Постанова № 11693631, 01.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 вересня 2010 року Справа № 2а-5128/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Єгоровій О.О.,

за участю представників

прокурора-заявника:не зявився,

позивача:Соболя К.Л. (довіреність № 88 від 11.01.2010),

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкції у сумі 510,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкції у сумі 510,00 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначив таке.

Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області 30.10.2009 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом приватним підприємцем ОСОБА_2. За наслідками перевірки складено акт № 128941 про порушення ПП ОСОБА_2 законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами розгляду справи про виявлене порушення керівником інспекції винесено постанову № 098237 від 20.11.2009 про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій у сумі 510,00 грн., яку відповідачем отримано 01.12.2009. Відповідач застосовану санкцію не сплатив.

Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 березня 2004 року № 1190 (із наступними змінами), Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (надалі територіальні органи), затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 14 грудня 2005 року № 888 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853).

Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту та звязку України від 14.12.2005 № 888 (далі Положення) визначено, що територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, зокрема: здійснюють державний контроль за виконанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Територіальні управління у відповідному регіоні мають право, зокрема, перевіряти виконання субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ.

Абзацом 21 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються.

Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567) державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Пункт 15 Порядку № 1567 передбачає, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону № 2344; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено доказами наявними в матеріалах справи, що 30 жовтня 2010 року в ході проведення перевірки державними інспекторами Головавтотрансінспекції в Луганській області перевірено транспортний засіб марки ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію субєкта господарювання НОМЕР_4, на підставі генерального доручення від 05.12.2008 серії ВКТ № 075668.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 128941 від 30.10.2009 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.7), у якому зазначено, що ОСОБА_2 експлуатував легковий автомобіль облаштований як таксі без ліцензійної картки, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також, в акті перевірки зазначено, що ОСОБА_2 надав пояснення про причину порушення, зазначив, що ліцензія знаходиться в стадії оформлення та просив штрафні санкції не застосовувати.

З актом перевірки відповідач ознайомлений, заперечень та зауважень щодо складення акту перевірки не мав, про що свідчить його особистий підпис в акті перевірки.

Як свідчить корінець повідомлення, ОСОБА_2 повідомлено про необхідність зявитися 05.10.2009 в Управління Головавтотрансінспекції в Луганській області (а.с.8).

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неподаткових мінімумів доходів громадян (абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

20 листопада 2009 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області старшим державним інспектором на автомобільному транспорті Лапочкіним О.В. розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено постанову про застосування до ОСОБА_2 фінансової санкції у сумі 510,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки (а.с.9).

Копію постанови про застосування фінансових санкцій 23.11.2009 направлено ОСОБА_2, яку останнім отримано 01.12.2009, про що свідчить його особистий підпис на корінці поштового відправлення (а.с.8).

Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач мав повноваження проводити перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та, у разі встановлення відповідних порушень, приймати рішення про застосування штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Також, суд зазначає, що постанову про застосування фінансових санкцій від 20.11.2009 відповідачем до суду не оскаржено, а отже вона є чинною та підлягає виконанню.

На думку суду, не скориставшись правом оскаржити постанову про застосування фінансових санкцій, ОСОБА_2 фактично погодився із застосованими до нього фінансовими санкціями у розмірі 510 грн.

На час роз гіду справи, відповідачем у добровільному порядку постанову про застосування фінансових санкцій від 20.11.2009 не виконано, штраф у сумі 510 грн. не сплачено.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У судовому засіданні представником позивача доведено правомірність позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 фінансових санкцій у сумі 510 грн., тому вони визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах судом не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено особам, які беруть участь у справі, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкції у сумі 510,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) фінансові санкції у сумі 510,00 грн. (пятсот десять гривень) на рахунок Державного бюджету м. Ровеньки, ідентифікаційний код 24046930, р/р 31117106700059, банк одержувача ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 21081100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 06 вересня 2010 року.

СуддяК.О. Пляшкова