Постанова № 11694582, 08.06.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 р. Справа № 2-а-8371/08/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Трофімова Н.С.

за участю:

представника позивача Луньова О.С.

представників відповідача Трояновська Т.М., Краєва С.В., Матюшенко Л.А.

прокурора Баранник О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року по справі № 2-а-8371/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯ-ТЕТА»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

третя особа Прокуратура Червонозаводського району м. Харкова

про скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000722330/0 від 25.04.08 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12778346,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.09 р. по справі № 2-а-8371/08/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.09 р. по справі № 2-а-8371/08/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було зясовано, що підставою для прийняття оскарженого рішення є акт № 1660/232/32562858 від 11.04.08 р. виїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань дотримання касової дисципліни та ліміту залишку готівки в касі за період з 01.01.05 р. по 30.09.07 р., яким були встановлені порушення п. 6 Наказу ДПА України № 440 від 19.09.03 р. «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту»; п. 9.10.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; п. 2.11, п. 7.44 Постанови Правління Національного банку України № 637 від 15.12.04 р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Виявлені порушення за висновками перевіряючих повязані з тим, що протягом 2005 р. - 9 місяців 2007 р. директору ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»Ліпману М.Д. видавались готівкові кошти на господарчі потреби без попереднього повного звітування за раніше отримані під звіт суми.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що діяльність органів Державної податкової служби врегульована, зокрема, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», наказами ДПА України та іншими актами законодавства.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначається наказом ДПА України № 327 від 10.08.05 р. в п. 1.6 та п. 1.7 зазначеного Порядку встановлено, що за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За висновками суду першої інстанції в порушення вищезазначених норм акт перевірки містить суперечливі дані та відомості. Зокрема, на стор. 19 акту перевірки (передостанній абзац) зазначено, що перевіркою встановлено, що директором ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»Ліпманом М.Д. отримання грошових коштів на господарські потреби здійснювалось на підставі видаткових касових ордерів, що відповідає вимогам Постанови № 637, однак авансових звітів на використання цих коштів, як того вимагає п. 2.11 постанови взагалі не надавав, а на сторінці 20, 21 акту та в додатках 1-3 до акту перевірки „Дані авансових звітів по ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»за 2005 рік", „Дані авансових звітів по ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»за 2006 рік," „Дані авансових звітів по ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»2007 рік" йдеться посилання на авансові звіти, які надані підзвітною особою Ліпманом М.Д. за період з 26.01.05 р. по 28.09.07 р.

В п. 2.4.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначено, що у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Але, як встановив суд першої інстанції, в порушення зазначеного, висновки акту перевірки містять лише посилання на нормативно-правові акти та не містять узагальненого опису виявлених перевіркою порушень.

Проте колегія суддів вважає доцільним зауважити, що порушення при оформленні акту перевірки при наявності таких порушень не є підставою для скасування рішення органу ДПС про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування прийнятого судового рішення суд першої інстанції послався на висновок № 9912 від 31.03.09 р. судово-економічної експертизи, в якому не встановлено перевищення строку використання грошових коштів, наданих під звіт на господарські потреби в період з 01.02.05 р. по 28.09.07 р., та не встановлено випадків несвоєчасного складання звітів про використання готівкових коштів за період з 01.01.05 р. по 28.09.07 р. (на дату останнього запису в касовій книзі).

В правове обґрунтування висновків суду першої інстанції в постанові вказано, що згідно п. 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.04 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.05 р. за N 40/10320, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно п. 9.10.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно п. 3.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

В п. 2 „Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт", затвердженим наказом ДПА України № 440 від 19.09.03 р., передбачено, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок податкового агента платника податку, що їх надав, до або під час подання зазначеного звіту.

Відповідно п. 6 вказаного Порядку звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, складається фізичними особами, що отримали такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності. Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: "Звіт перевірено", "Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером", бухгалтерських проводок, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти; доцільності проведених витрат та "Звіт затверджено", які підписуються керівником (податковим агентом).

Звіт про використання коштів служить підставою для списання з підзвітної особи авансових коштів і відшкодування перевитрати. При невикористанні повної суми отриманих грошових коштів, залишок не витрачених коштів повертається до каси на підставі прибуткового касового ордеру, який в цьому випадку служить підставою для списання з підзвітної особи авансових коштів.

Грошові кошти під звіт видаються робітнику на виконання договорів цивільно-правового характеру, щодо отримання ним ТМЦ для підприємства. Законодавством не передбачено витрачання цих коштів на інші цілі ніж ті, на які безпосередньо видавались кошти. Якщо кошти на передбачені цілі не витрачені, то вони повинні бути повернуті в касу підприємства в повному обсязі. Також законодавством не заборонено в таких випадках витрачати робітником свої кошти для придбання ТМЦ, які не передбачались для придбання за видані під звіт кошти, та звітувати про такі витраті шляхом надавання «Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт», де зазначити суму отриманих коштів на певні цілі, суму повернутих коштів у зв'язку з не виконанням цих цілей та суми витрачених власних коштів, пов'язаних з іншими цілями.

Підприємства, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, здійснюють облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Так, відповідно п. 3.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637, приймання готівки касами підприємств проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Зазначене Положення містить визначення терміну «касовий ордер», а саме: це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Судом встановлено, що в обліку ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»на початок періоду, що досліджувався, рахується заборгованість підприємства перед підзвітною особою Ліпманом М.Д. в сумі 3176,0 грн. Ця заборгованість закрита в лютому 2005 р. та на початок березня 2005 р. сальдо з урахуванням заборгованості, що виникла по витратам, проведеним в 2005 р., складає 36,24 грн. В подальшому в ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»видавались під звіт грошові кошти, які на наступний день повертались в касу підприємства повністю або частково в залежності від об'єктивної необхідності витрачання чи невитрачання грошових коштів на передбачені цілі.

Судом першої інстанції були досліджені операції з видачею позивачем готівки під звіт і зроблений висновок про те, що відповідно наданим журналам-ордерам і відомостям по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами»в бухгалтерському обліку ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»видача коштів під звіт Ліпману М.Д. за наявності його заборгованості перед підприємством за раніше видані підзвітні суми проведена 13.10.05 р. в сумі 6000,0 грн. на господарські потреби при наявності заборгованості за видані кошти на господарські потреби (К-т сальдо рахунку 372 в сумі 5700,23 грн.); 01.11.05 р. в сумі 17420,0 грн. на господарські потреби при наявності заборгованості за видані кошти на відрядження (К-т сальдо рахунку 372 в сумі 898, 45 грн.); 02.11.05 р. в сумі 17400,0 грн. на господарські потреби при наявності заборгованості за видані кошти на відрядження (К-т сальдо рахунку 372 в сумі 918,45 грн.).

В п. 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»передбачено, що підзвітній особі можуть одночасно видаватись готівкові кошти, як на відрядження, так і під звіт, для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини).

Враховуючи викладене, видача позивачем готівкових коштів на господарські потреби 01.11.05 р. у сумі 17420,0 грн. та 02.11.05 р. у сумі 17400,0 грн. при наявності заборгованості за видані кошти на відрядження, не суперечить нормам чинного законодавства.

З огляду на матеріали справи, факт порушення норм обігу готівки, а саме: видача готівкових коштів в сумі 16600,5 грн. під звіт без складання звіту про використання попередньо отриманих в той же день коштів в сумі 6000,0 грн., мав місце лише 13.10.05 р. За вказане порушення згідно з нормами абзацу 5 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум. Відтак, сума штрафу складає 1500,0 грн. (6000,00 * 25 %=1500,00).

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються в ст. 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст. 250 цього Кодексу.

В ст. 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, порушення норм обігу готівки, а саме: видача готівкових коштів в сумі 16600,50 грн. під звіт без складання звіту про використання попередньо отриманих в той же день коштів в сумі 6000,00 грн., вчинене позивачем 13.10.05 р.

Вказане порушення було виявлено відповідачем згідно з актом перевірки № 1660/232/32562858 від 11.04.08 р. Рішення про застосування штрафу за порушення, яке мало місце 13.10.05 р., прийнято відповідачем 25.04.08 р. Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що вищенаведені положення ст. 250 ГК України слід застосовувати до операцій позивача з готівкою, що відбувалися до 11.04.07 р., а тому відсутні підстави досліджувати правомірність висновків акту перевірки та застосування до позивача штрафних санкцій за порушення касової дисципліни до вказаної дати.

Слід відмітити, що за твердженням представника позивача у підприємства постійно існувала заборгованість перед підзвітною особою Ліпманом М.Д., який обіймав посаду директора підприємства, по використаним на господарські потреби власним коштам. Але будь-яких пояснень стосовно того, з яких підстав директором підприємства отримувалася підзвіт готівка, яка ним поверталася до каси підприємства в повному обсязі і при цьому витрачалися власні готівкові кошти, представник позивача в суді апеляційної інстанції не надав.

Також представником позивача в судовому засіданні не надані докази того, що Ліпманом М.Д., директором підприємства, були витрачені власні кошти при наявності готівки, отриманої підзвіт, які саме товари були придбані, як ці товари оприбутковані і як використані.

Таким чином твердження позивача про те, що у підприємства існувала заборгованість перед директором підприємства документально не доведені, а визначення цих сум в авансових звітах без підтверджуючих документів (чеків, накладних, податкових накладних тощо) не може вважатися належним та допустимим доказом такого використання готівки.

Зважаючи на те, що позивач безпідставно вважав наявною заборгованість підприємства перед Ліпманом М.Д., директором підприємства, то висновки перевіряючих про отримання останнім підзвіт готівки без повного звітування про її використання або повернення невикористаної попередньо отриманої підзвіт готівки є правомірними.

Відповідно приписам Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

В наданому відповідачем до матеріалів справи розрахунку штрафних санкцій вказано, що вони були застосовані в порядку, встановленому наведеною нормою, а тому колегія суддів дійшла до висновку, що розраховані в такий порядок штрафні санкції є правомірними в частині застосування їх в розмірі 3515672,8 грн. за період з 11.04.07 р. по 28.09.07 р. і в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Як наполягає відповідач, штрафні санкції оскарженим рішенням були застосовані також за відсутність авансових звітів, оскільки надані до перевірки авансові звіти не містили правдиву інформацію, тобто були оформлені неналежним чином, що обумовило застосування штрафних санкцій в розмірі 6295317,38 грн.

Проте колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»наведений вичерпний перелік порушень в сфері обігу готівки, за які за цим Указом застосовуються штрафні санкції і дана норма не містить підстав, використаних відповідачем для застосування штрафних санкцій. За таких обставин у відповідача не було законних підстав на свій розсуд доповнювати положення наведеної норми і застосовувати санкції, не передбачені чинним законодавством.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.09 р. по справі № 2а-8371/08/2070 прийнята з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, вона підлягає скасуванню в частині задоволення позову про скасування рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000722330/0 від 25.04.08 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3515672,8 грн. з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року по справі № 2-а-8371/08/2070 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року по справі № 2-а-8371/08/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯ-ТЕТА»до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, третя особа Прокуратура Червонозаводського району м. Харкова, про скасування рішення скасувати в частині задоволення позову ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»про скасування рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000722330/0 від 25.04.08 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3515672,8 грн. та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року по справі № 2-а-8371/08/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст постанови виготовлений 14.06.2010 р.