Постанова № 11709635, 29.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2010 р.справа № 2а-5335/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Кожана М.П. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 12.11.2009р.

у справі № 2а-5335/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»,

а/с № 344, м. Запоріжжя, 69035;

до відповідача Вільнянської міжрайонної

Державної податкової інспекції Запорізької області,

вул. Зої Космодемянської, 2, м. Вільнянськ Запорізької, 70002;

до відповідача Головного управління

Державного казначейства України у Запорізькій області,

пр. Леніна, 168, м. Запоріжжя, 69107;

про скасування акта та стягнення коштів, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»подано позов до Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області та до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032303/3 від 26.08.2009р. та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 43.287,00 грн. за листопад 2008 року.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Нечипуренко О.М.) своєю постановою від 12.11.2009р. у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що в декларації за жовтень 2008 року база оподаткування ПДВ при продажу продукції стала нижчою її митної вартості, чим порушено приписи пункту 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельєнт», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог пункту 4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Договірна ціна продажу товару більше 20% від звичайної ціни на такі товари.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Вільнянська міжрайонна Державна податкова інспекція Запорізької області, Відповідач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказував на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, Відповідач 2, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».

Сутність спору: В період з 19.01.2009р. по 23.01.2009р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою діяльністю «Вельєнт», код за ЄДРПОУ 30831493, з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2008р. по 30.11.2008р.

За результатами перевірки складений Акт від 27.01.2009р. № 43/23/30831493.

Перевіркою встановлено порушення пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 43.287,00 грн.

Так, ТОВ «Вельєнт»здійснено імпортну операцію коксу середньо температурного камяновугільного згідно до договору № 31-КС-08 від 07.04.2008р. з ВАТ «Завод «Сланці», Росія.

Згідно до митної декларації, митна вартість імпортованого товару *(митна оцінка коксу середньо температурного камяновугільного визначена митним органом) склала 335.575,98 грн.

В подальшому, імпортний товар було поставлено ВАТ «Запорізький завод феросплавів»за договірною вартістю 142.968,35 грн., у тому числі ПДВ 23.828,06 грн.

З огляду на те, що база оподаткування ПДВ при продажу продукції, в порушення приписів пункту 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), стала нижчою її митної вартості, фахівці контролюючого органу дійшли висновку про заниження податкових зобовязань по ПДВ у Декларації за жовтень 2008 року.

На підставі Акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником Державної податкової інспекції 26.08.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032303/3.

Згідно з підпунктом 4.2.2 «б»пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), Товариству з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2008 року на 43.287,00 грн.

Скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032303/3 від 26.08.2009р. та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 43.287,00 грн. за листопад 2008 року стало предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу ТОВ «Вельєнт»такою, що підлягає задоволенню частково.

За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, оскільки товар кокс середньо температурний камяновугільний, було імпортовано на митну територію України, базою оподаткування при продажу, відповідно, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

Така позиція суду першої інстанції видається колегії помилковою в силу наступного.

Митна вартість, з огляду на систему оподаткування, має визначатись як вартість товару, що використовується з метою митного обкладення, тобто слугує вихідною розрахунковою базою для нарахування адвалерних митних платежів.

Крім цього, митна вартість є основою для ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законодавством України.

Оскільки об'єкт митного оподаткування є вартісною категорією, то митну вартість можна трактувати як суму витрат, понесених з даного товару імпортером до обумовленого пункту на митному кордоні незалежно від того, як фактично розподіляються витрати за контрактом. Тобто митна вартість при імпорті розраховується на основі реальних сум витрат при ввезенні товару.

Доцільно зауважити, що крім митної вартості у системі митного оподаткування використовується поняття фактурної вартості. Фактурна вартість це сума, яка фактично виплачена або підлягає виплаті за товар, або має компенсуватися зустрічними поставками і фіксується у рахунку-фактурі, що подається до оплати. Величина фактурної вартості та склад витрат, що її формують, визначаються умовами зовнішньоекономічного контракту.

Різниця між митною та фактурною вартістю полягає, передусім, у різній функціональній значущості. Якщо митна вартість є основною для системи митного оподаткування, то фактурна вартість є основою системи валютного контролю, а також базою для розрахунку митної вартості. Тому митна вартість розраховується в національних грошових одиницях, а фактурна у вільноконвертованій валюті, яка зазначається у рахунку-фактурі.

Крім фіскальних функцій, митна вартість прямо або побічно використовується і для інших, але митних цілей, таких як ведення митної статистики, перевірка обґрунтованості ціни товару при бартерних угодах, контроль за еквівалентністю зустрічних товарних операцій, валютний контроль при здійсненні експортно-імпортних операцій, контроль за дотриманням установлюваних вартісних квот, стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України.

Митну вартість товарів можна розглядати як заявлену декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно. Отже, митна вартість це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетинання митного кордону України, тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його за її межі.

Відповідно, згідно до пункту 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на <…>

Іншими словами, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість товарів, але не менша митної товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, а не при продажу імпортних товарів на території України.

Тут стане дієвим пункт 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. При цьому, звичайна ціна коксу середньо температурного камяновугільного, як і те, чи перевищує звичайна ціна такого товару договірну ціну між Позивачем та ВАТ «Запорізький завод феросплавів», фахівцями контролюючого органу не досліджувалось.

Отже, висновок суду першої інстанції про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»пункту 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) слід визнати помилковим.

Позов про скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим.

Водночас, спірна сума у розмірі 43.287,00 грн., до скасування повідомлення-рішення про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2008 року, не була бюджетною заборгованістю. Відповідно, підлягає поновленню на особовому рахунку, із вжиттям Позивачем необхідних заходів щодо її відшкодування, в порядку, визначеному Законом України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), та Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року N 2154-VI, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2009р. у справі № 2а-5335/09/0870 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032303/3 від 26.08.2009р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 04.10.2010р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя М.П.Кожан

Суддя М.В.Мірошниченко