Постанова № 11719761, 22.09.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2010 р. 2-а-6084/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі Філімонов К.О., Маців О.Т., Варданян О.В.,

за участю:

представника позивача Панченко Г.В.,

представників відповідача Качанова І.В., Савенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» до

третя особа

про Баришівської об`єднаної державної податкової інспекції в Київській області

Головне управління Державного казначейства України у Київській області

визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Баришівської об`єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі відповідач) про:

1) визнання недійсними рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті: від 30 січня 2009 р. № 0000012200 (далі рішення № 1), від 5 лютого 2009 р. № 0000022200 (далі рішення № 2), від 2 березня 2009 р. № 0000032200 (далі рішення № 3), від 5 червня 2009 р. № 0000072200 (далі рішення № 4), від 28 серпня 2009 р. № 0000112200 в частині нарахування пеня у сумі 8220 грн 54 коп. (далі рішення № 5, від 28 жовтня 2009 р. № 0000122200 (далі рішення № 6), від 22 лютого 2010 р. № 0000022200 в частині нарахування пені у сумі 301258 грн 08 коп. (далі рішення № 7).

2) стягнення з бюджетного рахунку № 31112105700016 ГУ ДКУ у Київській області, на користь позивача надмірно сплаченої до бюджету суми пені за порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті у сумі 68451 грн 46 коп.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України у Київській області (далі третя особа) (т. 2 а.с. 17).

Ухвалою названого суду від 21 вересня 2010 р. провадження у справі в частині стягнення з бюджетного рахунку надмірно сплаченої позивачем пені у сумі 68451 грн 46 коп. закрито (т. 2 а.с. 38).

Крім позовної заяви представником позивача до суду було надано письмові пояснення до адміністративного позову із обґрунтуванням розрахунку позову (т. 1 а.с. 137 - 138, т. 2 а.с. 1 - 3).

Представниками відповідача до суду було подано письмові заперечення, згідно з якими штрафні санкції до позивача застосовано керуючись Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (далі Закон № 185/94-ВР) та Указом Президента України від 21 січня 1998 р. № 41/98 «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» (далі Указ № 41/98) (т. 1 а.с. 105 - 108).

У судове засідання з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на те, що на розрахунки за експортні операції оплачені в українській гривні, дія Закону № 185/94-ВР не поширюється.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

12 лютого 2008 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Столичная нефтяная компания» ? резидентом Республіки Білорусь (далі ? ТОВ «Столичная нефтяная компания») було укладено договір поставки товарів № 2-БАГ (далі Договір) (т. 1 а.с. 13 - 15), відповідно до п.п. 2.1 п. 2 якого ціну за товар, що мав бути поставлений позивачем, встановлено в українській гривні та на умовах, вказаних у специфікаціях (а.с. 13).

У подальшому, 22 жовтня 2008 р., сторонами Договору було укладено додаткову угоду № 3, згідно з якою п.п. 2.1 п. 2 викладено такій редакції: «ціна за товар, що поставляється за дійсним договором, встановлюється в українських гривнях, доларах США або в євро за домовленістю сторін та на умовах, зазначених у специфікаціях» (т. 1, а.с. 79).

Предметом дослідження у межах даної адміністративної справи є розрахунки за поставку товару, яку було здійснено згідно із специфікаціями №№ 11 - 25, №№ 27 - 29 (т. 1 а.с. 146 - 160, 162 - 164).

Зокрема, у звязку з тим, що виручку за поставлений товар на банківські рахунки позивача ТОВ «Столичная нефтяная компанія» було зараховано несвоєчасно або взагалі не зараховано, відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк», якому позивачем було відкрито банківські рахунки, на адресу відповідача було направлено шість інформаційних листів про виявлені факти порушень чинного законодавства (ненадходження у законодавчо встановлені строки виручки товарів або обєктів лізингу):

- від 2 грудня 2008 р. № 08/1882 за період з 1 по 31 листопада 2008 р. (т. 1 а.с. 249);

- від 5 січня 2009 р. № 08/05 за період з 1 по 31 грудня 2008 р. (т. 1 а.с. 250);

- від 2 лютого 2009 р. № 08/191 за період з 1 по 31 січня 2009 р. (т. 1 а.с. 252);

- від 5 травня 2009 р. № 08/1621 за період з 1 по 30 квітня 2009 р. (т. 1 а.с. 251);

- від 5 червня 2009 р. № 12/1-2730 за період з 1 по 31 травня 2009 р. (т. 1 а.с. 248);

- від 8 липня 2009 р. № 12/1-3535 за період з 1 по 30 червня 2009 р. (т. 1 а.с. 247).

З метою перевірки наданої банком інформації відповідачем було проведено сім невиїзних документальних перевірок фінансово - господарської діяльності позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Столичная нефтяная компания».

За наслідками здійснених перевірок відповідачем було складено сім актів про результати невиїзних документальних перевірок позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Столичная нефтяная компания», а саме:

- акт від 20 січня 2009 р. № 60/220/33126404 (т. 1 а.с. 16 - 24);

- акт від 3 лютого 2009 р. № 78/220/331126404 (т. 1 а.с. 33 - 37);

- акт від 27 лютого 2009 р. № 208/220/33126404 (т. 1 а.с. 39 - 46);

- акт від 5 червня 2009 р. № 583/2200/33126404 (т. 1 а.с. 49 - 55);

- акт від 28 серпня 2009 р. № 1385/2200/33126404 (т. 1 а.с. 57 - 63);

- акт від 28 жовтня 2009 р. № 1677/2200/33126404 (т. 1 а.с. 65 - 71);

- акт від 13 лютого 2010 р. № 457/23-2/33126404 (т. 1 а.с. 73 - 78).

Відповідно до висновків, які містяться у перелічених актах, під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону № 185/94-ВР.

За результатами проведених перевірок відповідачем було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій:

№ 1 ? на суму 18028 грн 76 коп. ( т. 1 а.с. 139);

№ 2 на суму 11935 грн 76 коп. (т. 1 а.с. 140);

№ 3 на суму 15435 грн 14 коп. (т. 1 а.с. 141);

№ 4 на суму 7809 грн 67 коп. (т. 1 а.с. 143);

№ 5 на суму 9856 грн 22 коп. (т. 1 а.с. 142);

№ 6 на суму 7021 грн 59 коп. (т. 1 а.с. 144);

№ 7 на суму 313695 грн 76 коп. (т. 1 а.с. 145).

Позивач, не погоджуючись із переліченим рішеннями, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення відповідачем було винесено з різних підстав.

Так, рішення № 1 (т. 1 а.с. 139) ? у звязку з порушенням порядку зарахування на банківські рахунки позивача виручки за товар, який ним було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания», згідно зі специфікаціями №№ 11 - 17 (зокрема, від: 6 травня 2008 р. №№ 11, 12 (т. 1 а.с. 146 - 147); 15 травня 2008 р. № 13 (т. 1 а.с. 148); 19 травня 2008 р. № 14 (т. 1 а.с. 149); 26 травня 2008 р. № 15 (т. 1 а.с. 150); 2 червня 2008 р. № 16 (т. 1 а.с. 151); 2 червня 2008 р. № 17 (т. 1 а.с. 152).

Зазначеними специфікаціями передбачено здійснення оплати товару в українській національній валюті гривні. Проте, фактично оплату було здійснено таким чином.

На банківські рахунки позивача було зараховано виручку за товар, який було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компанія».

Так, за товар, який було поставлено згідно зі специфікаціями:

- № 11 та № 12 частково своєчасно у гривнях у сумі 16598 грн 00 коп., частково у доларах США 22289 доларів США (еквівалент у гривнях 130502 грн 10 коп.) із затримкою 2 дні;

- № 13 у доларах США (еквівалент у гривнях 91875 грн 00 коп.) із затримкою 8 днів;

- № 14 у доларах США (еквівалент у гривнях 151396 грн 00 коп.) із затримкою 24 дні;

- № 15 у доларах США (еквівалент у гривнях 87815 грн 00 коп.) із затримкою 17 днів;

- № 16 оплата не надійшла;

- № 17 частково оплачено у доларах США (еквівалент у гривнях 3570 грн 00 коп.) з затримкою 11 днів.

Дані обставини у судовому засіданні сторонами не оспорювалися і, крім того, вони підтверджуються поданою позивачем таблицею (т. 2 а.с. 43 - 49) та поданим сторонами спільним розрахунком (т. 2 а.с. 42).

Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як убачається з ч. 1, 5 ст. 4 Закону № 185/94-ВР, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті , перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Наведене свідчить, що виручку позивача за товар в іноземній валюті доларах США, поставлений на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания» згідно зі специфікаціями №№ 11 - 15, № 17 було зараховано на його валютні рахунки несвоєчасно, а за товар, поставлений згідно зі специфікаціями № 16 взагалі не зараховано.

За таких обставин рішення № 1 відповідачем було винесено правомірно.

Рішення №№ 2, 3 та 4 (т. 1 а.с 140, 141, 143) були винесені у звязку з незарахуванням на банківські рахунки позивача виручки в українській гривні за товар, який ним було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания» згідно зі специфікаціями №№ 18 - 25 (від 9 червня 2008 р. № 18 (т. 1 а.с. 148); 26 червня 2008 р. № 19 (т. 1 а.с. 149); 2 липня 2008 р. № 20 (т. 1 а.с. 150); 4 липня 2008 р. № 21 (т. 1 а.с. 151); 8 липня 2008 р. № 22 (т. 1 а.с. 152), від 8 липня 2008 р. № 23 (т. 1 а.с. 153); 3 жовтня 2008 р. № 24 (т. 1 а.с. 154); 17 жовтня 2008 р. № 25 (т. 1а.с. 155).

Зокрема, зазначеними специфікаціями було передбачено оплату товару в гривнях, проте, фактично ця виручка на рахунки позивача зарахована не була.

Дана обставина підтверджується показаннями сторін у судовому засіданні, поданою позивачем таблицею (т. 2 а.с. 43 - 49) та поданим сторонами спільним розрахунком (т. 2 а.с. 42).

Наведене свідчить, що штрафні (фінансові) санкції позивачу було нараховано за несвоєчасне зарахування виручки в українській гривні на його валютні рахунки за експортований ним товар.

Проте, строк зарахування виручки резидентів на їх валютні рахунки, встановлений ст. 1 Закону 185/94-ВР, може бути застосований лише стосовно розрахунків в іноземній валюті, які підлягають зарахуванню на відповідні банківські рахунки.

Крім того, судом враховано, що рішення №№ 2, 3 та 4 відповідачем було винесено з посиланням на допущене позивачем порушення вимог ст. 1 Закону № 185/94 ВР, якою встановлено відповідальність за порушення строку розрахунків саме в іноземній валюті.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що несвоєчасне зарахування або незарахуваня ТОВ «Столичная нефтная недвижимость» на банківські рахунки позивача виручки в українській валюті ? гривні не може бути підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з посиланням на ст. 4 Закону 185/94-ВР.

За наведених обставин винесені відповідачем рішення №№ 2, 3 та 4 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішення № 5 та № 6 (т. 1 а.с. 142, 144) відповідачем були винесені у звязку з несвоєчасним зарахуванням виручки в доларах США на банківські рахунки позивача за товар, який було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания» згідно зі специфікаціями №№ 27 - 29 (від: 6 листопада 2008 р. № 27 (т. 1 а.с. 162), 25 листопада 2008 р. № 28 (т. 1 а.с. 163), 11 грудня 2008 р. № 29 (т. 1 а.с. 164).

Так, відповідно до зазначених специфікацій оплата за експортований позивачем товар повинна була здійснюватися в доларах США (т. 1 а.с. 162 - 164), проте зазначену виручку, у строки, визначені ст. 1 Закону № 185/94-ВР, на валютні рахунки позивача зараховано не було.

Як убачається зі ст. 1 Закону № 959-XI, іноземна валюта це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу; платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях; кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Водночас, відповідно до вимог ст. 1 Декрету КМУ іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Наведене свідчить, що виручка в іноземній валюті у строки, визначені ст. 1 Закону № 185/94-ВР, на валютні рахунки позивача не надійшла.

Крім того, судом не може бути взято до уваги твердження позивача щодо проведення між сторонами Договору взаємозаліку однорідних вимог згідно зі специфікаціями №№ 27 - 29 відповідно до угод від 18 березня (т. а.с. 81) та 30 квітня 2009 р. (т. а.с. 83), оскільки дане твердження спростовується підписаною без зауважень та заперечень керівником позивача довідкою відповідача від 13 лютого 2010 р. № 5/2200/33126404 з окремих питань перевірки як складової частини акта про результати перевірки відповідача. Так, згідно з цією довідкою «сальдо розрахунків» на кінець періоду, що перевіряється, становить 22500 доларів США (або 171681 грн 75 коп. відповідно до офіційного курсу НБУ, який діяв станом на 30 вересня 2009 р.) (т. 1 а.с. 132 - 134).

Наведене свідчить, що станом на дату проведення перевірки 13 лютого 2010 р. суму 22500 доларів США у первинних бухгалтерських документах позивача було відображено, як несплачену.

За викладених обставин штрафні (фінансові) санкції на суму в доларах США, яка своєчасно не надійшла на банківські рахунки позивача, застосовані відповідачем згідно з вимогами ст. 1 Закону № 185/94-ВР, а, отже, рішення № 5 та № 6 прийнято правомірно.

Рішення № 7 (т. 1 а.с. 145) було винесено у звязку з порушенням порядку зарахування виручки в доларах США на банківські рахунки позивача за товар, який було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания» згідно зі специфікаціями №№ 16 - 17 (від: 2 червня 2008 р. № 16 (т. 1 а.с. 151); 2 червня 2008 р. № 17 (т. 1 а.с. 152); №№ 20 - 25 (від: 2 липня 2008 р. № 20 (т. 1 а.с. 155); 4 липня 2008 р. № 21 (т. 1 а.с. 156); 8 липня 2008 р. № 22 (т. 1 а.с. 157); 8 липня 2008 р. № 23 (т. 1 а.с. 158); 3 жовтня 2008 р. № 24 (т. 1 а.с. 159); 17 жовтня 2008 р. № 25 (т. 1 а.с. 160); №№ 27 - 29 (від: 6 листопада 2008 р. № 27 (т. 1 а.с. 162); 25 листопада 2008 р. № 28 (т. 1 а.с. 163); 11 грудня 2008 р. № 29 (т. 1 а.с. 164).

Так, згідно зі специфікаціями №№ 27, 28, 29 оплату було передбачено у доларах США (т. 1 а.с. 162, 163, 164), а згідно зі специфікаціями №№ 16, 17, 20 - 25 (т. 1 а.с. 151, 152, 155 - 160) в українській гривні.

Проте, фактично, оплата за товар, поставлений згідно зі зазначеними специфікаціями, відбулася наступним чином.

За товар, який було поставлено згідно зі специфікаціями:

- № 17 ? виручка надійшла у доларах США (в еквіваленті 3570 грн 00 коп) із затримкою 196 днів;

- №№ 16, 20 - 26 ? виручка в українській гривні відповідно в сумі 69359 грн 50 коп., 87450 грн 00 коп., 64890 грн. 00 коп., 62278 грн. 00 коп., 71710 грн 00 коп, 66135 грн 00 коп., 67978 грн 00 коп. не надходила;

- № 27 ? виручка надійшла в доларах США в сумі 6812 і 7422 долари 70 центів США із затримкою 45 днів;

- № 29 ? виручка надійшла в доларах США в сумі 15 0777 доларів 30 центів США із затримкою 15 днів.

Наведене свідчить, що штрафні (фінансові санкції) за ненадходження на банківські рахунки позивача оплати в українській гривні за товар, що ним було експортовано згідно зі специфікаціями № №16, 20 25, відповідачем були застосовані помилково, оскільки дія ст. 1 Закону № 185/94-ВР на розрахунки в національній валюті України не поширюється.

За наведених обставин рішення № 7 в частині застосування санкцій в сумі 277661 грн 42 коп. (незарахування виручки за товар, який було поставлено згідно зі специфікаціями №№ 16, 20 - 25) є протиправним, а, отже таким, що підлягає скасуванню.

В іншій частині рішення № 7 є правомірним, оскільки штрафні (фінансові) санкції у сумі 35864 грн 34 коп. було застосовано за несвоєчасне зарахування валютної виручки (доларів США) за товар, який було поставлено згідно зі специфікаціями № 17, 27 та 29.

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на те, що підставою винесення оскаржуваних рішень №№ 1-7 був п. 17 Указу № 41/98, згідно з яким розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в порядку, передбаченому для розрахунків у іноземній валюті Законом № 185/94-ВР, з таким підстав.

Як убачається з тексту оскаржуваних рішень, штрафні (фінансові) санкції до позивача було застосовано лише за порушення вимог ст. 1 Закону № 185/94-ВР без посилання на будь-які порушення вимог Указу № 41/98.

Крім того, зміст п. 17 Указу № 41/98 певною мірою суперечить вимогам ст. 1 Законом № 185/94-ВР, зокрема, в частині визначення розрахунків в національній валюті, тому у даному конкретному випадку застосуванню підлягає правило, закріплене у ч. 4 ст. 9 КАС України, згідно з яким, у разі невідповідності нормативно-правового акта, зокрема, закону України застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У даному випадку таким актом є Закон № 185/94-ВР, яким врегульовано здійснення розрахунків виключно в іноземній валюті.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Баришівської об`єднаної державної податкової інспекції в Київській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 5 лютого 2009 р. № 0000022200, від 2 березня 2009 р. № 0000032200, від 5 червня 2009 р. № 0000072200, а також частково рішення від 22 лютого 2010 р. № 0000022200 у сумі 277661 грн 42 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України

Суддя О.І. Виноградова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 вересня 2010 р.