Ухвала суду № 11709598, 16.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2010 р.справа № 3/496/07-АП-23/54/09-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Мірошниченка М.В.

          суддів:                     Католікяна М.О. Кожана М.П.

при секретарі судового засідання:          Красота А.О.

за участю представників :

позивача: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі

м.Запоріжжя, м.Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 03.04.2009р.

у справі № 3/496/07-АП –23/54/09-АП

за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі

м.Запоріжжя, м.Запоріжжя

до відповідача 1 Закрите акціонерне товариство «Інкомпані», м.Запоріжжя

до відповідача 2 Приватне підприємство «Сокіл», м. Дніпропетровськ

про визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИЛА:

          Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя заявлено позов про визнання недійсною угоди про надання будівельно-монтажних послуг, укладеної між відповідачами та оформленої податковою накладною № 78 від 30.06.2004року.

          За результатами розгляду справи, постановою господарського суду Запорізької області від 03.04.2009року у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції посилаючись на приписи норм ст ст 203, 215 Цивільного кодексу України, ст ст 207, 208 Господарського кодексу України, дійшов до висновку про недоведеність позивачем в розумінні ст 71 КАС України фактів настання наслідків та виконання угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Належних доказів порушення законодавства про оподаткування також не надано.

          Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини. Свідоцтво платника ПДВ у ПП «Сокіл»було анульовано 14.05.2002року, тобто на момент укладення угоди і видачі податкової накладної № 78 від 30.06.04р. відповідач 2 не мав спеціальної правоздатності. Факт здійснення відповідачем 1 на користь відповідача 2 оплати на суму 74052,35грн. та включення відповідачем 1 виписаної ПП «Сокіл»податкової накладної до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2004року, наявність станом на 31.03.07р. кредиторської заборгованості в сумі 52476,36грн. з контрагентом ПП «Сокіл», свідчать про наявність наміру обох сторін на укладення угоди, що суперечить інтересам держави. Станом на 31.03.07р. відповідача 2 визнано банкрутом та ліквідовано, що підтверджується ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 26.03.2001р. у справі № 524/160/00. Податкова накладна, видана ПП «Сокіл»№ 78 не відповідає вимогам п.п. 7.2.3, 7.2.4 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані обставини у відповідності до ст 207 Господарського кодексу України є підставою для визнання угоди недійсною.

          Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 03.04.2009р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

          Від відповідачів письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

          Представники сторін до судового засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового розгляду справи сторони повідомлялись належним чином. На підставі ч.4 ст 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представників сторін, оскільки їх неявка не є перешкодою для цього.

          Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

          З матеріалів справи випливає, що фахівцями податкової інспекції проведено комплексну планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Інкомпані»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2007р. За результатами перевірки складено Акт № 1625/2302/30293590 від 09.08.2007р.

В ході перевірки були встановлені господарські взаємовідносини між ЗАТ «Інкомпані»та Приватним під приємством «Сокіл», код ЄДРПОУ 300127790; на кінець перевіреного періоду між ЗАТ «Інкомпані»та ПП «Сокіл»значиться кредиторська заборгованість у розмірі 52476,36грн.

Заборгованість утворилася згідно до довідки від 30.06.2004р. про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2004р. на загальну суму 90098,40грн., у тому числі ПДВ 15016,40грн., та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2004р. на зага льну суму 41736,00грн., у тому числі ПДВ 6956,00грн.

На основі договірної ціни на виконання робіт, ЗАТ «Інкомпані»здійснило оплату на загальну суму 74052,35грн., у тому числі ПДВ 12342.06грн.

Відповідно до інформації, наданої 02.08.2007р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніп ропетровська, Приватне підприємство «Сокіл»визнано банкрутом, податкову звітність за відповідний період не надавало; суми податку на додану вартість за виписаними податко вими накладними до бюджету не сплачувались; свідоцтво платника податку на додану ва ртість № 04591108 від 26.08.1998р. анульовано 14.05.2002р.

Спірну угоду укладено правосуб'єктними особами, які на момент укладання цієї угоди не були виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою для визнання недійсною угоди є недодержання в момент укладення такої угоди стороною або сторонами вимог, що встановлено частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Угода між відповідачами не суперечить вимогам ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.03р., якщо відомості, які підлягають вне сенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

У відповідності до ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства... може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

У відповідності ж до п.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшко дування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею по винно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкоду вання виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином необхідною умовою для визнання угоди недійсною на підставі ст.207 ГК України і настання відповідних наслідків, є наявність умислу на укладення угоди з метою суперечною інтересам держави і суспільства.

Слід зазначити, що для визнання угоди недійсною (наявність умислу) необхідна наявність таких умов, як протиправність укладуваної угоди (її усвідомлення) і суперечність інтересам держави та суспільства та настання протиправних наслідків. При цьому посадо ва особа юридичної особи (інша уповноважена особа) повинна усвідомлювати протиправ ність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнути (свідомо допускати) настання протиправних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що позивач просить визнати недійсною угоду, оформлену податковою накладною № 78 від 30.06.2004р. Однак, матеріали справи свідчать, що угода була оформлена не лише вказаною податковою накладною, але і іншими доказами: довідками про вартість виконаних робіт за червень 2004р., Актом на витрати матеріалів за квітень-червень 2004р., Актами на переробку матеріалів від 30.06.2004р., Актом прийомки-передачі виконаних робіт, а тому посилання позивача на те, що угода укладена з боку ПП «Сокіл»без наявності спеціальної правосуб’єктності (внаслідок анулювання свідоцтва платника ПДВ) є безпідставним.

Згідно до ст. 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи. Позивачем не надано доказів внесення до ЄДРПОУ запису про припинення ПП «Сокіл», внаслідок чого також є безпідставним посилання позивача про відсутність у ПП «Сокіл»на момент укладення угоди спеціальної правосуб’єктності в розумінні ст. 207 ГК України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

В позовній заяві позивачем не визначені обставини, які підтверджують настання наслідків укладання та виконання угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, не надані відповідні докази. Так, не представлені докази: в чому полягає заві домо суперечна мета інтересам держави та суспільства при укладенні угоди, чи була вона спрямована на ухилення від оподаткування; доказів у підтвердження видів та розміру по датків, зборів (обов'язкових платежів) укритих від оподаткування. Позивачем не надано доказів того, що укриття об'єкту оподаткування (ухилення від оподаткування) складає предмет угоди.

Суд першої інстанції зробив висновки, які відповідають дійсним обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не встановлено.

          Колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 199 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 03.04.2009р. у справі № 3/496/07-АП –23/54/09-АП залишити без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

          Повний текст ухвали виготовлено - 01.10.2010р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя М.О. Католікян

Суддя М.П. Кожан