Ухвала суду № 11702496, 06.09.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2010 року № 25551/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року у справі за позовом Колективного підприємства «Хмельницький міський молочний завод» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року позивач Колективне підприємство «Хмельницький міський молочний завод» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002152301/0/6989 від 20 серпня 2008 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 795592,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 611994,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 183598,00 грн., прийнятого на підставі акту №7517/23-4/02772116 від 18 серпня 2008 року про результати невиїзної документальної перевірки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняте без врахування юридичного статусу позивача. Постановою господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2004 року позивач визнаний банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульоване рішенням Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому від 28.02.2007 року. А продаж майна позивача здійснено з метою задоволення заявлених вимог кредиторів. Спірне рішення відповідача суперечить ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому № 0002152301/0/6989 від 20 серпня 2008 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у звязку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус. Метою продажу основних

________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Ковальчук О.К. ряд. ст. зв. № 2.11.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-2714/09/2270 справа № 25551/09/9104.doc

фондів позивача було задоволення майнових вимог кредиторів позивача, оголошеного банкрутом в процесі здійснення ліквідаційної процедури, відкритої постановою господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2004 року. Згідно ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також і повноваження власника майна банкрута. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені ч. 1 ст. 25 вищезазначеного Закону і вказаним Законом не передбачені повноваження ліквідатора щодо реєстрації боржника як платника податків на додану вартість та сплати цього податку до бюджету на підставі Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що позивачем 11 квітня 2008 року було укладено цивільно-правову угоду, внаслідок виконання якої обсяг оподаткованих операцій протягом звітного періоду більш як у два рази перевищував суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто позивач зобовязаний був подати заяву та зареєструватися як платник податку на додану вартість до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому до кінця звітного періоду, а саме до квітня 2008 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також і повноваження власника майна банкрута. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені ч. 1 ст. 25 вищезазначеного Закону і вказаним Законом не передбачені повноваження ліквідатора щодо реєстрації боржника як платника податків на додану вартість та сплати цього податку до бюджету на підставі Закону України «Про податок на додану вартість».

Такі висновки суду, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи.

Встановлено, що Колективне підприємство «Хмельницький міський молочний завод» відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 832699 від 27.01.1995 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2004 року позивач визнаний банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульоване рішенням Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому від 28.02.2007 року.

На підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки № 7517/23-4/02772116 від 18.08.2008 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002152301/0/6989 від 20.08.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 795592,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 611994,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 183598,00 грн. у звязку з тим, що Колективним підприємством «Хмельницький міський молочний завод» не включено до обєкту оподаткування податком на додану вартість операції з продажу основних фондів на суму 3059969,00 грн. Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач керувався Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На виконання угоди № 1/1104 від 11.04.2008 року, укладеної між Хмельницьким представником Південно-Західної універсальної товарної біржі та позивачем вчинено продаж приватному підприємству «Ладо» групи інвентарних обєктів, які перебували в розпорядженні позивача.

Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що особа підлягає обовязковій реєстрації як платник податку, зокрема, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок забовязань третім особам, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість).

За змістом п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що метою продажу основних фондів позивача було задоволення майнових вимог його кредиторів. Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон не регулює питання погашення податкових зобовязань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поши рюються судові процедури, визначені Закону Ураїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 7.8 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто, норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не застосовуються до осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У звязку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який відмінний від статусу боржника. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачені повноваження ліквідатора щодо реєстрації боржника як платника податків на додану вартість та сплати цього податку до бюджету у випадках та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог Колективного підприємства «Хмельницький міський молочний завод» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, в звязку з чим оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року у справі №2а-2714/09 за позовом Колективного підприємства «Хмельницький міський молочний завод» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга

Ухвала виготовлена та підписана у повному обсязі 13.09.2010 року.