Постанова № 11703405, 01.07.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року № 7690/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Шавеля Р. М., Ліщинського А. М.,

при секретарі судового засідання Козирі В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року в справі за позовом приватного підприємства «Нова марка» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

28 листопада 2008 року, Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного підприємства «Нова марка» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002822320/0 від 04 листопада 2008 року.

Позовну заяву мотивовано тим, що до податкового кредиту включено податок на додану вартість згідно належно оформлених податкових накладних і ці витрати відносяться до складу валових витрат згідно п. п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно правомірно включенго до складу податкового кредиту відповідні суми податку, сплачені (нарахованих) ним у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, первинні бухгалтерські документи та відповідні договори свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій (П. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».)

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0002822320/0 від 04 листопада 2008 року в частині визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1359868 грн. (в тому числі основний платіж 906579 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 453289 грн.). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем недоведено правомірності своїх дій щодо нарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 906579 грн. та штрафних санкцій в сумі 452894 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині видане всупереч нормам чинного законодавства та в свою чергу порушує права позивача.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що як встановлено перевіркою, позивачем до податкового зобов'язання не включено відвантаження товару на ПП «Оператор». Згідно з наданими до перевірки бухгалтерськими документами за 2007 р. (головна книга, оборотно-сальдові відомості, банківські виписки) та у відповідності до оборотно-сальдової відомості за липень 2007 р. по Д-ту рах. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ПП «Оператор» обліковується сума 1053 326,4 грн., в т. ч. ПДВ 175 554,4 грн. Попередня оплата відсутня. Відвантаження продукції на ПП «Оператор» за липень 2007 року відображено бухгалтерським проведенням Д-т 361 К-т 70 1053 326,4 грн. В декларацію по ПДВ за липень 2007 року відвантаження продукції в сумі 289 166,4 грн. не включено, чим занижено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 48 194,4 грн., що не враховано судом першої інстанції. Крім того, відсутній факт одержання товару від ТзОВ «Бізнес-Престиж ЛТД» та ТзОВ «Інжпром ЛТД», а саме: податкова звітність ТзОВ «Інжпром ЛТД» з квітня 2007 року не подається, що свідчить про відсутність господарської діяльності;

відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської , економічної діяльності, наявність персоналу (чисельність працюючих 1 особа), складських приміщень, транспортних засобів (власні складські приміщення у ПП «Нова марка» відсутні, договори оренди складських приміщень підприємством не укладались); перевізні документи, якими підтверджуються факти отримання та передачі товару перевірці під час проведення перевірки не надавались.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Нова марка» зареєстроване суб'єктом підприємницької діяльності 21.10.1996 р. реєстраційною палатою департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (номер запису 11668) та присвоєно ідентифікаційний код в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 22377069.

Підприємство здійснює діяльність на підставі Статуту в редакції, зареєстрованій 21.10.1996 р., номер запису 11668.

Приватне підприємство «Нова марка» зареєстроване платником податку на додану вартість та йому присвоєно індивідуальний податковий номер 223770613069, що підтверджується свідоцтвом № 18059771 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим ДПІ у Личаківському районі м. Львова 29.09.1997 р.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено Акт № 415/23-2/22377069 від 17.10.2008р.

Перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме п.1.7, п. 1.8 ст. 1, п. 4. 1 ст. 4, п. п. 7. 3. 1 п. 7. 3, п. п. 7. 4. 1 п.7. 4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого при визначенні повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008 р. встановлено заниження податку на додану вартість на 913 201,83 грн., в тому числі друге півріччя 2007 року - липень 135107,4 грн., серпень 55218,00 грн., жовтень 52994,00 грн., листопад 61215,00 грн., грудень 105721,00 грн.; перше півріччя 2008 року - січень 73468,00 грн., лютий 39785,00 грн., березень 110058,1 грн., квітень 71096,00 грн., травень 116154,33 грн., червень 92385,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002822320/0 від 04 листопада 2008р., яким позивачу відповідно до п.1.7, п.1.8 ст. 1, п.4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п.7.3, п. п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно п. п. 17.1.3. п.7.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 913201,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 456600,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік від 29.01.08 року № 103384 та з врахуванням уточнюючого розрахунку за 2007 рік від 30.01.08р. № 1533 підприємством задекларовано р.01.1 - 6154193,00 грн., що відповідає регістрам бухгалтерського обліку (Рах.70 «Дохід від реалізації товару (робіт, послуг). Порушень в правильності визначення валового доходу не встановлено (враховуючи, що в декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2007 року від 27.07.07 року № 49118 (акт від 09 листопада 2007 року №476) р.01.1 складає 3218794,0 грн. Таким чином, р.01.1 за друге півріччя 2007 року мав би складати 2935399,0 грн.). Але, наростаючим підсумком р. 1 декларацій по податку на додану вартість за 2007 рік підприємством задекларовано обсяги, що оподатковуються податком на додану вартість - 5913221,00 грн.

На думку відповідача підприємством занижено базу оподаткування операцій поставки товарів (послуг) за 2007 рік на 240972,0 грн. (6154193-5913221). Перевіркою встановлено, що підприємством до податкового зобов'язання не включено відвантаження товару на приватне підприємство «Оператор» (ЄДРПОУ 31527147).

Згідно з наданими до перевірки бухгалтерськими документами за 2007 р. (головна книга, оборотно-сальдові відомості, банківські виписки) та у відповідності до оборотно-сальдової відомості за липень 2007 р. по Д-ту рах. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту приватне підприємство «Оператор» обліковується сума 1053326,4 грн., в тому числі податок на додану вартість 175554,40 грн. Попередня оплата відсутня. Відвантаження продукції на приватне підприємство «Оператор» за липень 2007 року відображено бухгалтерським проведенням Д-т 361 К-т 70 1053326,40 грн. В декларацію по податку на додану вартість за липень 2007 року відвантаження продукції в сумі 289166,4 грн. не включено, чим занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 48194,4 грн.

У відповідності до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

На підставі п. п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, обов'язок платника податку на включення в певному звітному податковому періоді сум податкових зобов'язань знаходиться в правовому зв'язку і з іншими юридичними фактами, перерахованими у пункті 7.3 статті 7 Закону, зокрема, датою виникнення податкових зобов'язань, якою може бути, зокрема, дата зарахування коштів від покупця, дата відвантаження товарів.

Так, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій».

Господарська операція, згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

На думку колегії суддів, відповідачем вірно встановлено, що в декларацію по ПДВ за липень 2007 року позивачем не включено відвантаження продукції в сумі 289166, 4 грн., чим занижено податкове зобовязання по ПДВ на суму 48194, 4 грн.

Крім того, колегія суддів констатує правильність висновків відповідача про заниження бази оподаткування операцій поставки товарів (послуг) за 2007 рік на 240972,0 грн. на підставі даних податкових декларацій позивача за весь 2007 рік, шляхом математичних розрахунків віднімання даних рядка 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік від 29.01.08 року №103384 (з врахуванням уточнюючого розрахунку за 2007 рік від 30.01.08р. №1533) - 6154193,0 грн. та наростаючою підсумку р. 1 декларацій по податку на додану вартість за 2007 рік - 5913221,00 грн. (6154193- 5913221).

Поряд з цим, в Акті перевірки вказано, що згідно перевірки даних декларації з податку на прибуток та декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року встановлено розбіжність між обсягами доходу від продажу товарів (робіт, послуг) р.01.1 декларації про прибуток підприємства та обсягами, що оподатковуються ПДВ р.1 декларації по ПДВ, а саме: р.01.1 декларації про прибуток підприємства складає 4129204 грн. р.1 декларації по ПДВ - 4126152 грн.

В ході перевірки для визначення сум валових доходів за І півріччя 2008 року використано наступні бухгалтерські рахунки: Рах.70 «Дохід від реалізації товару (робіт, послуг)» порушень не встановлено.

Відповідач вказує, що розбіжність 3052,0 грн., в сторону прибутку виникла за рахунок арифметичної помилки, чим занижено підприємством базу оподаткування операцій поставки товарів (послуг) за період з 01.01.08 року по 30.06.2008 року на 3052,00 грн., що призвело до заниження ПДВ в червні 2008 року на 610,4 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що дану обставину позивачем не спростовано та доведено даними Декларацій з податку на додану вартість та Деклараціями з податку на прибуток, відповідно висновок відповідача про заниження позивачем бази оподаткування операцій поставки товарів (послуг) за період з 01.01.08 року по 30.06.2008 року на 3052,0 грн., що призвело до заниження ПДВ в червні 2008 року на 610,4 грн. внаслідок арифметичної помилки є підставним і обґрунтованим.

В Акті перевірки також вказано, що частину податкового кредиту за період, що перевіряється, позивачем сформовано за рахунок податкових накладних, що пов'язано з придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Інжпром ЛТД» (ЄДРПОУ 34184517), які не відображено в податковому зобов'язанні ТзОВ «Інжпром ЛТД» (Згідно ЦБД ДПА України ТзОВ - «Інжпром ЛТД» знаходиться в розшуку (надано запит на встановлення місцезнаходження). Дата анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість 24.06.08 р. за ініціативою податкової у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року. Згідно відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 02.09.08 року № 5952/7/15-407 на запит № 19213 від 22.08.2008 року ТзОВ «Інжпром ЛТД», ЄДРПОУ 34184517 з квітня 2007 року до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не звітує.

Таким чином, на думку відповідача позивачем завищено податковий кредит на суму 410437,70 грн., в тому числі в липні 2007р. 43411,00 грн., серпні 2007р.- 27664,00 грн., жовтні 2007р. - 26820,00 грн., листопаді 2007р. - 30272,00 грн., грудні 2007р. - 51936,00 грн. січень 2008р. - 36708,00 грн., лютий 2008р. - 19967,00 грн., березень 2008р. - 45815,1 грн., квітень 2008р. - 34885,00 грн., травень 2008р. - 46293,00 грн., червень 2008р. - 46666,6 грн.

Крім того, в Акті перевірки вказано, що частину податкового кредиту за період, що перевіряється, позивачем сформовано за рахунок податкових накладних, що пов'язано з придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Бізнес - Престиж ЛТД» (ЄДРПОУ 34184420), які не відображено в податковому зобов'язанні ТзОВ « Бізнес - Престиж ЛТД » (Згідно ЦБД ДПА України ТОВ « Бізнес - Престиж ЛТД » знаходиться в розшуку (надано запит на встановлення місцезнаходження).

Згідно відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 09.07.08 року № 5120/7/15- 407 на запит № 13951/15-2 від 24.06.2008 року ТзОВ «Бізнес - Престиж ЛТД », ЄДРПОУ 34184420 з вересня 2007 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не звітує. В грудні 2007 року підприємством було подано уточнюючі розрахунки за квітень, травень, червень, липень, серпень (без показників фінансово-господарської діяльності), вересень 2007 року (загальна сума податкових зобов'язань р.2.3 - 42198,0 грн., загальна сума податкового кредиту р.3.3 -42198,0 грн.).

На підставі вищезазначеного перевіркою встановлено, що позивачем завищено податковий кредит на суму 453959,33 грн., в тому числі липень 2007 р. - 43502,00 грн., серпень 2007 р. - 27554,00 грн., жовтень 2007 р 26174,00 грн., листопад 2007 р. - 30943,00 грн., грудень 2007р. - 53785,00 грн. січень 2008р. - 36760,00 грн., лютий 2008р. - 19818,00 грн., березень 2008р. - 64243,00 грн., квітень 2008р. - 36211,00 грн., травень 2008р. - 69861,33 грн., червень 2008р. - 45108,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Угоди № 49 від 25 червня 2007 року укладеної між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інжпром ЛТД», останнім були виконані рекламні та рекламно-інформаційні матеріали (листівки, рекламні буклети, плакати, кишенькові та настінні календарі), що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до вищевказаної угоди, копії яких містяться в матеріалах справи, на загальну суму 2462626,00 грн., в тому числі ПДВ 410437,7 грн.

До складу податкового кредиту позивачем згідно п.п. 7.4.1 п.7.4. ст. 7 та п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем включено в липні 2007р. 43411,00 грн., серпні 2007р.- 276640,00 грн., жовтні 2007р. - 26820,00 грн., листопаді 2007р. - 30272,00 грн., грудні 2007р. - 51936,00 грн. січні 2008р. - 36708,00 грн., лютому 2008р. - 19967,00 грн., березні 2008р. - 45815,1 грн., квітні 2008р. - 34885,00 грн., травні 2008р. - 46293,00 грн., червні 2008р. - 46666,6 грн., що складається з сум податку на додану вартість, нарахованих підприємством у зв'язку з придбанням зазначених вище послуг, що підтверджується податковими накладними, переліченими в Акті перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи, оформлених з дотриманням вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розрахунки за придбані послуги між позивачем та ТзОВ «Інжиром ЛТД» проведені в повному обсязі, що не заперечується сторонами та підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем у відповідному звітному періоді отримано зазначені податкові накладні та відповідно відображено в Деклараціях з податку на додану вартість звітного періоду.

Факт того, що вартість зазначених вище послуг, які надані товариством з обмеженою відповідальністю «Інжпром ЛТД» відноситься до валових витрат виробництва (обігу) позивача сторонами не заперечується.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Договору № 37 від 15 травня 2007 року, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Престиж ЛТД», останнім було виготовлено поліграфічну продукцію, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до вищевказаної угоди, копії яких містяться в матеріалах справи, на загальну суму 2723756,00 грн., в тому числі ПДВ - 453959,3 грн.

До складу податкового кредиту позивачем згідно п.п. 7.4.1 п.7.4. ст. 7 та п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» включено в липні 2007 р. - 43502,00 грн., серпні 2007 р. 27554,00 грн., жовтні 2007 р. - 26174,00 грн., листопаді 2007 р. - 30943,00 грн., г рудні 2007р. - 53785,00 грн. січні 2008р. - 36760,00 грн., лютому 2008р. - 19818,00 грн., березні 2008р. - 64243,00 грн., квітні 2008р. 36211,00 грн., травні 2008р. - 69861,33 грн., червні 2008р. - 45108,00 грн., що складається з сум податку на додану вартість, нарахованих підприємством у зв'язку з придбанням зазначених вище послуг, що підтверджується податковими накладними, переліченими в Акті перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи, оформлених з дотриманням вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розрахунки за придбані послуги між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Престиж ЛТД» проведені в повному обсязі, що не заперечується сторонами та підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера.

Водночас, позивачем у відповідному звітному періоді отримано зазначені податкові накладні та відповідно відображено в Деклараціях з податку на додану вартість звітного періоду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити такі обставини, як відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Облік, приймання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу здійснюються на підставі товарно-транспортної документації.

Укладення договору на перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з п.11.1 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні (ТТН) та дорожні листи вантажного автомобіля.

Як встановлено перевіркою, перевізні документи, якими підтверджуються факти отримання та передачі товару у позивача відсутні.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки вчинена діяльність позивача, як платника податку, є неправомірною.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необєктивно і всебічно не зясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її спростовують.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

А пеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року в справі № 2а-8511/08/1370 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Нова марка» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. М. Шавель

А. М. Ліщинський