Постанова № 11677684, 07.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3407/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання неправомірними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив зобовязати Володарсько-Волинську МДПІ Житомирської області визнати суму податкового кредиту в розмірі 2502105 грн. 00 коп., а також ті значення рядка 26 податкової декларації з ПДВ, що підтвердженні актами виїзних перевірок Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області та визнати нечинним акт перевірки «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань правомірності декларування відємного значення попереднього податкового періоду ( р. 26) в декларації з ПДВ за лютий 2010 року»№ 20/5/23-07/30597936 від 16 квітня 2010 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково визнано неправомірними дії Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області щодо зменшення значення рядка 26 податкової декларації з ПДВ за лютий 2010 року на суму 2502105 грн. 00 коп. та в частині невизнання податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року як податкової звітності, а також зобовязано Володарсько-Волинську МДПІ Житомирської області прийняти податкову звітність ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат», а саме податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат»було невірно заповнено гр. 26 податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Всі особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обовязкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат»суд першої інстанції виходив з того, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість оформлена у повній відповідності до вимог законодавства, а підстави для її невизнання у податкового органу відсутні.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що Володарсько-Волинською МДПІ Житомирської області було не визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року у звязку з неправильним заповненням рядка 26.

На думку податкового органу вказана декларація заповнена з порушенням п. 5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року (далі Порядок).

Згідно п. 5.12.5 вказаного Порядку рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом. Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду. Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Також судом встановлено, що Володарсько-Волинською МДПІ Житомирської області було проведене документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат»з питань правомірності декларування відємного значення попереднього податкового періоду (р. 26) в декларації з ПДВ за лютий 2010 року, про що складено акт № 20/5/23-07/30597936 від 16 квітня 2010 року.

Згідно висновків вказаного акту позивачем завищено значення рядка 26 податкової декларації з ПДВ за лютий 2010 року на 2502105 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що значення рядка 26 ним було заповнено вірно.

Таким чином, з метою визначення правильності заповнення позивачем рядка 26 податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року необхідно перевірити правомірність висновків відповідача, викладених в акті перевірки № 20/5/23-07/30597936 від 16 квітня 2010 року.

У відповідності до п. 5.12.4 Порядку у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначається залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У вказаному акті перевірки відповідач як на підставу зменшення значення рядка 26 податкової декларації з ПДВ посилається на пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 вказаного Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Порядок та умови формування податкового кредиту встановлені спеціальним законом Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп. 7.7.3 та пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону платнику податку надається право обрати один із способів використання податкового кредиту отримати бюджетне відшкодування або зарахувати належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

При цьому колегія суддів вважає необхідним наголосити на тому, що пп. 7.7.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає, що платник податку має право прийняти рішення про зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку наступних податкових періодів виключно суму належного йому бюджетного відшкодування.

Таким чином, право на зарахування сум ПДВ у зменшення податкових зобовязань у майбутніх податкових періодах ставиться у залежність від права на бюджетне відшкодування таких сум.

Право на отримання бюджетного відшкодування платник податку у відповідності до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»може бути реалізувати не пізніше 1095 дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Отже, право на зарахування відємного значення податкових зобовязань у зменшення податкових зобов'язань з податку у наступних податкових періодах також обмежується 1095 днями, обрахованими з наступного дня за днем отримання права на відшкодування сум ПДВ.

Актом перевірки встановлено та визнано сторонами у справі, що право на бюджетне відшкодування суми ПДВ у розмірі 2502105 грн. 00 коп. виникло пізніше ніж 1095 днів назад.

У звязку з цим позивач у відповідності до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив право на отримання відшкодування вказаної суми, а, відтак, і право на її зарахування у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було правомірно зменшено значення рядка 26 податкової декларації ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат»на 2502105 грн. 00 коп.

Таким чином, вимоги позивача про зобовязання Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області визнати суму податкового кредиту в розмірі 2502105 грн. 00 коп., а також ті значення рядка 26 податкової декларації з ПДВ, що підтвердженні актами виїзних перевірок Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області та визнати нечинним акт перевірки «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань правомірності декларування відємного значення попереднього податкового періоду ( р. 26) в декларації з ПДВ за лютий 2010 року»№ 20/5/23-07/30597936 від 16 квітня 2010 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат»відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена у строки, передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур