Постанова № 11694311, 01.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2010 р.справа № А12/337-07 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В.

суддів: Бишевської Н.А. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Красота А.О.

за участю представників сторін:

позивача: Бондар І.В. дов. від 31.05.2010р.

відповідача: Пилипчук С.В. дов. від 07.09.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Національного банку України в особі управління Національного банку

України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

на постанову господарського суду Дніпропетровської області

від 22.10.2009р.

у справі № А 12/337-07

за позовом Національного банку України в особі управління Національного банку

України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до відповідача Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»,

м.Дніпропетровськ

про стягнення 680грн.

ВСТАНОВИЛА:

Національним банком України в особі управління Національного банку України в Дніпропетровській області заявлено позов про стягнення з Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»суми 680грн. штрафу в доход державного бюджету України.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2009р. у справі № А 12/337-07 у задоволенні позову відмовлено.

Із посиланням на ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993р., п.2.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління НБУ від 08.03.2000р. № 49, п.7.10 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними та лізинговими операціями, затв. Постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. № 136, ст. ст. 60, 62, 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд першої інстанції дійшов до висновку, що при прийнятті Постанови № 48 від 27.09.2007р. (якою застосовано штраф в розмірі 680грн.), Національний банк України застосував норми Інструкції № 136 без врахування норм Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки відповідач не міг виконати вимоги п.7.10 Інструкції № 136 без розкриття податковим органам інформації, яка містить банківську таємницю, а тому відповідач правомірно не подав податковому органу повідомлення про виявлене в діях свого клієнта порушення законодавчо встановленого терміну розрахунків за експортною операцією. Крім того, суд першої інстанції прийняв до уваги обставини, згідно з якими апеляційною комісією Національного банку України від 21.08.2008р. було розглянуто звернення ЗАТ КБ «Приватбанк»щодо оскарження двох постанов управління НБУ в Дніпропетровській області від 25.07.2008р. про притягнення останнього до відповідальності за порушення валютного законодавства з аналогічних підстав, за результатами якого прийнято рішення про скасування цих постанов.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Національним банком України в особі управління НБУ в Дніпропетровській області подана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини.

Посилаючись на ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993р., ст. ст. 7, 44 Закону України «Про національний банк України», ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 11 п.5 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.2.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління НБУ від 08.03.2000р. № 49, постанову Правління НБУ від 13.12.2006р. № 455, п.7.10 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними та лізинговими операціями, затв. Постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. № 136, позивач зазначає, що станом на 22.08.2008р. існував обовязок банку надавати податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень резидентами і нерезидентами законодавства, повязаного з проведенням ними валютних операцій.

Крім того, зазначає, що законність і правомірність постанови № 48 від 27.09.2007р. про застосування суми 680грн. штрафу підтверджена постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2008р. у справі № А 8/538-07, якою було відмовлено у позові КБ «Приватбанк»за вимогою про скасування цієї постанови. При цьому, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009р. вказане судове рішення залишено без змін, а тому набуло преюдиціального значення.

Просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2009р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2010р. підтримав доводи апеляційної скарги.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк»заперечує проти викладених в ній доводів. Зокрема зазначає, що рішеннями Апеляційної комісії НБУ від 21.08.2008р. № 35/2008 та від 21.08.2008р. № 26/2008 були скасовані постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 25.07.08р. № 13-016/3623БТ, від 25.07.08р. № 13-016/3624БТ, прийняті управлінням НБУ в Дніпропетровській області. Підстави притягнення до відповідальності КБ «Приватбанк»є тотожніми із підставами притягнення до відповідальності у справі № А 12/337-07. Постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 28.11.2007р. у справі № 8/43 були встановлені обставини, що не потребують доказування у відношенні до НБУ.

Також зазначає, що в розумінні п.5 ст 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист»№ 2322 від 12.01.2005р., не передбачено можливості надання інформації стосовно валютного контролю без рішення суду та отримання письмової вимоги від органу державної податкової служби. У відповідача не було підстав для направлення податковому органу повідомлення про порушення термінів розрахунків по клієнту банку.

Просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 22.10.09р. без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

Судовий розгляд справи фіксувався технічним комплексом «Оберіг».

За результатами апеляційного розгляду справи, в судовому засіданні 01.09.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача на користь державного бюджету України суми 680грн. штрафу, застосованого постановою управління НБУ в Дніпропетровській області № 48 від 27.09.2007р.

Підставою застосування санкцій до відповідача було порушення ним вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Факт порушення був зафіксований в акті перевірки від 08.08.2007р. та протоколі № 1 порушення валютного законодавства від 08.08.2007р.

Так, в результаті перевірки було встановлено наступне. На виконання зобов'язань за імпортним контрактом від 07.04.2006р. № 20/12/01/-2006 між TOB «Український завод понадвеликогабаритних шин»(Клієнт банку) та ВАТ «Ярославский завод опытных машин»(Російська Федерація), банком за дорученням клієнта 28.04.2006року перераховано нерезиденту 502 999,08 доларів США. Дата настання 90-денного терміну завершення розрахунків за даною операцією - 27.07.2006р. Підприємством отримана індивідуальна ліцензія Національного банку України від 24.07.2006р. № 635 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за вищевказаною імпортною операцією з 28.07.2006р. по 30.04.2007р.

Товар від нерезидента за вказаною передплатою надійшов 08.05.2007р. в сумі 28 538 000,00 російських рублів (згідно умов пункту 3.2 контракту за курсом Центробанку Російської Федерації на дату оплати еквівалент - 1 074 353,75 доларів США), тобто з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунку продовженого індивідуальною ліцензією.

Банком (відповідачем у справі) не надано інформацію до податкової інспекції за місцем реєстрації клієнта про допущене порушення, відповідно до пункту 7.10 та у строки визначені пунктом 7.1 розділу 7 «Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р.).

Цей факт свідчить про невиконання Банком функцій агента валютного контролю в частині інформування відповідних податкових органів про порушення його клієнтом законодавчо встановлених термінів розрахунків.

Таким чином, Банком порушено вимоги пункту 2 статті 13 Декрету, що тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом п'ятим пункту 2 статті 16 Декрету та санкції, передбачені абзацом третім пункту 2.5 розділу 2 «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000р. № 49 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000р. за №209/4430.

За таких обставин, Постановою управління Національного банку України в Дніпропетровській області № 48 за вих. № 13-016/4685БТ від 27.09.2007р. Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»( правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») було притягнуто до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 680 грн. 00 коп.

На підставі вищезазначеного та згідно зі статтею 16 Декрету і абзацем третім пункту 2.5 розділу 2 Положення про валютний контроль, Банк притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: 40 х 17,00 грн. = 680,00 грн.

Відповідно до пункту 3.5 розділу 3 Положення про валютний контроль сума штрафу має бути перерахована до Державного бюджету України в 5-денний строк з дня отримання цієї постанови. У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.

Постанова № 48 разом з супровідним листом № 13-014/6755БТ від 01.10.2007р. була направлена відповідачу і отримана 04.10.2007р., що підтверджується листом відповідача № 20.1.3.2/6-5754 від 12.10.2007р.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Згідно з пунктом 1.2 «Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці»(затверджені постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 №267), банки зобов'язані забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю розкривається банками органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу, з огляду на презумпцію добросовісності клієнта.

Пунктом 5 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено право податкових органів одержувати інформацію «на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності».

Вказаний порядок поширюється на розкриття банківської таємниці у випадках, коли податкові органи за своєю ініціативою звертаються до банків для отримання необхідної інформації.

Водночас, інформація про виявлені банком факти порушень в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в ліцензіях) виручки, товарів або об'єкта лізингу, як того вимагають приписи Інструкції № 136, має інше правове навантаження.

У випадку передбаченому Інструкцією, був встановлений обов'язок банків самостійно повідомляти податкові органи про порушення клієнтом законодавчо встановлених строків розрахунків.

Згідно статті 13 Декрету, Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України.

До функцій Національного банку України згідно пункту 14 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»входить, здійснення відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютного регулювання, визначення порядку здійснення платежів в іноземній валюті, організація і здійснення валютного контролю за банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

Відповідно до статті 13 Декрету, Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Підставою застосування санкцій до Банку було порушення ним вимог пункту 2 статті 13 Декрету.

При цьому, колегія суддів зазначає, що постанова № 48 від 27.09.2007р. була прийнята позивачем на підставі наданих йому повноважень.

Колегія суддів зазначає також, що законність і обґрунтованість постанови НБУ в особі управління НБУ в Дніпропетровській області № 48 від 27.09.2007р. була предметом судового розгляду у справі № А 8/538-07. У вказаній судовій справі позивачу ЗАТ КБ «Приватбанк», постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2008р. було відмовлено в задоволенні позову про скасування, в тому числі, постанови № 48 від 27.09.07р. про застосування штрафу в сумі 680грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009р. у справі № А 8/538-07 апеляційну скаргу ЗАТ КБ «Приватбанк»було залишено без задоволення, а постанову господарського суду Дніпроетровської області від 29.10.08р. залишено без змін.

В мотивувальній частині постанови (а.с. 50, 51) від 08.07.09р. у справі № А 8/538-07 , колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погодилась із висновком суду першої інстанції про правомірне та обґрунтоване притягнення позивача (ЗАТ КБ «Приватбанк») до відповідальності за допущене порушення не подання інформації до податкового органу за місцем реєстрації резидента про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків відповідно до п.7.10 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за валютними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. № 136. Таким чином постанова господарського суду від 29.10.2008р. у справі № А 8/538-08 набрала законної сили.

У відповідності до ч.1 ст 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином постанова № 48 від 27.09.2007р. про застосування штрафу в сумі 680грн. до відповідача у справі, є чинною і породжує правові наслідки, на які вона спрямована.

Позов у справі № А 12/337-07 є законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції в постанові від 22.10.2009р. у справі № А 12/337-07 на рішення Апеляційної комісії Національного банку України від 21.08.2008р., якими скасовано постанови управління НБУ в Дніпропетровській області від 25.07.2008р. щодо притягнення до відповідальності ЗАТ КБ «Приватбанк»за аналогічних підстав та посилання на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.07р. у справі № 8/43, оскільки виходячи з матеріалів справи (а.с. 97 104), вказаними рішеннями Апеляційної комісії НБУ від 21.08.08р. були скасовані постанови управління НБУ в Дніпропетровській області від 25.07.08р. № 13-016/3623БТ та № 13-016/3624БТ, а також постанова управління НБУ в Сумській області від 22.07.08р. № 6.

В той же час, предметом позову у справі № А 12/337-07 є вимога про стягнення з відповідача суми 680грн. штрафу, застосованого постановою управління НБУ в Дніпропетровській області від 27.09.07р. № 48, факти законності якої є звільненими від доказування із урахуванням судових рішень у справі № А 8/538-08.

Колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національного банку України в особі управління Національного банку України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2009р. у справі № А 12/337-07 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 14360570) на користь Державного бюджету України штраф в сумі 680грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено - 21.09.2010р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Н.А. Бишевська

Суддя О.В. Юхименко