Ухвала суду № 11711603, 20.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 р.Справа № 2-а-40739/09/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю:

представника позивача Шинкарчук А.В.

представника відповідача Тімонов А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.01.2010р. по справі№2-а-40739/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТЕМП-КС ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Темп-КС ЛТД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000081800/0 від 03.04.09 р., № 0000081800/1 від 04.06.09 p. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 6362,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3181,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.10 р. по справі № 2-а-40739/09/2070 позов був задоволений.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.10 р. по справі № 2-а-40739/09/2070 і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але в поясненнях в судовому засіданні наполягав на законності судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ фірма "Темп-КС ЛТД" зареєстроване 29.12.92 р. Управлінням Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради. З 13.03.00 р. позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0000081800/0 від 03.04.09 р. є акт № 1659/1800/21233276 від 26.03.09 р. документальної невиїзної перевірки підприємства позивача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за період з 01.03.08 р. по 30.09.08 р.

Як вказано у вступній частині акту, дана перевірка проведена згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на підставі службового посвідчення особи, яка цю перевірку проводила.

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, де встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, та зясовуючи всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не залежно від повноти доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені загальні права органів ДПС, зокрема, на проведення перевірок субєктів господарювання.

Підстави призначення та порядок проведення планових та позапланових перевірок визначені в ст. 11-1 цього Закону і ця норма не передбачає проведення невиїзних документальних перевірок. В п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено проведення документальної невиїзної перевірки (камеральну) лише заявлених в податковій декларації даних протягом 30 днів, наступних за днем отримання органом ДПС податкової декларації. При цьому також вказано, що за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відомостей про декларування позивачем суми ПДВ до відшкодування з бюджету ні в акті перевірки, ні в інших документа, наданих відповідачем, не наведено.

За таких підстав колегія суддів дійшла до висновку, що документальна невиїзна перевірка підприємства позивача відповідачем проведена без належних підстав, що свідчить про те, що перевіряюча діяла за межами наданих їй повноважень, без належних підстав та не в порядку, встановленому відповідними нормативними актами, тобто всупереч приписам ст. 19 Конституції України.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що платник податків скористався правом оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративній процедурі. В матеріалах справи відсутні скарга та рішення відповідача про результати її розгляду, але судячи з суми визначеного податкового зобовязання та розміру застосованих штрафних санкцій новим податковим повідомленням-рішенням, що залишені незмінними у порівнянні з оскарженим податковим повідомленням-рішенням, скарга позивача була залишена без задоволення.

Слід відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження встановлені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і дана норма не передбачає прийняття такого податкового повідомлення-рішення в разі незадоволення скарги платника або без проведення додаткового нарахування податкового зобовязання та/або штрафних санкцій.

Таким чином у відповідач а не існувало законних підстав для прийняття нового податкового повідомлення-рішення № 0000081800/1 від 04.06.09 p. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 6362,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3181,0 грн., а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині.

В акті перевірки записано, що в діях підприємства позивача були виявлені порушення вимог п. 7.4.4, п. 7.4.5, п.7.7.1 ст.7 Закону України "Про ПДВ", повязані з включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбанню товару у ТОВ "Компані стріт" на загальну суму 6362,0 грн., в т.ч. за липень 2008 р. - 600,0 грн., за серпень 2008 р. - 2142,0 грн., за вересень 2008 р. - 3620,0 грн., які не пов'язані з власною господарською діяльністю, що спричинило завищення податкового кредиту за період з 01.03.08 р. по 30.09.08 р. та заниження податкового зобовязання по ПДВ в розмірі 6362,0 грн.

Вказані висновки відповідача обумовлені тим, що на підставі рахунків-фактур № 17/07-08 від 17.07.08 р., № 11/08-08 від 11.08.08 р. та № 02/09-08 від 02.09.08 р. підприємством ТОВ "Компані стріт" відвантажено ТОВ фірма "Темп КС ЛТД" товар (пневмоциліндри, гідроросподілювачі, індуктивні датчики, пневмошланги, муфти поворотного приводу, перехідні деталі, інше) і при поставці товарів продавцем були виписані податкові накладні № 17171 від 17.07.08 р. на суму ПДВ - 599,81 грн., № 11083 від 11.08.08 р. на суму ПДВ - 2142,4 грн., № 020908 від 02.09.08 р. на суму ПДВ - 3619,8 грн. Суми ПДВ по зазначених податкових накладних включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за липень-вересень 2008 р. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі на повну суму поставленого товару - 38172,06 грн.

Висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог вищевказаних норм ґрунтуються на тому, що ДПА у Харківській області листом № 18521/7/18-215 від 16.12.08 р. повідомило відповідача про те, що отримана інформацію від ДПІ у Маліновському районі м. Одеси, що директором ТОВ "Компані стріт" на протязі з 18.04.08 р. по 16.10.08 р. був ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер, що підтверджено актовим записом № 7 від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Крім того, за твердженням відповідача, декларації з податку на прибуток та з ПДВ, надані ТОВ "Компані стріт" до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та дані, наведені в них, не відповідають вимогам абз. 5 п. 4.1.2 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (слід відмітити, в чому полягають дані порушення відповідач не вказав).

Також в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що аналізом звітності ТОВ "Компані стріт" встановлено, що декларації з податку на прибуток за 9 місяців та 11 місяців 2008 р. до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не надано, чим порушено вимоги п. 1.11 ст. 1 та п. 4.1.4 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зазначені порушення свідчать про те, що ТОВ "Компані стріт" ухилилась від виконання обов'язків по сплаті податків, що доводить факт порушення інтересів держави.

Крім того, з 16.10.08 р. згідно відомостей державних реєстраторів, баз даних АІС "Податки" та листа ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, керівником ТОВ "Компані стріт" призначено Хильман Тетяну. Відповідно актів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 02.09.08 р. та від 25.09.08 р. з питання фактичного місцезнаходження встановлено, що ТОВ "Компані стріт" за юридичною адресою: 65000, АДРЕСА_1, не знаходиться.

Тому ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийшла до висновку, що правочини, вчинені ТОВ "Компані стріт" з ТОВ фірма "Темп-КС ЛТД", є нікчемними, оскільки суперечать моральним засадам суспільства, укладені з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що відповідно п. 7.2.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про ПДВ". Оскільки ТОВ "Компані Стріт" (ЄДРПОУ 35566499) зареєстроване платником ПДВ, про що видане свідоцтво № 100084606, та вказане підприємство на час вчинення угод знаходилось в ЄДРПОУ, що відповідачем не спростовано, суд першої інстанції зробив правомірний висновок про те, що ТОВ "Компані стріт" мало право видавати податкові накладні на вимогу позивача.

Також слід відмітити, що в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що за даними реєстраційних документів ТОВ "Компані стріт" у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси керівником підприємства з 18.04.08 р. був ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Але за даними ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеса ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., а тому він не міг укладати з позивачем договорів на поставку товарів, що на думку відповідача свідчить про нікчемність укладених правочинів.

Проте надані до матеріалів справи документи, що досліджувалися перевіряючою, жодний з них не містить підпису ОСОБА_3, тоді як були оформлені ОСОБА_5, що не заперечувалося відповідачем. За таких підстав повязувати смерть керівника підприємства контрагента з порушенням позивачем вимог податкового законодавства є безпідставним.

Також апелянт наполягає на тому, що видаткові та податкові накладні були підписані ОСОБА_5, який не був керівником підприємства ТОВ "Компані стріт", а тому зазначений факт свідчить, що відбувся правочин, який є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Проте апелянт не вказує у кого була така протиправна мета і яким чином вона була встановлена лише на тих підстава, що видаткові та податкові накладні були підписані не керівником підприємства.

При цьому відповідачем не було взято до уваги те, що в п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»вказаний перелік обовязкових реквізитів, що повинні бути відображені в податкові накладній для того, щоб вона вважалася належним чином оформлено і відсутні вимог про те, що податкова накладна повинна підписуватися виключно керівником підприємства.

В Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ і податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В бланку податкової накладної є місце для підпису особи, яка склала податкову накладну. Жодних вимог щодо посадової особи, яка має право підписувати (оформлювати) податкову накладну даний документ не містить.

Апелянт в апеляційній скарзі безпідставно ототожнює вимоги щодо письмової форми правочину з вимогами оформлення податкової накладної, що врегульовано спеціальними нормативними документами. Крім того, п. 2 ст. 207 ЦК України не обмежує перелік осіб, що мають право вчиняти правочин у письмовій формі, лише керівником господарюючого субєкта, а допускає підписання такого договору і іншими, уповноваженими на це особами. Доказів того, що ОСОБА_5 не був уповноважений на відповідні дії від імені підприємства та на його користь відповідачем не надано і про це не вказано в акті перевірки.

За таких підстав твердження відповідача про наявність протиправного умислу при укладання правочинів з тих підстав, що ОСОБА_5 не керівником підприємства, є надуманими і безпідставними.

В обґрунтування висновків про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ "Компані стріт" апелянт вказує на те, що до 15.01.09 р. (дати перереєстрації даного підприємства в ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва) дане підприємство за юридичною адресою не знаходилося, а податкова звітність за період укладання правочинів з позивачем подавалася за підписом ОСОБА_3 і була ДПІ у Маліновському районі м. Одеси взята до відома. Проте жодним чином апелянт не вказує як це вплинуло на формування позивачем податкового кредиту по цим операціям, яка норма і якого нормативного документу зобовязує платника податків контролювати звітування контрагентів перед органами ДПС, досліджувати їх місце знаходження і його відповідність юридичній адресі.

Колегія суддів вважає доцільним також відмітити, що твердження апелянта про те, що з обставин здійснення діяльності ТОВ фірма "ТЕМП-КС ЛТД" ним вбачається, що укладені даною особою вищевказані правочини не обумовлені наявністю об'єктивно існуючої потреби в організації господарської діяльності в розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", бо відсутні розумні економічні або інші причини (як-то ділова мета) укладення таких правочинів, є доведеними, оскільки в акті перевірки та апеляційній скарзі відсутні дані про дослідження перевіряючою ділової мети укладання угод, не вказано в чому саме вбачається відсутність розумних економічних або інші причини для їх укладання, яким чином економічна причина взагалі може бути встановлена і як ці висновки підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

З урахуванням обставин, встановлених судом першої інстанції, був зроблений правомірний висновок про те, що ТОВ фірма "Темп-КС ЛТД" правомірно віднесло суми зазначені в податкових накладних до складу податкового кредиту, не порушило вимог п. 7.4.4, п. 7.4.5, п. 7.7.1 ст.7 Закону України "Про ПДВ", формувало податкові зобовязання та податковий кредит з урахуванням приписів п. 7.5.1 наведеної норми.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони враховують фактичні обставини даної справи, приписи податкового законодавства, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.10 р. по справі № 2-а-40739/09/2070 прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.01.2010р. по справі№2-а-40739/09/2070 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.01.2010р. по справі№2-а-40739/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТЕМП-КС ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений 26.07.2010 р.