Ухвала суду № 11710704, 17.06.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р.Справа № 2-а-39362/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П. ,

Позивач - ОСОБА_1,

Представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі№2-а-39362/09/2070

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до ДПІ у Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0000031702/0 від 12.01.2009 року, №0000031702/1 від 10.04.2009 року, №0000031702/2 від 19.05.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з податку на додану вартість на суму 188778,00 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від01.12.2009 р. позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття судом рішення з порушенням норм матеріального права, а саме: Закону України „Про податок на додану вартість" , Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та його представник, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, в межах апеляційної скарги, та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23 грудня 2008 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова був складений Акт № 7233/172/НОМЕР_1 про результати планової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 і.п.н. НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20 березня 2006 року по 30 червня 2008 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

12 січня 2009 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000031702/0. Відповідно до зазначеного податкового повідомлення-рішення згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4, підпункту 17.1.3, статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 р. на підставі Акта перевірки, яким встановлено порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 188778 гривень, в тому числі основний платіж 125852 гривень, штрафні (фінансові) санкції 62926 гривень.

23 січня 2009 р. позивач звернувся до ДПІ у Московському районі м. Харкова зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення № 0000031702/0 від 12 січня 2009 р., згідно скарги №3/01 від 20 січня 2009 р.

17 березня 2009 р. відповідачем було прийняте рішення за результатами розгляду первинної скарги, згідно якого скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення - без змін. 10 квітня 2009 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000031702/1.

27 березня 2009 р. позивач звернувся до ДПА у Харківській області з повторною скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення №0000031702/0 від 12 січня 2009 р. 08 травня 2009 р., згідно скарги № 3/03 від 26 березня 2009 р. ДПА у Харківській області було прийняте рішення за результатами розгляду повторної скарги, згідно якому скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення ДПІ у Московському районі - без змін. 19 травня 2009 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000031702/2.

Також судом першої інстанції встановлено, що у період з 20 січня 2006 р. по 30 червня 2008 р. позивач мав правові відносини з ТОВ «Автодом Харків» (код ЄДРПОУ 33207174), ТОВ з II «Юромаш» (код ЄДРПОУ 32849408), ТОВ «Посік».

22 травня 2007 р. позивачем, який діяв як фізична особа-підприємець, за договором № АДЗкА00880, укладеним з ТОВ «Автодом Харків» був придбаний автомобіль Volkswagen Touareg GR за суму 401374 грн., в тому числі ПДВ-20% - 66895,67 грн. Автомобіль був отриманий позивачем 06 грудня 2007 р. за видатковою накладною № АДРА000695. Факт прийому-передачі підтверджується відповідним Актом від 06 грудня 2007 р. Позивачем було повністю сплачено вартість наведеного автомобілю.

18 липня 2007 р. позивачем, який діяв як фізична особа-підприємець, за договором купівлі-продажу № ZX160W 18/07/07, укладеним з ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш» був придбаний колісний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ модель ZX160W за суму 909000 грн., в тому числі ПДВ-20% - 151500 грн. Наведений екскаватор був отриманий позивачем 08 листопада 2007 р. за видатковою накладною №РН-02359. Факт прийому-передачі підтверджується відповідними Актом передачі майна. Позивачем було повністю сплачено вартість наведеного екскаватору. Також позивачем у періоді, що перевірявся, були здійснені оподатковувані операції з придбання запчастин до наведеного екскаватору та технічного обслуговування у ТОВ з II «Юромаш» та ТОВ «Посік».

За наслідками наведених операцій ТОВ «Автодом Харків», ТОВ з II «Юромаш», ТОВ «Посік» були надані позивачу оригінали податкових накладних.

Відповідно до пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент складання ТОВ «Автодом Харків», ТОВ з II «Юромаш», ТОВ «Посік» податкових накладних на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вказані підприємства були зареєстровані органом державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ, про що мали відповідне свідоцтво, а тому мали право складати податкові накладні.

Відповідно до пп. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.3.1. п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.5.1. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону).

Використання позивачем придбаних товарів (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підтверджується договором про надання автотранспортних послуг №01/06-07 від 01 червня 2007 р., укладеним з ТОВ «Фортеця БК» та актом прийому-здачи виконаних послуг за березень 2008 року, договором №03/01 від 03 січня 2008 р., укладеним з АТЗТ «Спецстроймонтаж» та актом прийому виконаних робіт за березень 2008 року.

Колегія суддів зазначає, що із врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у позивача були всі підстави для включення суми податку на додану вартість в розмірі 125852 гривень до складу податкового кредиту, а у відповідача, відповідно, були відсутні підстави для нарахування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 188778 гривень згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000031702/0 від 12 січня 2009 року, № 0000031702/1 від 10 квітня 2009 року, № 0000031702/2 від 19 травня 2009 року, тобто позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання відповідача на не використання позивачем придбаних позивачем у ТОВ «Автодом Харків», ТОВ з II «Юромаш», ТОВ «Посік» товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, оскільки відповідачем ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не надано будь-яких доказів на підтвердження вище наведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ДПІ у Московському районі м. Харкова не доведена правомірність податкових повідомлень-рішень № 0000031702/0 від 12 січня 2009 року, № 0000031702/1 від 10 квітня 2009 року, № 0000031702/2 від 19 травня 2009 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року по справі№2-а-39362/09/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі №2-а-39362/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2010 р.