Постанова № 11693587, 01.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 вересня 2010 року Справа № 2а-4569/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Глазунової О.О.

та

представників сторін:

від позивача - державний податковий інспектор юридичного відділу

Гарбуз К.А. (довіреність від 04.01.2010 № 10/9/10)

від відповідача -Стародубцева О.В. (довіреність від 30.08.2010 № 3008-10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську

до товариства з обмеженою відповідальністю

«Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд»

про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі 47889,17 грн.,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» про стягнення податкового боргу з податку та прибуток підприємства у розмірі 47889,17 грн., з яких 47858,63 грн. податкові зобовязання, 30,54 грн. пеня за несвоєчасне погашення податкових зобовязань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Структурний підрозділ житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків у державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом строки.

У звязку з несвоєчасною сплатою податкового зобовязання з податку та прибуток підприємства за податковими деклараціями у структурного підрозділу житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» виник податковий борг перед бюджетом в сумі 47889,17 грн., у тому числі 47858,63 грн. податкові зобовязання, 30,54 грн. пеня за несвоєчасне погашення податкових зобовязань.

Враховуючи, що самостійно податковий борг з податку на прибуток підприємства в сумі 47889,17 грн. структурний підрозділ житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» не сплатив, державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську просить стягнути його з товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» як юридичної особи, оскільки згідно із підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, активів, достатніх для погашення його податкового боргу, додатковим джерелом погашення податкового боргу такого платника податків є активи юридичної особи, на які може бути звернено стягнення згідно з цим Законом, а відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити повністю. Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача послався на те, що податкові декларації з податку на прибуток підприємства, за якими заявлений до стягнення податковий борг, були подані до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську під тиском податкового органу. Показники, зазначені в податкових деклараціях, за якими заявлений до стягнення податковий борг, не відповідають дійсності.

Правом подати письмові заперечення проти позову відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Структурний підрозділ житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» зареєстроване як субєкт господарської діяльності 04 листопада 1994 року за № 94, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 17 липня 2003 року № 34485 (арк. справи 22), та перебуває на обліку як платник податків у державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з 30 листопада 1994 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 30 липня 2003 року № 166 (арк. справи 8).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» структурний підрозділ житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» узгоджену суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства, визначену податковими деклараціями від 09.02.2010 № 82308 (арк. справи 5), від 11.05.2010 № 21987 (арк. справи 6), повністю не сплатив, внаслідок чого за ним за вищезазначеними податковими деклараціями станом на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи рахується заборгованість у розмірі 47858,63 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків (арк. справи 54-55).

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Як вбачається з облікової картки структурного підрозділу житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд», за несвоєчасне погашення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємства, визначених податковою декларацією від 09.02.2010 № 82308, відповідачу у відповідності із вимогами підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 та підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховано пеню, несплачений залишок якої на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи складає 30,54 грн. (арк. справи 54-55)

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем відповідачу надіслано першу податкову вимогу від 26 лютого 2010 року № 1/120, яка отримана відповідачем 26 лютого 2010 року, про що свідчить власноручний підпис посадової особи останнього (арк. справи 28); та другу податкову вимогу від 30 березня 2010 року № 2/394, яка отримана відповідачем 31 березня 2010 року, про що свідчить власноручний підпис посадової особи останнього (арк. справи 29).

05 травня 2010 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську відносно структурного підрозділу житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» прийнято рішення № 23 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 30). Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу структурного підрозділу житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд».

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, активів, достатніх для погашення його податкового боргу, додатковим джерелом погашення податкового боргу такого платника податків згідно із підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є активи юридичної особи, на які може бути звернено стягнення згідно з цим Законом.

Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 року № 439, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2003 року за № 926/8247.

Згідно із пунктом 5.1 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 року № 439 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2003 року за № 926/8247, у разі недостатності коштів, одержаних від продажу активів філії, відокремленого підрозділу юридичної особи або неможливості їх продажу податковий орган приймає відповідне рішення про продаж активів такої юридичної особи.

Перший примірник рішення відповідно до пункту 5.2 вищезазначеного Порядку залишається у провадженні податкового керуючого, три інші - направляються платнику податків - юридичній особі, платнику податків - філії (іншому відокремленому підрозділу) та органу державної податкової служби за місцем реєстрації юридичної особи.

У відповідності із вимогами пунктів 5.1 та 5.2 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 року № 439 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2003 року за № 926/8247, державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську прийняті рішення від 28 травня 2010 року № 7766/10/24-00 та № 7767/10/24-00 про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків - структурного підрозділу житлово-комунальна контора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд», продаж активів юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» (арк. справи 33, 34).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 47889,17 грн., з яких 47858,63 грн. податкові зобовязання, 30,54 грн. пеня за несвоєчасне погашення податкових зобовязань, не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 01 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» (ідентифікаційний код 01240172, місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Дзержинського, буд. 33) на користь Державного бюджету України (р/р 31118009700003 в ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код одержувача 24046581, код платежу 11021000) податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 47889,17 грн. (сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят девять гривень сімнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 06 вересня 2010 року.

СуддяТ.І. Чернявська