Постанова № 11708559, 20.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2010 р. № 2-а- 10705/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого- судді- Панова М.М.,

секретарі судового засідання Бурхан А.С.

за участю:

представника позивача Кучеренко С.А.,

представника відповідача Пономарьової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

приватного підприємства «Укрбуд ПБК 21»

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

провизнання дій незаконними , ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Укрбуд-ПБК 21", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати дії ДПІ у Київському районі м.Харкова щодо проведення позапланової виїзної перевірки 10.08.2010 року протиправними;визнати протиправним направлення ДПІ у Київському районі м.Харкова № 863 від 10.08.2010 року терміном дії 5 робочих днів та наказ ДПІ у Київському районі м.Харкова № 819 від 09.08.2010 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та зазначив, що протягом травня - червня 2010 року приватне підприємство отримало від Державної податкової інспекції у Київського району м. Харкова листи про те, що податковим деклараціям позивача на додану вартість за квітень, травень 2010 року було присвоєно статус "не визнана як податкова декларація". 21.07.2010 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість позивачем за квітень та травень 2010 року та складено Акт № 4469/15-208/33481728 у зв'язку з тим, що на помилкову думку відповідача, позивач не подавав декларації. 28.07.2010 року Харківським окружним адміністративний судом було прийнято постанову про визнання дій відповідача протиправними щодо присвоєння деклараціям в електронних базах статусу «не визнано, як податкова декларація». Постановою було встановлено, що декларації були подані та отриманні відповідачем 20.05.2010 року та 17.06.2010 року.

10.08.2010 року працівниками ДПІ у Київському районі м.Харкова було здійснено вихід на позапланову виїзну перевірку за місцезнаходженням позивача на підставі направлення про позапланову виїзну перевірку, наказу про проведення позапланової виїзної перевірки. Підставою для проведення перевірки виявився факт не подання податкових декларацій". Тобто, ті ж самі факти, як для проведення невиїзної документальної перевірки від 21.07.2010 року. Підприємство відмовилось від проведення перевірки, але не відмовлялось від отримання направлення на проведення перевірки та наказу на проведення перевірки. На вимогу надати вищеназвані документи - перевіряючи в наданні цих документів відмовили.

Представник відповідача в судове засідання зявився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі. Свою позицію виклав в письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких вказує на те, що відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» при наявності яких у органів державної податкової служби виникає право на проведення позапланової виїзної перевірки, а саме відповідно до п. 2 ч. 6 вищезазначеної статті зазначено, що позапланова виїзна перевірка проводиться у випадку не подання в установлений срок податкової декларації або розрахунків, якщо їх подання передбачено законом. Декларації по податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року, подані приватним підприємством "Укрбуд -ПБК-21" до ДПІ у Київському районі м. Харкова, прийняті зі статусом «до відома», що підтверджує факт наявності порушень з боку позивача по справі заповненні та поданні звітності до ДПІ.

Посадовими особами ДПІ у Київському районі м.Харкова на підставі направлення на перевірку від 10.08.2010 року № 863 та наказу від 09.08.2010 року був здійснений вихід за місцезнаходженням приватного підприємства "Укрбуд-ПБК 21" з метою вручення направлення та наказу на перевірку та проведення позапланової виїзної перевірки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, в травні червні 2010 року позивачем було отримано від відповідача листи про те, що податковим деклараціям позивача на додану вартість за квітень, травень 2010 року було присвоєно статус «не визнана як податкова декларація».

21.07.2010 року посадовими особами ДПІ у Київському районі м.Харкова в присутності керівника позивача було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість позивачем за квітень та травень 2010 року про що було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість ПП "Укрбуд -ПБК" № 4469/15-208/33481728 за період квітень- травень 2010 року. В акті № 4469/15-208/33481728 відповідачем було зазначено, що позивачем було порушено норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема не були подані податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року та травень 2010 року.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем, керуючись абз. "а" пп.4.1.4. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було подано заперечення вих.№2 від 26.07.2010 року акту перевірки від 21.07.2010 року № 4469/15-208/33481728 з питань своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість. Згідно відповіді 30.07.2010 року за вих.№ 16163/10/15-215 відповідач відповів на заперечення позивача. В цьому листі відповідач з посиланням на пункт 4.5. «Методичних рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»(затвердж. Наказом ДПАУ від 31.12.2008 року № 827) зазначає, що податкові декларації позивача були подані з порушенням, ця податкова звітність тільки реєструється без внесення показників до реєстру та отримує статус «не визнано як податкову декларацію».

28.07.2010 року Харківським окружним адміністративний судом було прийнято постанову про визнання дії відповідача протиправними щодо присвоєння деклараціям в електронних базах статусу «не визнано, як податкова декларація». Постановою було встановлено, що декларації були подані та отриманні відповідачем 20.05.2010 року та 17.06.2010 року.

10.08.2010 року працівники відповідача головний державний податковий ревізор інспектор III рангу відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету Дубограй Ю.Ю. та старший державний податковий ревізор інспектор II рангу відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету Коритцева О.О. здійснили вихід на позапланову виїзну документальну перевірку за місцезнаходженням позивача на підставі направлення про позапланову виїзну документальну перевірку, наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки. Вказаний факт не заперечується відповідачем та підтверджується листами відповідача від 11.08.2010 року позивач вих.№ 17214/10/18-017 про надання пояснень щодо не допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки та від 11.08.2010 року вих. № 502/10/Х/18-017.

Як випливає зі змісту направлення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 863 від 10.08.2010 року терміном дії 5 робочих днів та наказу № 819 від 09.08.2010 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Укрбуд-ПБК-2", підставою для проведення перевірки виявився факт «не подання податкових декларацій» з ПДВ за період квітень, травень 2010 року. Тобто, ті ж самі факти, як і для проведення невиїзної документальної перевірки від 21.07.2010 року.

Частиною 1 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Матеріали справи не містять доказів вручення позивачу направлення та наказ на перевірку. В судовому засіданні представниками позивача підтверджено той факт, що направлення на проведення перевірки позивачу не було вручено.

Також, відповідно до пункту 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвер.наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, зареєст. в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, далі - Порядок) встановлено, що у разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб'єкта господарювання направлення на перевірку. Акт відмови від допуску підписується не менш як трьома службовими особами. Представлений відповідачем акт відмови від допуску до перевірки підписаний лише двома службовими особами.

Суд зауважує, що відповідачем під час розгляду справи, не було надано документів, які свідчать про отримання (надання) позивачем під розпис направлення на проведення позапланової виїзної документальної перевірки № 863 від 10.08.2010 року терміном дії 5 робочих днів та наказу № 819 від 09.08.2010 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача законних підстав для проведення спірної перевірки.

Також, суд зазначає, що відповідно до абз. 3 п.1.3 Порядку - невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Як випливає з наведеного, документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі поданих декларацій. Таким чином, факт проведення документальної невиїзної перевірки 21.07.2010 року підтверджує той факт, що податкові декларації були подані. Суд також встановлює, що в своїх листах (від 26.05.2010 року вих.№ 10671/10/15-215 та від 21.06.2010 року вих. № 13080/10/28-317 ) відповідач підтверджує те, що податкові декларації подані.

Згідно ч.6 ст.111 Законом України «Про державну податкову службу України» встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування…

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків…

4) платник податків скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення …. виїзної перевірки, в якій вимагає скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків…

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) … податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів)… 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Виходячи з аналізу наведених норм - для проведення позапланової виїзної перевірки необхідно хоча б однієї з девяти вище перелічених обставин. В направленні відповідача було зазначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є «не подання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року», що відповідає обставинам, передбаченим п.2 ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу України», тобто не подання в установлений строк податкових декларації. Але, як раніше зазначалося, 28.07.2010 року Харківським окружним адміністративний судом було прийнято постанову про визнання дій відповідача протиправними щодо присвоєння деклараціям в електронних базах статусу «не визнано, як податкова декларація». Постановою було встановлено, що декларації були подані та отриманні відповідачем 20.05.2010 року та 17.06.2010 року.

Виходячи зі змісту листів відповідача (копії є в матеріалах справи), відповідач отримав податкову звітність в формі декларацій, але присвоїв їм статус - статус «не визнана як податкова декларація», що передбачено пп. 4.1.2 п.4.1. ст.4 Закону України № 2181 - «податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків». Виходячи з наведеного та сукупного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що не можна вважати поняття «не визнано як податкова декларація» та «не подано податкову декларацію» тотожними або такими, що співпадають за своїм змістом. Вказане пояснюється тим, що для невизнання податкової декларації необхідно провести аналіз та вивчення документу, який був поданий до податкової інспекції в формі податкової декларації та знайти в ньому певні пороки його заповнення та підписання. В той же час, для проведення позапланової перевірки необхідна наявність факту повної відсутності такої декларації у звязку з її неподанням. Зміст листів відповідача підтверджують факт, що декларації були подані.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, органи державної влади, в тому числі органи державної податкової служби повинні дотримуватися того порядку, якій передбачений законодавством України. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державну податкову службу України» - органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень. Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 21.07.2010 року, відповідач перевіряв обставини подання декларацій, а саме своєчасність подання декларацій. Крім того, відповідач не заперечував проти того факту, що під час проведення податкової перевірки 21.07.2010 року відповідачу було надано для огляду оригінали податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року з відбитками печаток канцелярії відповідача про іх прийняття. Вказане підтверджується запереченнями позивача на акт перевірки та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Такі ж самі обставини зазначенні в направленні та в наказі відповідача на проведення позапланової виїзної перевірки. Логічним буде висновок про те, що відповідач намагався здійснити податкову перевірку двічі за одними тими ж обставинами та фактами. Але, чинне законодавство України не передбачає порядку та підстав для проведення перевірок більш ніж один раз, за одними і тими ж обставинами. Як випливає з наведеного, в відповідача були відсутні необхідні підстави для проведення перевірки. В той же час, відповідач прийняв наказ про проведення такої перевірки. Таким чином, наказ про проведення перевірки був прийнятий за відсутності підстав, які є необхідними для її проведення.

Суд також вважає за необхідне відмітити, що згідно ст.69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного направлення на проведення позапланової виїзної перевірки № 863 від 10.08.2010 року терміном дії 5 робочих днів та наказу № 819 від 09.08.2010 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства “Укрбуд ПБК 21” до державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання дій незаконними- задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки 10.08.2010 року протиправними.

Визнати протиправними направлення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 863 від 10.08.2010 року терміном дії 5 робочих днів та наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 819 від 09.08.2010 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Укрбуд-ПБК 21" 3 грн.40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 24 вересня 2010 року

Суддя Панов М.М.