Постанова № 11693581, 10.08.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2010 року Справа № 2а-5011/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді: Захарової О.В.

при секретарі: Шабаліній О.С.

за участю:

прокурора:Майбороди О.О. (посвідчення від 20.11.2008 № 672)

представника позивача:Чуркіної Т.В. (довіреність від 10.08.2010)

представник відповідача:не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Біловодського районного центру зайнятості до Державного підприємства «Лимарівський кінний завод № 61» про стягнення заборгованості по сплаті внесків з тимчасової втрати працездатності в сумі 24330,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2010 року прокурор Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Біловодського районного центру зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Лимарівський кінний завод № 61» про стягнення заборгованості по сплаті внесків з тимчасової втрати працездатності в сумі 24330,56 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до ст. 1, 4, 17, 35 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”, роботодавці власники підприємств, установ, організацій, або уповноважений ним орган, а також фізичні особи, які використовують найману працю, незалежно від форм власності та підпорядкування, зобовязані своєчасно та в повному обсязі перераховувати страхові внески до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття за найманих працівників в установлених розмірах. Згідно з розрахунковою відомістю за перший квартал 2010 року заборгованість відповідача по страховим внескам на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття складає 83592,78 грн. За період з 01.06.2008 до 01.04.2010 нараховано страхових внесків до Фонду в сумі 28550,87 грн. за цей же період сплачено поточних внесків в сумі 4220,31 грн. В період з 01.06.2008 до 01.04.2010 утворилась заборгованість в сумі 24330,56 грн., в тому числі недоїмка 17739,43 грн. та пеня 6591,13 грн. До теперішнього часу вищезазначена сума заборгованості не сплачена.

У звязку з чим прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на випадок безробіття в тому числі недоїмка в сумі 17739,43 грн. та пеня 6591,13 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник позивача просив задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків та пені у сумі 24330,56 грн.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26), причини не явки суду не повідомив.

Тому суд вважав можливим розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі Закон України №1533) Біловодський районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в звязку з чим виконує покладені на нього функції, серед яких здійснення обліку та ведення реєстру платників страхових внесків, збір страхових внесків, контроль за правильністю їх нарахування, своєчасністю сплати, представництво інтересів Фонду в судах та інших органах.

Біловодський районний центр зайнятості як орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на випадок безробіття, є публічно правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Судом встановлено, що в Біловодському районному центрі зайнятості як страхувальник роботодавець та платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зареєстроване Державне підприємство «Лимарівський кінний завод № 61» (а.с.8).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України № 1533 Фонд зобов'язаний, зокрема, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

Згідно із п.2 ст.35 Закону України № 1533, роботодавець зобовязаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 1,2,4 ч. 1 ст. 38 вищезазначеного Закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Згідно із ч.2 ст.38 Закону України № 1533, строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків регулюється вказаним Законом та Інструкцією про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Інструкція) затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.12.2000 № 339, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 16.01.2001 за № 30/5221.

Відповідно до п.п.5.6, 5.7 Інструкції перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду проводяться у пропорційних сумах.

Згідно з розрахунковою відомістю про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2008, 2009 роки, перший квартал 2010 року (а.с. 5, 6, 7), заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на випадок безробіття складає 24330,56 грн. в тому числі недоїмка 17739,43 грн. та пеня в сумі 6591,13 грн.

Відповідно до розрахунку поточної заборгованості (а.с. 15) розмір заборгованості станом на 01.06.2008 становив 59262,22 грн.; позивачем було стягнуто у судовому порядку - 59262,22 грн.; за період з 01.06.2008 до 01.04.2010 нараховано страхових внесків до Фонду ЗДССВБ 28550,87 грн., сплачено внесків 4220,31 грн.. Станом на 01.04.2010 поточні вимоги становлять 24330,56 грн., в тому числі недоїмка 17739,43 грн. та пеня 6591,13 грн.

З абз.1 п.9.7 Інструкції вбачається, що несплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 39 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

До теперішнього часу сума заборгованості зі сплати страхових внесків відповідачем не сплачена.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 24330,56 грн. обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (недоїмки) на загальну суму 24330,56 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що органи Фонду загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття відповідно до п. 34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» звільнені від сплати судового збору, а також вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 35, ст. 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Біловодського районного центру зайнятості до Державного підприємства «Лимарівський кінний завод № 61» про стягнення заборгованості по сплаті внесків з тимчасової втрати працездатності в сумі 24330,56 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Лимарівський кінний завод № 61» (і.к. 00846263) на користь Біловодського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України (код 13392734, р/р 37177971900103 в УДК в м. Луганську, МФО 804013,) недоїмку зі сплати страхових внесків на випадок безробіття в сумі 17739,43 грн. (сімнадцять тисяч сімсот тридцять девять гривень 43 копійки) та пеню у сумі 6591,13 грн. (шість тисяч пятсот девяносто одна гривня 13 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяО.В. Захарова