Постанова № 11677291, 14.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 р. № 2а-1636/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Запотічного І.І.

з участю секретаря судового засідання Жарської І.М.

за участю представника відповідача Кармелюка Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Паром Люкс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0003042300/42940 від 12.02.2010 року

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Паром Люкс»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова та просить, з наведених в ньому підстав визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0003042300/42940 від 12.02.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 127060 грн. та штрафними санкціями 25412 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав до суду клопотання від 08.09.2010 року в якому просить проводити розгляд справи за його відсутністю за наявними в справі матеріалами.

ДПІ в Шевченківському районі з підстав викладених в запереченні на позовну заяву просить відмовити в позові. Представник відповідача Кармелюк Т.Б.в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним у запереченні, просив в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити виходячи з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова з 21.09.2009 року по 09.10.2009 року проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Паром Люкс»з питань дотримання вимого податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, валютного законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами вищевказаної перевірки складено Акт № 1865/255/23-118/22395513 від 13.10.2009 року, яким встановлено, зокрема порушення ПП «Паром Люкс»:

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1,п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1 п.5.5, п.5.9 ст.5, п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заниження податку на прибуток за І півріччя 2009 року в сумі 127060 грн., в тому числі за ІІ квартал 2009 року в сумі 127060 грн.;

Перевіркою встановлено, що ПП «Паром Люкс» отримав попередню оплату за взуття та не відобразив зазначенні надходження у складі валових доходів у І півріччі 2009 року, у тому числі, згідно п/д від 17.04.2009року № 67 від ТзОВ «Метис»на суму 8 333,33 грн. ПДВ 20 % та п/д від 09.06.2009 року №72 від ПП «Марцан»на суму 48030.1 грн. ПДВ 20 %. В порушення п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством завищено валові витрати за перевірений період в результаті включення до складу валових витрат процентів за борговими зобов'язаннями без підтверджуючих документів за І півр. 2009 року в т.ч. II кв. 2009 року в сумі 150000 грн.

На підставі вказаних порушень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0003042300/42940 від 12.02.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 152472,0 грн. (основний платіж 127060,0грн. та штрафні санкції 25412,0грн.).

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", від 22.05.97р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з п.5.1 ст. 5 зазначеного вище Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України, до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України встановлено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Разом з тим, позивач не надав суду жодних документів (договорів, актів виконаних робіт, розрахунків, банківських виписок), які б стосувались спірних відносин, крім позовної заяви, акту перевірки та спірного податкового повідомлення рішення, не забезпечив явку представника, а тому суд вважає, що наведені в позовній заяві аргументи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З вказаного вище виходить, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.

З урахуванням викладених обставин, суд відмовляє у задоволені позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 49, 51, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Приватного підприємства «Паром Люкс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0003042300/42940 від 12.02.2010 року - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 19.09.2010 року .

Суддя Запотічний І.І.