Ухвала суду № 11703329, 02.09.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 року № 16757/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Грищишин Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської обєднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «555» до Калуської обєднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним в частині податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «555» звернулось до суду з позовом до Калуської обєднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним в частині податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області в період з 12.11.2007р. по 07.12.2007р. була проведена виїзна планова перевірка ТзОВ "555" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року. За наслідками перевірки був складений акт № 1613/2301/25073164 від 14.12.2007 року. На підставі висновків, наведених в акті перевірки № 1613/2301/25073164 від 14.12.2007 року, Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003572301/0 від 25.12.2007 року, яким ТзОВ «555» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 25297 грн., в тому числі 19429 грн. за основним платежем та 5868 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вважає, що Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області безпідставно визнано кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги) в розмірі 40762 грн., яка рахувалась в обліку ТзОВ «555» станом на 01.01.2004 року та непогашена станом на 30.09.2007р., як безнадійну, та включено її до складу валового доходу в 1-у кварталі 2007 року. Крім цього, вважає, що Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області всупереч вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зменшено валові витрати 1-го кварталу 2007 року на дану кредиторську заборгованість в розмірі 33969 грн. А тому, визначення Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 24288 грн., в тому числі 18683 грн. за основним платежем та 5605 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, є незаконним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «555» задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач - Калуська обєднана Державна податкова інспекція в Івано-Франківській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року, та прийняти нову, якою відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «555» до Калуської обєднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, покликаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.07 року № 283/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи з даної спірної ситуації встановлено, що ТОВ „555" не включено в 1 кварталі 2007 року до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості перед іншими юридичними та фізичними особами, що залишились непогашеними після закінчення терміну позовної давності, в загальній сумі 40762,0 грн. За даними бухгалтерського обліку вказана кредиторська заборгованість рахується з 01.01.2004 року і не погашена станом на 30.09.2007 року, тобто більше 3-х років і вважається безнадійною.

Якщо по закінченню терміну позовної давності (загальний строк якого відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки) боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Тобто, заборгованість за товари, відвантажені за договорами купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. Отже, вартість цих товарів вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Разом із тим, на виконання ч.2 п.1.25, пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. за №283/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон) зазначені суми простроченої кредиторської заборгованості віднесено до складу валових доходів в сумі 40762 грн. в І кварталі 2007р.

Відповідно до пп.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податків, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до безнадійної заборгованості, зокрема, віднесено заборгованість із зобов'язань, за якою минув строк позовної давності. Разом з тим, суми простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, включаються до складу валових доходів підприємства у тому податковому періоді, у якому минув строк позовної давності такої заборгованості на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 вищевказаного Закону України. Підпунктом 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

У зв'язку з тим, що ТзОВ «555» не здійснено компенсацію вартості товарів, які воно отримало, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат відповідно немає, і тому підприємство повинне було зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення термінів позовної давності, то вона на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включається до складу його валових доходів. Крім того, такий платник зобов'язаний одночасно зменшити суму валових витрат на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п.5.1 ст.5 Закону.

Окрім того, в ході проведення перевірки було встановлено, що ніякої претензійно - позовної роботи з 01.01.2004 року по 01.10.2007 року щодо повернення кредиторської заборгованості проведено не було. Враховуючи той факт, що позивач в ході перевірки не зміг надати жодних первинних документів, які б засвідчили господарські операції, по яких рахувалась кредиторська заборгованість, контролюючий орган здійснив донарахування податку на прибуток та застосував штрафні санкції.

Оскільки згідно з вимогами п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на позивача покладено обов'язок доведення, що нарахування штрафних санкцій здійснено Калуською ОДПІ невірно, то належними доказами, які має дослідити господарський суд є первинні документи, що має надати позивач в обґрунтування своїх доводів. В судовому засіданні, що відбулось 18.03.2009 року, позивач надав довідку за № 49 від 12.11.2008 року, в якій вказується, що на підприємстві не збереглись екземпляри договорів з суб'єктами, які власне і були предметом дослідження адміністративним судом.

Виходячи з вищевказаного, оскільки первинних (примірників договорів та інших правочинів) документів в позивача не було, про що свідчить вище зазначена довідка, перевірка проводилась виходячи з даних бухгалтерського обліку, який ведеться на підприємстві. Згідно ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-XII «Про систему оподаткування» (з наступними змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі акту виїзної планової перевірки ТзОВ «555» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року № 1613/2301/25073164 від 14.12.2007 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003572301/0 від 25.12.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 25297 грн., в тому числі 19429 грн. за основним платежем та 5868 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Не погодившись з даним рішенням, ТзОВ «555» 28.12.2008 року звернулось до Калуської ОДПІ з Скаргою про перегляд цього рішення. 16 січня 2008 року Рішенням про розгляд скарги № 842/10/25-019/0 скаргу позивача залишено без задоволення та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0003572301/1 від 16.01.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 25297 грн., в тому числі 19429 грн. за основним платежем та 5868 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки Калуської ОДПІ в Івано-Франківській області №1613/2301/25073164 від 14.12.2007 року, перевіркою встановлено, що позивачем в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено в І кварталі 2007 року до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості перед іншими юридичними і фізичними особами, що залишились не погашеними після закінчення терміну позовної давності в сумі 40762 грн., а саме: - по рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками ТМЦ» в сумі 26941,43 грн.: ОСОБА_1 в сумі 8179,11 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ВАТ «Дятьківці» в сумі 330,00 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ВАТ «Сантіма» в сумі 163,14 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ВКП «Явір-Інвест» в сумі 135,00 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ОСОБА_2 в сумі 4000,00 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ДП «Львівський молочний холдінг» в сумі 1032,32 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ЗАТ «Перлина» в сумі 421,82 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; Пивоварня «Евос-Україна» в сумі 469,98 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ОСОБА_3 в сумі 841,50 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ПП «Альфа» в сумі 3362,40 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; СПД ОСОБА_4 в сумі 504,88 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; СПД ОСОБА_5 в сумі 1809,60 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ТД «Корал» в сумі 1102,04 грн. - дата виникнення 28.03.2004р.; ТОВ «Компанія «Тірас-Фор» в сумі 853,58 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ТОВ «Далпорт-К» в сумі 3314,74 грн. - дата виникнення 01.01.2004р. - по рахунку № 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» в сумі 11914,93 грн. ТОВ «Авіас» в сумі 833,40 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; СПД ОСОБА_6 в сумі 2055,32 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; Галицький КБІ в сумі 299,99 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; СПД ОСОБА_7 в сумі 900,00 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; КП «Гурт-Мрія» в сумі 1987,00 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; Десна, ЗАТ «Пив комбінат» в сумі 400,00 грн.-дата виникнення 01.01.2004р.; АТ «Леком і К» в сумі 736,96 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; КП «Ремжитлосервіс» в сумі 104,00 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ВАТ «Сантіма» в сумі 280,00 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ДП «Стерх» в сумі 844,73 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ТОВ «Тон» в сумі 591,84 грн.-дата виникнення 01.01.2004р.; ОСОБА_8 в сумі 1800,00 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ДП «ТД «Харчовик Прикарпаття» в сумі 1081,69 грн. - дата виникнення 01.01.2004р. - по рахунку №36 «Розрахунки з покупцями» в сумі 1906,10 грн. :ТОВ «Оріана-Галев» в сумі 238,86 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; ВАТ «Прикарпаття» в сумі 191,07 грн. - дата виникнення 01.01.2004р.; Райком профспілки в сумі 805,00 грн. дата виникнення 01.01.2004 р.; ОСОБА_9 в сумі 671,17 грн. - дата виникнення 01.01.2004 р.

За даними бухгалтерського обліку вказана кредиторська заборгованість рахується з 01.01.2004 року і не погашена до 30.09.2007 року, тобто більше 3-х років і вважається безнадійною.

Пунктом 1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що безнадійною є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до Листа ДПА України від 07.06.2006 року № 10751/7/15-0317 «Про відображення у податковому обліку заборгованості по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності», якщо по закінченні терміну позовної давності (загальний строк якого відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки) боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до підпункту 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону.

Тобто, заборгованість за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію підпункту 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону, яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді безповоротної фінансової допомоги. Отже вартість цих товарів вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, підлягає збільшенню валових дохід товариства за І квартал 2007 року в сумі 40762 грн.

Також, в акті перевірки № 1613/2301/25073164 від 14.12.2007 року зазначено, що з пояснення головного бухгалтера, при отриманні товарів і послуг по вищевказаній кредиторські заборгованості, їх вартість була віднесена до валових витрат товариства в сумі 33969 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 року № 283/97-ВР. (з наступними змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У зв'язку з тим, що позивачем не здійснено компенсацію вартості товарів і послуг, які він отримав, то підстав для віднесення їх вартості до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону.

Враховуючи викладене, та роз'яснення ДПА України (лист від 07.06.2006р. № 10751/7/15-0317 «Про відображення у податковому обліку заборгованості по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності»), якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилась нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то вона на підставі підпункту 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону включається до складу його валових доходів. При цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п.5.1 ст.5 Закону.

Отже, валові витрати товариства за І квартал 2007р. підлягають зменшенню на суму 33969 грн.

Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997р.) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997 року) безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги) в розмірі 40762 грн. рахується в обліку позивача за станом на 30.09.2007 року на рахунках бухгалтерського обліку № 63 «Розрахунки з постачальниками ТМЦ» в сумі 26941,43 грн., № 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» в сумі 11914,93 грн. та № 36 «Розрахунки з покупцями» в сумі 1906,10 грн.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів того, що саме дата - 01.01.2004 року є датою початку перебігу строку позовної давності по кредиторській заборгованості позивача за товари (роботи, послуги) в розмірі 40762 грн., яка рахується з 01.01.2004р. і не погашена до 30.09.2007р. А тому, не можна вважати доведеним відповідачем те, що по даній кредиторській заборгованості минув строк позовної давності, а сама заборгованість є безповоротною фінансовою допомогою, яка підлягає включенню до складу валового доходу позивача в І кварталі 2007 року.

Крім цього, суд зазначає, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997 року) не передбачено зменшення дебітором поточних валових витрат як на суми кредиторської заборгованості щодо якої не минув строк позовної давності, так і на суми кредиторської заборгованості щодо якої минув строк позовної давності.

Виходячи з вищевикладеного, у відповідача відсутні були підстави для збільшення валового доходу позивача в І кварталі 2007 року в сумі 40762 грн., зменшення валових витрат позивача в І кварталі 2007 року в сумі 33969 грн. та визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 24288 грн., в тому числі 18683 грн. за основним платежем та 5605 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, по кредиторській заборгованості за товари (роботи, послуги) в розмірі 40762 грн., по якій не минув строк позовної давності.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального і процесуального права та є правильними.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Калуської обєднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року у справі № 2а-501/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 06 вересня 2010 року.

Головуючий суддя В.В.Ніколін

Судді В.П. Сапіга

Я.С. Попко