Рішення № 116858823, 29.01.2024, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я (заочне)

Іменем України

№ 610/320/23

№ 2/610/48/2024

29 січня 2024 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Виноградської О.В.,

розглянувши в місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Представник позивача просить:

1)визнати за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частку трикімнатної квартири за адресою:

АДРЕСА_1 )припинити у порядку поділу спільного майна подружжя право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку у праві спільної власності на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, VIN код НОМЕР_2 ,

3)визнати за ОСОБА_1 у порядку спільного майна подружжя право власності в цілому на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, VIN код НОМЕР_2 , виплативши на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частку автомобіля в розмірі 110000 грн (а.с.73-79).

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що з 31.07.1999 і дотепер сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу ними було придбано майно, що складається з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та автомобіля марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зазначене майно зареєстровано за відповідачем. Згідно з висновками про вартість майна ринкова вартість квартири становить 192197 грн, автомобіля - 220000 грн. З огляду на те, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо розподілу вказаного майна, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Представник позивача просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивача, надала згоду на заочний розгляд справи. Оскільки позивач не перерахувала грошові кошти (компенсацію 1/2 частки відповідача у праві власності на автомобіль) на депозитний рахунок суду, просила в цій частині задовольнити позовні вимоги частково: визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири та 1/2 частку автомобіля (а.с.203).

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за місцем перебування (а.с.194, 195), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.199, 200), однак в судове засідання не з`явився (у т.ч. у режимі відеоконференції), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Сторони з 31.07.1999 по теперішній час перебувають в зареєстрованому шлюбі, даних про його розірвання у суду відсутні (а.с.11). Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.128).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєтру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.02.2023 трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 10.10.2011, виданого Виконавчим комітетом Балаклійської міської ради (а.с.12).

З висновку про вартість майна встановлено, що на підставі договору від 11.07.2023 №10/07/2023/ОЦ було проведено оцінку трикімнатної квартири (в багатоповерховому житловому будинку), за адресою: АДРЕСА_2 . Ринкова вартість об`єкту оцінки становить 192197,00 грн (а.с.17).

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 20.07.2023 автомобіль марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, VIN код НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва серії НОМЕР_3 від 04.04.2013, виданого ВРЕР ДАІ м.Балаклія, зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.80-82).

Згідно з висновком про вартість майна від 26.07.2023 №Б-26/07/23/02 станом на 26.07.2023 вартість автомобіля марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, VIN код НОМЕР_2 , становить 220000 грн (а.с.86-127).

Отже, спірні квартира і автомобіль були придбані сторонами в період шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно із ч.1 ст.61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною 1 статті 70 СК України та абз.1 ч.2 ст.372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72СК України та статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Статтею 69СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ч.2, 3 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Однак вказаних обставин судом встановлено не було.

Таким чином, спірні квартира і автомобіль підлягають визнанню об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як подружжя, оскільки придбане ними в період шлюбу, незалежно від того, що право власності на них зареєстровано за відповідачем. Отже, спірне нерухоме майно належить сторонами в рівних частках. Підстав для відступлення від принципу рівності часток подружжя в спільному майні суд не встановив.

Відповідно до статті 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ч.1 ст.365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великой Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/1754/17 (провадження №12-180гс18), в якій заначено, що «відсутність конструкції (за наявності одночасно) в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у п.25 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при поділі спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п`ятої статті 71 Сімейного кодексу України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статті 365 Цивільного кодексу України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (статті 11 Цивільного кодексу України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Позивач не внесла на депозитний рахунок обумовлену нею в позовній заяві суму (вартість 1/2 частки відповідача у праві власності на автомобіль) за призначенням для виплати ОСОБА_2 за 1/2 частку відповідача у праві власності на автомобіль, на підтвердження чого не надала відповідну квитанцію.

Не внесення вартості частки в спільному майні не охоплюється положеннями частини другої статті 365 ЦК України і не є належним виконанням умови щодо попереднього внесення позивачем вартості частки на депозитний рахунок суду.

Із огляду на викладене у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 280-282, 315, 319 ЦПК України,

у х в а л и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

3.В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частку автомобіля марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, VIN код НОМЕР_2 .

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3134,59 гривень судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , ДУ «Харківський слідчий ізолятор», рнокпп НОМЕР_5 .

Головуючий В.М. Стригуненко