Постанова № 11693596, 31.08.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2010 року Справа № 2а-5541/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Глазунової О.О.

та

представників сторін:

від позивача державний податковий інспектор юридичного відділу

Найман А.В. (довіреність від 11.01.2010 № 2/10-025)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області

до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону»

про стягнення податкового боргу на загальну суму 465108,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2010 року Краснодонська обєднана державна податкова інспекція Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» про стягнення податкового боргу у розмірі 465108,77 грн., з яких податок на додану вартість у розмірі 426622,82 грн., земельний податок з юридичних осіб у розмірі 32822,03 грн. та податок з доходу фізичних осіб у розмірі 5663,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків у Краснодонській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом строки.

Станом на 12 липня 2010 року заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами у загальному розмірі складає 465108,77 грн.

Враховуючи, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» самостійно податковий борг з податку на додану вартість, з земельного податку з юридичних осіб та податку з доходу фізичних осіб не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 160, 164). Відзивом на адміністративну позовну заяву від 31.08.2010 б/н, який наданий суду через представника позивача, представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі (арк. справи 166).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 18 травня 2007 року та як платник податків знаходиться на обліку в Краснодонській об`єднаній державній податковій інспекції Луганської області.

На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» взято на облік платника податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 323634112078 і видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25 червня 2007 року № 100048700 (арк. справи 14).

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» є суб'єктом плати за землю (платником).

Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» подало до Краснодонської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області:

- податкову декларацію з податку додану вартість від 20.11.2008 № 31917, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 32289,00 грн. (арк. справи 18-19);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 19.12.2008 № 33504, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 30511,00 грн. (арк. справи 20-21);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 20.01.2009 № 38196, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 28723,00 грн. (арк. справи 22-23);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 18.02.2009 № 4135, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 36676,00 грн. (арк. справи 24-25);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 18.03.2009 № 5980, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 20403,00 грн. (арк. справи 26-27);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 15.04.2009 № 9621, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 24190,00 грн. (арк. справи 28-29);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 20.05.2009 № 13864, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 20656,00 грн. (арк. справи 30-31);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 19.06.2009 № 15550, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 13119,00 грн. (арк. справи 32-33);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 20.07.2009 № 20500, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 14324,00 грн. (арк. справи 34-35);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 19.08.2009 № 23674, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 19686,00 грн. (арк. справи 36-37);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 18.09.2009 № 25098, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 14749,00 грн. (арк. справи 38-39);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 16.10.2009 № 29213, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6203,00 грн. (арк. справи 40-41);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 18.11.2009 № 32691, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 8337,00 грн. (арк. справи 42-43);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 21.12.2009 № 33980, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 8245,00 грн. (арк. справи 44-45);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 20.01.2010 № 37603, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 8138,00 грн. (арк. справи 46-47);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 19.02.2010 № 4531, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 8277,00 грн. (арк. справи 48-49);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 17.03.2010 № 5628, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 9181,00 грн. (арк. справи 50-51);

- податкову декларацію з податку додану вартість від 16.04.2010 № 9208, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 8864,00 грн. (арк. справи 52-53);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2008 рік від 31.01.2008 № 2341, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 18505,05 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-листопад 2008 року у розмірі 1542,09 грн. щомісячно та грудень 2008 року у розмірі 1542,06 грн. (арк. справи 17). Несплачений залишок податкових зобовязань за податковий (звітний) період грудень 2008 року, за якими заявлено позовні вимоги, складає 445,54 грн.;

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік від 29.01.2009 № 1840, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 18611,17 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-листопад 2009 року у розмірі 1550,94 грн. щомісячно та грудень 2009 року у розмірі 1550,83 грн. (арк. справи 16);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2010 рік від 01.03.2010 № 4902, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 25241,83 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-березень 2010 року у розмірі 2103,49 грн. щомісячно (арк. справи 15).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності із підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно із підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта документальної перевірки від 31 березня 2009 року № 615/23/32363418, яким встановлено заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 19364,00 грн., відповідачу податковим повідомленням рішенням від 31 березня 2009 року № 0000102340/0 визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 29046,00 грн., у тому числі 19364,00 грн. - за основним платежем, 9682 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 62).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

За несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» у відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Краснодонською обєднаною державною податкової інспекцією Луганської області застосовано штрафні (фінансові) санкції (арк. справи 54-61, 63-67), а саме:

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 25.07.2008 № 0002241640/0 з податку на додану вартість на суму 9308,05 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 19.12.2008 № 0003651640/0 з податку на додану вартість на суму 7864,52 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 28.01.2009 № 0000151640/0 з податку на додану вартість на суму 12033,03 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 22.05.2009 № 0001691640/0 з податку на додану вартість на суму 11989,53 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 13.08.2009 № 0003011640/0 з податку на додану вартість на суму 1460,83 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 07.10.2009 № 0003841640/0 з податку на додану вартість на суму 16373,05 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 30.01.2010 № 0000231640/0 з податку на додану вартість на суму 6870,02 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 07.04.2010 № 0001171640/0 з податку на додану вартість на суму 8058,53 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 11.02.2009 № 0001071541/0 по земельному податку з юридичних осіб на суму 180,95 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 11.02.2009 № 0001081541/0 по земельному податку з юридичних осіб на суму 1906,99 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 19.08.2009 № 0004741541/0 по земельному податку з юридичних осіб на суму 446,31 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 17.02.2010 № 0001171541/0 по земельному податку з юридичних осіб на суму 758,89 грн.;

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 12.04.2010 № 0003201541/0 по земельному податку з юридичних осіб на суму 1939,84 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення були отримані головним бухгалтером та бухгалтером комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону», що підтверджується їх особистими підписами на корінцях податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» є податковим агентом (податковим агентом, зокрема, є юридична особа, її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ).

Згідно із пунктом 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок, надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування, надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету врегульовано статтею 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»: податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

На підставі акта документальної перевірки від 31 березня 2009 року № 615/23-32363418, яким встановлено порушення відповідачем вимог підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 та статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідачу як податковому агенту у відповідності із підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням рішенням від 02 квітня 2009 року № 0000161740/0 визначено податкове зобовязання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 589,35 грн., у тому числі 196,45 грн. основний платіж, 392,90 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Податкове повідомлення рішення від 02 квітня 2009 року № 0000161740/0 отримано головним бухгалтером комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» 02 квітня 2009 року, що підтверджується його особистим підписом на корінці податкового повідомлення - рішення (арк. справи 69-70, 71).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» податкові повідомлення рішення Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувало, тому визначені ним податкові зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком.

Згідно із пунктом 11 статті 10 Закону України 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, серед іншого, належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені, а податкові органи відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України є органами, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

У довідці (як складовій частині акта) від 31 березня 2009 року № 615/23-32363418 про результати документальної перевірки комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону», яка підписана посадовими особами відповідача без заперечень та зауважень, зазначено, що сума заборгованості комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» по податку з доходів фізичних осіб станом на 01 січня 2009 року становить 362760,80 грн. і за несвоєчасне перерахування податку з доходу фізичних осіб до бюджету комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» нарахована пеня у розмірі 5055,48 грн. (арк. справи 69-70).

Актом невиїзної документальної перевірки від 06 квітня 2010 року № 478/17/32363418 з питання своєчасності сплати суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2007 по 31.12.2008, який підписаний посадовими особами відповідача без заперечень та зауважень, встановлено, що за несвоєчасне перерахування податку з доходу фізичних осіб до бюджету, комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» слід перерахувати до бюджету нараховану пеню у розмірі 1673,32 грн. (арк. справи 68).

Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, земельному податку з юридичних осіб та з податку з доходів фізичних осіб у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нараховано пеню, несплачений залишок якої на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи складає по податку на додану вартість 28080,42 грн., по земельному податку з юридичних осіб 1224,27 грн. та з податку з доходів фізичних осіб - 19,09 грн. (арк. справи 72-73, 74-84, 85-157).

Оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є примусовим стягненням, і відповідач за час судового розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість в сумі 426622,82 грн., по земельному податку з юридичних осіб в сумі 32822,03 грн. та з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5663,92 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 31 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону» (ідентифікаційний код 32363418, місцезнаходження: 94407, Луганська область, м. Краснодон, кв. Шахтьор, буд. 5) на користь Державного бюджету України на р/р 31117029700028, банк ГУДКУ у Луганській області, одержувач Краснодонське УДК, код одержувача 24048922, МФО 804013, код платежу 3014010100 податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 426622,82 грн. (чотириста двадцять шість тисяч шістсот двадцять дві гривні вісімдесят дві копійки), на р/р 33215811700028, банк ГУДКУ у Луганській області, одержувач Краснодонське УДК, код одержувача 24048922, МФО 804013, код платежу 5013050101 податковий борг з земельного податку у розмірі 32822,03 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять дві гривні три копійки), на р/р 33215800700028, банк ГУДКУ у Луганській області, одержувач Краснодонське УДК, код одержувача 24048922, МФО 804013, код платежу 5011010131 податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5663,92 грн. (пять тисяч шістсот шістдесят три гривні девяносто дві копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 06 вересня 2010 року.

СуддяТ.І. Чернявська