Рішення № 116884572, 08.02.2024, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/1225/23

Провадження № 2/506/21/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2024 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Вказана позовна заява надійшла до суду 16.11.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 29 березня 2022 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають малолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у них з відповідачем не склалося, через розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки з ведення спільного господарства, відсутність взаєморозуміння та довіри, різницю у характерах. Між ними виникали конфлікти, які залагодити не вдалося, що призвело до припинення спілкування. З лютого 2023 року їх сімейні відносини були фактично припинені та вони перестали проживати разом. На думку позивача, їх подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. Тому позивач просила їх шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу вона просила відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, 23.11.2023 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві вона просила розглянути справу у її відсутність /а.с.2-3/.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позов визнає /а.с.17/.

Тому справа розглянута у відсутність сторін, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 29 березня 2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №73 /а.с.7/.

Сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.8/.

Дитина проживає разом з позивачем /а.с.9/.

Відповідно до ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 1 статті 110 СК України встановлено право одного з подружжя на пред`явлення позову про розірвання шлюбу. Таким чином забезпечується принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження та під час розірвання шлюбу.

Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Судом встановлено, що протягом часу сторони не намагалися відновити сімейні стосунки, шлюбні відносини між ними припинені, з лютого 2023 року вони проживають окремо. На думку позивача, примирення та збереження сім`ї неможливе. Тому суд дійшов висновку, що збереження сім`ї суперечить інтересам позивача та, згідно зі ст.112 СК України, позов підлягає задоволенню і шлюб слід розірвати.

При цьому, згідно зі ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, ч.1 ст.142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач при подачі позову сплатила судовий збір в сумі 1073,60 грн. /а.с.1/.

Таким чином, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 536,80 грн. (50% від 1073,60 грн., сплаченого позивачем при поданні позову), а іншу частину судового збору у сумі 536,80 грн., відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, ст.112 СК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 29 березня 2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №73, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, що розташоване за адресою: вул. Садова, 1-А, м.Одеса, 65023, повернути ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 536,80 грн., сплачений через ТВБВ 10015/0477 філії-Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за квитанцією №11 від 11.05.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 536,80 грн.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяО. Л. Чеботаренко