Ухвала суду № 11711171, 08.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р.Справа № 2-а-992/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

Представник позивача - Корнієнко Б.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010р. по справі №2-а-992/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Диаст", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" задоволено частково, а саме: визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 06.11.2009 року № 0000471600/0; скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 06.11.2009 року № 0000471600/0.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Конституції України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, в межах апеляційної скарги, та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Диаст" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за ІІІ квартал 2004 року, винесено акт №1769/16-12/32675979 від 27.10.2009 року, в якому встановлені порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000471600/0 від 06.11.2009 року.

ТОВ "Диаст" було подано "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартал 2004 року вхідний №56116 від 04.12.2004 року, в якому згідно з графою 11.1.1 "розрахунку" було заявлено до відшкодування ПДВ шляхом зарахування в рахунок наступних платежів, тобто, зарахування заявленої до відшкодування суми ПДВ у рахунок погашення самостійно нарахованих ТОВ "Диаст" в наступних періодах сум ПДВ. Рядком 6.2. та 11 розрахунку визначено суму відшкодування - 20012,00 грн.

Податковим органом ця Декларація перевірена та прийнята до виконання, внаслідок чого протягом кількох наступних податкових періодів здійснювалося відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість шляхом зарахування податкових зобов'язань, що виникали в цих податкових періодах. Зазначена обставина в судовому засіданні визнана відповідачем.

Спірне повідомлення - рішення відповідача від 06.11.2009 р., яким було виконано перерахунок податкових зобов'язань позивача, тобто, списання завищеної, на думку відповідача, суми бюджетного відшкодування, виконано та винесено на підставі та на виконання, як сказано у ньому: «...згідно з підпунктами «в»підпункту 4.2.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року

Відповідно до пп. «в»п. 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі коли в результаті проведення камеральної перевірки виявляє помилки в наданій платником податків податковій декларації, які призвели до завищення суми податкового зобов'язання. Тобто, правова природа винесеного податкового повідомлення - рішення - це визначення податковим органом суми податкових зобов'язань платника податків.

Відповідно до норми п. 15.1.1 ст. 15 Закону України № 2181, за виключенням випадків, визначених пп. 15.1.2 Закону №2181-ІІІ, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем останнього терміну подання податкової декларації або за днем її фактичного подання. Якщо на протязі вказаного терміну - 1095 дн. податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, спір, який стосується такої декларації, не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що Декларація - уточнюючий розрахунок, подано позивачем до ДПІ 03.12.2004р., таким чином граничний строк перерахунку податкових зобов'язань закінчився 03.12.2007р., за строком давності, створення податкового повідомлення - рішення у 2009 році, через 5 років щодо декларації від 03.12.2004р., є неправомірним.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання представників відповідача на те, що пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ передбачено подання саме заяви, а не уточнюючого розрахунку для проведення списання коштів, оскільки відповідно до п.п. 7.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент подання уточненої декларації) передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку.

Згідно зі ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано правомірності не відображення позивачем сум зобов'язань протягом вказаних періодів, в тому числі сум податку на додану вартість, на підставі дослідження наявних у позивача первинних облікових бухгалтерських, та податкових документів.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади ті їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 06.11.2009 року № 0000471600/0 є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року по справі№2-а-992/10/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010р. по справі №2-а-992/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 13.07.2010 р.