Ухвала суду № 11710088, 05.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6017/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"05" жовтня 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а-6017/09/0670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Батерфляй ЛТД» до Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Батерфляй ЛТД»(далі - Позивач) звернулися до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області (далі Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подали апеляційну скаргу та просили суд скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Службовими особами Відповідача було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Батерфляй ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.08.2007 року по 31.03.2009 року. За результатами даної перевірки складено акт № 9/23-15-35100080 від 29.17.2009 року. Згідно висновків вказаного акта, позивачем було порушено: п.4.1 ст.4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94), а саме: Позивачем не було включено до складу валових доходів попередню оплату за товари по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" (паливно-мастильні матеріали) в сумі 333316 грн. (без ПДВ): Позивач у жовтні місяці 2008 року відвантажив ПММ згідно накладної №1 від 22.10.2008 року та податкова накладна №1 від 22.10.2008 року на суму 310500 грн. оплата за відвантажений товар не проводилася контрагентом ТОВ" Унікум-2003", в грудні місяці 2008 року підприємством відвантажено ТОВ" Унікум -2003" ПММ на суму -208462 грн. на розрахунковий рахунок ПП "Батерфляй" надійшла оплата в сумі - 267500 грн. (виписки банку від 05.12.2008 року на суму 146000 грн. - призначення платежу повернення коштів за непоставлений товар та 12.12.2008 року в сумі 175000 грн. попередня оплата за товар). У січні місяці 2009 року на розрахунковий рахунок Позивача надійшла попередня оплата за товар в сумі 533900 грн., а саме: 16.01.2009 року - 473900 грн., 30.01.2009 року - 60000 грн., в лютому місяці 2009 року в сумі 167833 грн. попередня оплата (випивки банку від 06.02.2008 року - 78000 грн., виписка банку від 25.02.2009 року - 50000грн., виписка банку від 27.02.2009 року - 39833,31 грн. Зведені дані щодо реалізації ПММ та оплати за поставлений товар по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»додаються до акту перевірки.

Також перевіряючими було встановлено порушення п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, а саме: позивачем не включено до податкового зобов'язання з податку на додану вартість попередню оплату за товари (паливно-мастильні матеріали) в сумі 66663 грн.: січень місяць 2009 року від ТОВ" Унікум-2003" в сумі - 232146,00 грн. (ПДВ- 38691,00 грн.); лютий місяць 2009 року від ТОВ" Унікум-2003" в сумі -78000.00 грн. (ПДВ-13000 грн.) виписка банку від 06.02.2009року №71; від ТОВ" Унікум-2003" в сумі - 50000,00 грн. (ПДВ 8334 грн.) виписка банку від 25.02.2009р№ 109; від ТОВ" Унікум 2003" в сумі - 39833,31грн (ПДВ- 6638 грн.) виписка банку від 27.02.2009 року №111.

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000922301/0 від 12.08.2009 року, яким Позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 83329 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16666 грн., №0000932301/0 від 12.08.2009 року, яким підприємству визначені податкові зобов'язання з датку на додану вартість в сумі 66663 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 33332 грн.

У відповідності до п.4.1 ст.4 Закону № 334/94, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вказаного Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

ЯК вірно було встановлено судом першої інстанції протягом 3 кварталу 2008 року та 1 кварталу 2009 року, між Позивачем та ТОВ" Унікум 2003" мали місце попередні розрахунки за поставлені товари, однак враховуючи часткову поставку таких ТМЦ, контрагенти змінювали призначення платежу : замість «передоплата за товари»на «повернення коштів за неотриманий товар».

Судом першої інстанції було вірно зауважено, що вказані взаємні розрахунки та повернення коштів мали місце протягом звітного періоду, а тому на кінець періоду сальдо за взаємними операціями становило 0 грн.

Таким чином, поступове віднесення сум коштів до валових витрат, а потім до валових доходів не вплинуло на суму податкового зобов`язання та не мало наслідком заниження валових витрат.

Так, пунктом 1.24 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що спори між платниками і отримувачами коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними без участі банків, тому питання щодо внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу збільшення податкового зобов`язання з ПДВ.

Так, згідно п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону № , датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи те, що Позивачем не було здійснено порушень Закону № 334/94, то і збільшення податкових зобов`язань з ПДВ є також неправомірним.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 11.10.2010 року