Постанова № 11709680, 30.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2010 р.справа № 9/545/07-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Кожана М.П.

при секретарі судового засідання:Коршунові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12362», м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2007 року

у справі №9/545/07-АП (категорія статобліку 2.11.5)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12362», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень рішень від 31.07.07р. № 0003971501/0 та від 23.08.2007р. №0003971501/1, а також скасування Акту від 03.07.2007р. №1056 -

Встановила:

Постановою господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2007 року

відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12362», м. Запоріжжя (далі ВАТ «Автотранспортне підприємство 12362»), в якому позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.07р. № 0003971501/0 та від 23.08.2007р. №0003971501/1., винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

(далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) з приводу визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.ст. 1,12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»( далі Закон про банкрутство), які визначають поняття та правовий режим мораторію для підприємств, що перебувають у процедурах , визначених названим законом.

Суд зазначив, що поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів у ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, затверджених Ухвалою господарського суду.

Щодо зобов'язань поточних кредиторів, які виникли під час судових процедур, правила мораторію не діють і за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Апелянт вказує, що Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.03.2004 р. (справа № 25/44, копія долучена до матеріалів справи) було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "АТП-12362" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Із зазначеного вище слід дійти висновку, що у 2004 та 2005 роках відносно ВАТ "АТП-12362" діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Апелянт зазначив, що ВАТ "АТП-12362", яке у 2004 та у 2005 роках перебувало в процедурі санації, не могло порушити граничні строки сплати податкового зобов'язання, про що зазначено в Акті від 03.07.2007 р. № 1056, оскільки у цей проміжок часу норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині погашення податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу на товариство не поширювалися.

Відповідач заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Представники сторін до суду не прибули, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Грициною Л.Л. проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 12362" (далі - ВАТ "АТП-12362") з питання дотримання товариством граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Перевіркою встановлено факт порушення ВАТ "АТП-12362" граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначених пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111, яке сплачується протягом десяти календарних днів, наступних за останнім строком, що передбачений у пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону.

За результатами перевірки складено Акт від 03.07.2007 р. № 1056.

31.07.2007 р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі зазначеного вище Акту від 03.07.2007 р. № 1056, прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0003971501/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 2797,87 грн. зазначена сума є штрафом у розмірі 50%, нарахованим на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181) у зв'язку із затримкою понад 90,126,156,188,218,247,279,310,339,371,401 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 5595,74 грн.

Матеріали справи свідчать, що в період сплати податкових зобов'язань по земельному податку за квітень 2004р.-лютий 2005р., згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.03.2004р. (справа №25/44) було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "АТП-12362" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2004р. було затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ" АТП-12362 ", до якого були включені вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до ВАТ"АТП-12362" щодо сплати заборгованості по земельному податку у сумі 540,05грн. за березень 2004р. згідно розрахунку земельного податку на 2004р. від 30.01.2004р. №2649 .

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство» судам необхідно враховувати, що під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25 червня 1991 р. N 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" (в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. N 77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають.

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю».

Згідно ст..55 Закону «Про судоустрій», у редакції, що діяла за станом на 18.12.2009р., Пленум Верховного суду України наділений правом надавати судам загальної юрисдикції розяснення з питань застосування законодавства.

Названі рекомендації підлягають застосуванню названими судами

Таким чином, слід визнати, що оспорювані податкові повідомлення-рішення, а також рішення суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального права, зокрема ст. 1, ст..12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Відповідно до норм ст.ст.2,162 КАС рішення субєкта владних повноваження, прийняті з порушенням чинного законодавства, підлягають скасуванню судом.

Згідно з п.4 ч.1 ст.202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2007 року скасувати. Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.07.07р. № 0003971501/0 та від 23.08.2007р. №0003971501/1.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12362», м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2007 року

скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, від 31.07.07р. № 0003971501/0 та від 23.08.2007р. №0003971501/1.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12362», 69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, б.1 (ЄДРПОУ 03116878) за рахунок Державного бюджету України 5 грн. 10 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлено у повному обсязі 04.10.2010 р.

Головуючий:Л.П. Туркіна

Суддя:О.А. Проценко

Суддя:М.П. Кожан