Рішення № 117014297, 14.02.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/506/24

пр.№ 2-а/464/21/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2024 року м.Львів

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Золотухін Роман Михайлович діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000297 від 09.01.2024, провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою серії ВП Лв №000297 від 09.01.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 510 грн. Даною постановою встановлено, що позивачем порушено порядок нарахування ЄСВ відповідно до п.п. 1 п.2 ст. 6 Закону України «Про зібр та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за період з 01.01.2028 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2028 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 01.03.2021, що призвело до заниження нарахування єдиного внеску на суму 10361,16 грн. Разом з тим, позивач вважає вищезазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Так, відповідач обґрунтовує адміністративне правопорушення актом перевірки від 11.12.2023 №804/33-00-07-01/ НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 01.03.2021. Будь-яких інших доказів крім акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем не було розглянуто. Однак висновки, які викладені у вищезазначеному акті перевірки є предметом оскарження. Податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки не прийняте, грошове зобов`язання є неузгодженим, а тому відсутня подія і склад адміністративного правопорушення. Крім того, всупереч мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, який діяв з 18.03.2020, відповідача як платника податків було включено до Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, та зважаючи на пряму заборону на проведення документальних перевірок, встановлену ПК України, податковим органом все ж таки проведено планову перевірку за наслідками якої був незаконно складений акт перевірки. Зазначає також, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам КУпАП, оскільки містить недостовірні дані та складений у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Окрім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, інкриміноване правопорушення було вчинено за фактом порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2020 року, лютий 2021 року. Таким чином, на час розгляду справи, строки накладення адміністративного стягнення закінчились. Враховуючи вищенаведене, просить позов задоволити.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 29 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату і місце складання протоколу не з`явився, що підтверджується відповідним актом. Крім того, перевіряючим було відмовлено у допуску до посадових осіб АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» за юридичною адресою підприємства, про що також складено акт. Вважає, що адміністративне стягнення накладено на позивача в межах строків, оскільки вчинене правопорушення є триваючим. Оскільки акт документальної планової виїзної перевірки датовано 11.12.2023, то винесення постанови від 09.01.2024 здійснено з дотриманням строків визначених ст.38 КУпАП. Щодо покликання позивача на незаконність перевірки, зазначає про те, що Постановою Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу ХХ «перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення, зокрема, тимчасово зупинених документальних перевірок та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені. Позивачем допущено до перевірки представників контролюючого органу, які за результатами проведеної перевірки склали акт та винесли податкове повідомлення-рішення.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленнями (викликом) сторін не надходило.

На підставіч.4ст.229КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Судом встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» складено акт від 11.12.2023 №804/33-00-07-01/232695555.

Крім того, складено протокол №001704/231 від 27.12.2023 про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Козельницька, 15, порушив порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2020 року, лютий 2021 року, що призвело до заниження нарахування ЄСВ в сумі 10361,16 грн., чим порушив п.п.1 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

За результатами розгляду згаданого протоколу відносно ОСОБА_1 , як головного бухгалтера АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000297 від 09.01.2024, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності (частина 2статті 254 КУпАП).

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбаченістаттею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який зазакономмає право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З правового аналізу вищевказаних норм КУпАП вбачається, що уповноважена на це посадова особа складає протокол, при цьому обов`язково роз`яснюючи особі, що притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, особі надається право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, після чого протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положення КУпАП передбачає єдине виключення, за якого протокол може не бути підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - це випадок відмови такої особи від підписання протоколу. У такому випадку про ці обставини здійснюється відповідний запис.

Таким чином, за вищевказаними положеннями КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковою, оскільки виконати вищенаведені імперативні вимоги КУпАП щодо ознайомлення особи з її правами та обов`язками при складанні протоколу, вимоги про реалізацію права особи на надання пояснень і зауважень до протоколу, вимоги про підписання особою протоколу та вимоги про надання особі другого примірнику протоколу неможливо виконати без присутності такої особи.

Як вбачається зі змісту протоколу №001704/231 від 27.12.2023, такий складений за відсутності позивача.

В матеріалах справи міститься письмове повідомлення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.12.2023 за вих.№4636/6/33-00-07-02, складеного на ім`я керівника та головного бухгалтера АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», про запрошення на 27.12.2023, для складання протоколів про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.163-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП.

На підтвердження направлення позивачу зазначеного повідомлення відповідачем надано суду поштову квитанцію та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, опису вкладення у цінний лист, який відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості визнати належним надіслання відповідного повідомлення від 12.12.2023 позивачу, та його отримання останнім.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що представником відповідача складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення №001704/231 від 27.12.2023 з порушенням вимог статей 256, 268 КУпАП, тобто без присутності позивача, без попереднього виклику позивача для складання протоколу та без роз`яснення позивачу його прав, можливості надати пояснення та зауваження щодо протоколу.

Незалучення відповідачем позивача до участі в складанні протоколу про адміністративне правопорушення є наслідком порушення прав позивача, закріплених у статті 268 КУпАП.

Окрім цього, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що заступник начальника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Кондратюк С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення №001704/231 від 27.12.2023; акт від 11.12.2023 №804/33-00-07-01/232695555; повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 12.12.2023 за вих.№4636/6/33-00-07-02, встановив, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» порушив порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період березень 2020 року по лютий 2021 року, що призвело до заниження ЄСВ в сумі 10361,16 грн. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною 1 статті 165-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно диспозиції вказаної норми особа підлягає адміністративній відповідальності у разі, зокрема, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі: Закон).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону закріплено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 та 4 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону передбачено, що Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Визначення на законодавчому рівні у ст.38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, необхідно враховувати положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

З огляду на ч. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що встановлення юридичного факту є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП).

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування ЄСВ за період з березеня 2020 року по лютий 2021 року, що призвело до заниження нарахування єдиного соціального внеску на суму 10361,16 грн., вказане правопорушення не носить характер триваючого, а тому на час прийняття Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржуваної постанови від 09.01.2024 сплив двомісячний строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст.38 КУпАП, відтак суд приходить до висновку, що позивача протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з цим, відповідач в порушення вимог статей 278, 280 КУпАП при розгляді справи та прийнятті оскаржуваної постанови, не взяв до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення №001704/231 від 27.12.2023, який в розумінні статті 251 КУпАП є доказом у справі, складений з порушенням вимог статей 256, 268 КУпАП, про що зазначалося вище судом, а також не взято до уваги той факт, що з дня вчинення правопорушення минуло більше двох місяців, тому в силу ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, а також беручи до уваги те, що відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у зв`язку із спливом строків, визначених ст. 38 КУпАП, прийшов до висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн. на день звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом).

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Беручи до уваги, що суд прийшов до переконання про задоволення адміністративного позову, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 7-9, 72-79, 90, 121, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289 КАС України, суд,

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування постанови задовольнити.

Постанову ВП Лв №000297 від 09.01.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 510 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 484,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 44045187.

Повне рішення суду складено та проголошено 14 лютого 2024 року.

Головуючий Борачок М.В.