Постанова № 11677494, 07.10.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2767/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

прокурора - Савченка В.А.

представника позивача - Жиліної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Полтаві справу за адміністративним позовом Миргородського міжрайонного прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областідо Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка"про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2010 року Миргородський міжрайонний прокурор Полтавської області в інтересах держави в особі Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка"про стягнення податкової заборгованості 679 610 грн 26 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача податкової заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 679 610 грн 26 коп., яка виникла за результатами проведення Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області невиїзної документальної перевірки підтвердження заборгованих сум до бюджету по податку з доходів фізичних осіб по Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка" станом на 01 червня 2010 року.

06 вересня 2010 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Миргородська об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області просить стягнути 400202 грн 60 коп. до місцевого бюджету Петрівцівської сільської ради та 279407 грн 66 коп. до місцевого бюджету Гаркушинської сільської ради.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, надав суду клопотання в якому проти позовних вимог не заперечував та просив провести розгляд справи без участі представника.

В судове засідання, призначене на 11 серпня 2010 року, відповідач також не забезпечив явку уповноваженого представника. У відповідності до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, а тому справа може бути вирішена за даної явки та на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка" зареєстроване як юридична особа 10 квітня 2009 року Миргородською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 573 136 0000 000367, свідоцтво серії А00 № 587364, ідентифікаційний код 36475303.

Відповідач є платником податків та перебуває на обліку в Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській області з 13 квітня 2009 року за № 9381, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки про взяття на облік платника податків від 29 липня 2010 року № 90/29-032.

Судом встановлено, що 02 червня 2010 року старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податків з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області проведена невиїзна документальна перевірка підтвердження заборгованих сум до бюджету по податку з доходів фізичних осіб по Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка" станом на 01 червня 2010 року (за період з 01 квітня 2009 року по 01 червня 2010 року).

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті № 456/17-132/31622837 від 02 червня 2010 року порушення підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: станом на 01 червня 2010 року не перераховано до бюджету утримані суми податку з доходів фізичних осіб в сумі 679610 грн 26 коп., в тому числі за період з 01 квітня 2009 року по 01 червня 2010 року становить 317288 грн 03 коп.

Згідно наданих позивачем письмових пояснень встановлено, що за результатами перевірки 02 червня 2010 року рішення не приймалось.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Таким чином, органи податкової служби мають право проводити лише документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.

Підстави проведення документальних невиїзних перевірок визначені пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ - це перевірка поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Крім того, згідно з пунктом 8.2. Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації № 62 від 09.02.2006 року, документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Для проведення невиїзної документальної перевірки платники податків або їх представники можуть запрошуватися до органу державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби, в якому платник податків стоїть на обліку.

Інших підстав для проведення документальних невиїзних перевірок, законодавчими актами не передбачено.

Відповідно до підпункту 1.3. пункту 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205 за результатами проведення виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового законодавства - довідка. Такий акт є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 при оформленні результатів невиїзних документальних перевірок в акті в обов'язковому порядку зазначається інформація, передбачена в підпунктах 2.1.1 - 2.1.3, 2.1.5, 2.1.6 (невиїзна документальна), 2.1.7, 2.2.1 - 2.2.3, 2.2.6 та 2.2.11. Підпунктом 2.1.3. пункту 2.1. Порядку передбачено, що вступна частина акта невиїзної документальної перевірок повинна містити підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих актів.

Судом установлено, що 02 червня 2010 року проведено невиїзну документальну перевірку підтвердження заборгованих сум до бюджету по податку з доходів фізичних осіб по Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка" за результатами якої складено Акт № 456/17-132/31622837 від 02 червня 2010 року.

Але в порушення підпункту 2.1.3. пункту 2.1. Порядку вступна частина акта невиїзної документальної перевірки взагалі не містить посилання на будь-які підстави проведення перевірки, тому суд приходить до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для проведення перевірки відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам статей 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Постанови про призначення перевірки, якщо такі виносилися, рішення судів на проведення позапланової перевірки, інші документи, що дають підставу для проведення зазначеної перевірку суду надано не було.

Судом також перевірено обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки № 456/17-132/31622837 від 02 червня 2010 року.

Порядок, підстави та строки сплати податку з доходів фізичних осіб передбачені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889 - ІV.

Відповідно до п 1.15 ст.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003, № 889-IV Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка" являється платником податку з доходів фізичних осібподатковим агентом (юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками) та зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом встановлюється пунктом 8.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до підпунктів 8.1.1., 8.1.2 зазначеного закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.

Перевіркою встановлені порушення вимог підпункту 8.1.2. пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»N 889-IV від 22.05.2003 року - що виразилося у неперахуванні до бюджету утриманої суми податку з доходів фізичних осіб.

Суд зазначає, що акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, тому не може бути об'єктом оскарження в суді.

Також, пункт 4.11 статті 4 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25 серпня 2005р. за №925/11205 передбачає, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Проте, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилось, отже відповідач був позбавлений можливості оскаржити визначену в акті перевірки суму податкового боргу.

Порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, зокрема в картках особових рахунків платників, регламентується Інструкцією, затвердженою наказом ДПА України від 18 липня 2005 року N 276, зареєстрованої у Мін'юсті України 2 серпня 2005 року за N 843/11123 (Інструкція).

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції залежно від призначення платежів особові рахунки платників відкриваються податковими органами, зокрема, за формою особового рахунку ф. 15 - для здійснення обліку платежів, за якими законодавством не передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків).

Оскільки Законом N 889-IV передбачено подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ), який не є податковою декларацією, податковий борг у таких платників податків виникає лише у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобов'язання, нарахованого органом ДПС за актом документальної перевірки та узгодженого відповідно до чинного законодавства.

Оскільки подання декларації по податку з доходів фізичних осіб чинним законодавством не передбачено, то податкова інспекція заповнює особовий рахунок за формою N 15, в якому відображається сума сплати цього податку в цілому. Суд зазначає, що вищезазначений розрахунок на запит суду позивачем надано не було.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з частиною 2 підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

З аналізу вищевикладеного суд приходить до висновку, що акт про результати перевірки та його зміст не породжують для відповідача ніяких прав та обовязків, рішення за результатами перевірки не виносилось, вимоги не надсилались, отже Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка" було позбавлено будь-якої можливості оскарження суми боргу.

Частиною 4 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

З огляду на викладене, суд не приймає клопотання Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка" про визнання позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та непідтведженими матеріалами справи, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Миргородського міжрайонного прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областідо Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка"про стягнення податкової заборгованості в розмірі 679 610 грн 26 коп. відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко