йому будинок в АДРЕСА_1 (а.сп.14). Позивач, як дружина дарувателя, дала письмову згоду на дарування будинку доньці (а.сп.52).

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа №22ц/5754 Головуючий у суді 1-ї інстанції Брагін В.І.

Категорія 21 Суддя-доповідач Жизневська А.В.

Судом правильно встановлено характер спірних правовідносин та закон, яким регулювалися спірні правовідносин на момент їх виникнення, надана оцінка представленим доказам та зроблено обгрунтований висновок про безпідставність вимог позивачки щодо визнання договору недійсним.

Відмовляючи у задоволені позову про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, суд виходив з того, що хоча позивач і має право на частину спадкового майна, проте, передчасно звернулася до суду, оскільки має звернутися до нотаріальної контори.

Такий висновок суд зробив помилково, не зясувавши дійсні обставини справи та не оцінивши представлені суду докази.

Так, за заповітом від 24.02.1998 р. (а.сп.30) ОСОБА_4 заповів все належне йому майно доньці ОСОБА_3 та синові ОСОБА_7 в рівних частках кожному. Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.сп.31).

Заповідач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і на момент смерті з ним проживала позивачка його дружина, яка знаходилася на повному його утриманні (а.сп.7), фактично прийняла спадщину і є спадкоємцем майна.

Оскільки син ОСОБА_7 помер ще до смерті заповідача, то Ѕ частина спадкового майна останнього має спадкуватися всіма спадкоємцями на загальних підставах, по закону.

У березні 2006 р. ОСОБА_3 звернулася із заявою до Андрушівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, не зазначивши про інших спадкоємців, в тому числі про матір, яка фактично прийняла спадщину.

25.04.2006 р. вона отримала два свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,3992 га та грошовий вклад в Ощадному банку, 08.05.2008 р. вона отримала свідоцтво на майновий пай, частка якого становить 8579 грн. в КСП імені Шевченка (а.сп.37,39,43).

З огляду на викладене, у суду не було підстав відмовляти у задоволені позову про визнання частково недійсними цих свідоцтв, оскільки позивач має право спадкувати за законом і на обовязкову частку у спадщині, а нотаріальною конторою вже видано свідоцтва про право на спадщину на все майно на імя ОСОБА_3

Тому вимоги ОСОБА_2 про визнання частково недійсними вказаних свідоцтв, як обґрунтовані, підлягають задоволенню. Свідоцтва мають бути визнані недійсними в ј частині кожне.

Що стосується позовних вимог про визнання права власності на частину спадкового майна, то вони не підлягають до задоволення, оскільки законом це не передбачено, а порядок здійснення права на спадкування регулюється главою 87 ЦК України. В цій частині суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволені позову.

Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню у частині відмови у задоволені позову про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, з ухваленням нового в цій частині про визнання недійсними в ј частині свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, виданих Андрушівською державною нотаріальною конторою Житомирської області 25 квітня 2006 р. за №№ 39547672, 39547710 у спадковому реєстрі та 08.05.2008 р. за №44634351 у спадковому реєстрі на імя ОСОБА_3. У решті рішення підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 21 липня 2010 року у частині відмови у задоволені позову про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позову. Визнати недійсними в ј частині свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, видані Андрушівською державною нотаріальною конторою Житомирської області 25 квітня 2006 р. за №№ 39547672, 39547710 у спадковому реєстрі та 08.05.2008 р. за №44634351 у спадковому реєстрі на імя ОСОБА_3. У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Судді: