Постанова № 11677216, 12.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2010 року Справа № 2а-6004/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання Попові М.Г., Зацепіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача Тихонов О.А., довіреність від 26.07.2010

від відповідача Білощук Я.А., дов. № 4/9/10 від 04.01.2010

Косова Н.Г., дов. № 12868/9/10 від 09.09.2010

ОСОБА_11, дов. № 12892/9/10 від 09.09.2010

Касьянов О.О., дов. № 14465/9/10 від 12.10.2010

прокурор:Ружа А.Ю., посвідчення № 491 від 12.05.2008

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року Дочірнє підприємство «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» (далі ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод»), звернулось з позовом до суду до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська (далі ДПІ в Артемівському районі м.Луганська), про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 28.07.2010 № 0000622300/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 4326495,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем 28 липня 2010 року, за результатами невиїзної документальної перевірки на підставі акту від 16.07.2010 № 389/23/24846227, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000622300/0, яким визначено податкове зобовязання ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» з ПДВ за основним платежем у сумі 2884330,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1442165,00 грн., а всього на суму 4326495,00 грн.

Зазначене рішення позивач вважає незаконним у звязку з тим, що під час проведення перевірки відповідач не використовував первинні документи позивача, а тому висновок про заниження податкового кредиту з ПДВ за квітень-жовтень 2009 року не відповідають дійсності. Між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» 01.04.2009 було укладено договір на поставку сировини. Договір виконано сторонами, що підтверджено первинними документами, отримані товари використано у виробництві продукції ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод». Позивач сплатив у вартості отриманих від ПП «Епос-Транзит» товарів ПДВ, а тому правомірно відніс вказані суми до податкового кредиту. Крім того, акт перевірки від 16.07.2010 не відповідає вимогам до оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, так як не містить посилань на первинні документи, які взагалі під час перевірки не досліджувались.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача позов не визнали, пояснили, що невиїзну документальну перевірку ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» проведено на підставі постанови слідчого про призначення невиїзної документальної перевірки від 13.07.2010. Під час перевірки використовувались первинні документи, а саме податкові накладні, виписані ПП «Епос-Транзит», договір від 01.04.2009, податкові декларації позивача, висновок експерта. Вказані документи було надано слідчим разом з постановою про призначення перевірки. Перевіркою встановлено, що одним з постачальників у квітні - жовтні 2009 року було ПП «Епос Транзит» (код ЄДРПОУ 35937601). Однак, відповідно протоколу допита від 13.07.2010 у якості свідка у кримінальній справі № 02/10/8021 ОСОБА_6, директора ПП «Епос-Транзит», встановлено, що ДП «Луганський холодокомбінат» та його посадові особи йому не знайомі, на адресу вказаного підприємства ніяких товарів не реалізовувалось, тобто товар від ПП «Епос-Транзит» на ДП «Луганський холодокомбінат» не постачався. Свідчення директора ПП «Епос-Транзит» підтверджені висновками судово-почеркознавчої експертизи. Згідно Висновку судово-почеркознавчої експертизи, здійсненої експертами НВЕКЦ при ДУМВС України в Донецькій області від 23.06.2010 № 461 щодо дійсності підписів на договорі № 01-04/09-Л від 01 квітня 2009 року та податкових накладних, отриманих ДП «Луганський холодокомбінат» від ПП «Епос-Транзит», встановлено, що підписи на договорі та податкових накладних були виконані не ОСОБА_6, а іншою особою (особами). Зазначені докази є достатніми для висновку про нікчемність угоди від 01.04.2009, укладеної між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» та донарахування занижених податкових зобовязань з ПДВ за квітень-жовтень 2009 року. Також, після проведення перевірки ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» пропонувалось надати документи на підтвердження факту придбання товару від ПП «Епос-Транзит», однак, вказані документи не було надано. Також, зазначили, що за результатами перевірки 26.07.2010 порушено кримінальну справу № 01/10/8022, відносно посадових осіб ДП «Луганський холодокомбінат»: керівника ОСОБА_7, головного бухгалтера ОСОБА_8 за фактом, викладеним у акті невиїзної документальної перевірки ДПІ від 16.07.2010р. №389/2300/24846227 «Про результати невиїзної документальної перевірки ДП «Луганський холодокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Епос-Транзит» за період з 01.04.2009р. по 31.10.2009р.; за ознаками составу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог Дочірнє підприємство «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позицію представників відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Дочірнє підприємство «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.07.1997 за номером 13821200000004003, ідентифікаційний код 24846227. Основним видом діяльності є виробництво морозива. (Т. І а.с. 11 23)

ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі м.Луганська та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17041724 від 31.01.2003, індивідуальний податковий номер 24862212339. (Т. І а.с. 24)

ДПІ в Артемівському районі м.Луганська 28 липня 2010 року на підставі акту перевірки № 389/23/24846227 від 16.07.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000622300/0 про визначення ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2884330,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1442165,00 грн., а всього у сумі 4326495,00 грн. (Т. І а.с. 25)

Постановою слідчого від 13.07.2010 у кримінальній справі № 02/10/8021 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами ТОВ «Армус» призначено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності та правильності обчислення та перерахунку до бюджету податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» з ПП «Епос-Транзит» за період з 01.04.2009 по 30.10.2009. (Т. І а.с. 64)

При цьому, у постанові зазначено, що 14.06.2010 під час проведення обшуку за адресою конвертаційного центру за адресою: м.Луганськ, вул.Леніна, 38, організатори якого надавали легальним СПД, у тому числі ТОВ «Армус», послуги з мінімізації податкових зобовязань шляхом перерахунку грошових коштів з метою їх подальшого переводу у готівку. Під час обшуку вилучено первинні бухгалтерські документи «транзитних» підприємств, які входили до складу «конвертаційного» центру, у тому числі документи ПП «Епос-Транзит» по взаєморозрахункам з ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод». Допитаний у якості свідка директор ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_6 пояснив, що ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» щодо поставки товарів не мав.

На виконання зазначеної постанови слідчого та наказу ДПІ в Артемівському районі м.Луганська № 456 від 13.07.2010 посадовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Луганський холодокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Епос-Транзит» за період з 01.04.2009 по 31.10.2009, результати якої відображено в акті № 389/23/24846227 від 16.07.2010. (Т. І а.с. 26 39)

Згідно пункту 2.10 Акту під час перевірки використано статутні та реєстраційні документи; декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки; звітні форми “Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” по контрагентам ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод», ПП «Епос-Транзит» ; постанова слідчого від 13.07.2010; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 13.07.2010; висновки судово почеркознавчої експертизи, здійсненої експертами НВЕКЦ при ДУМВС України в Донецькій області від 23.06.2010 № 461; реєстр податкових накладних по взаємовідносинам з ПП «Епос-Транзит» та ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод».

Допитана у якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що реєстр податкових накладних є додатком до акту перевірки від 16.07.2010та складений нею на підставі оригіналів податкових накладних, які було надано слідчим, та які були додатком до висновку експерта № 461. (запис судового засідання від 31.08.2010)

В акті перевірки зокрема зазначено, що згідно Висновку експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 23.06.10 №461, підписи директора ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_6 на податкових накладних, зазначених у додатку №1 до акту, виписаних на адресу ДП „Луганський холодокомбінат ” ВАТ „Луганськхолод” виконані не ОСОБА_6, а іншими особами.

Відповідно протоколу допита від 13.07.10 в якості свідка по кримінальній справі № 02/10/8021 ОСОБА_6 директора ПП «Епос-Транзит», встановлено, що ОСОБА_6 підприємство ДП „Луганський холодокомбінат” ВАТ „Луганськхолод” та його посадові особи не знайомі, на адресу вказаного підприємства ніяких товарів не реалізовувалось.

Згідно податкової звітності ПП «Епос-Транзит» у підприємства відсутні основні фонди для здійснення господарської діяльності, на даному підприємстві загальна чисельність працюючих складає 1 особу - директора. Працівники, які виконували б укладені договори цивільно правового характеру відсутні. Вищевикладене підтверджує відсутність у ПП «Епос-Транзит» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Таким чином, товари на виконання договору № 01-04/09Л від 01 квітня 2009 року, укладеного між ПП «Епос-Транзит» та ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» фактично не поставлялися, та відповідно придбання таких товарів не відбулося. При відсутності фактичних поставок продукції підприємство не має права на формування податкового кредиту.

На підставі вказаного відповідачем в акті перевіки зроблено висновок про те, що ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» порушено п.п. 7.4.1.,7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 2884 330 грн., в тому числі: за квітень 2009 року у сумі 270236 грн.; за травень 2009 року у сумі 353484 грн.; за червень 2009 року у сумі 930509 грн.; за липень 2009 року у сумі 805486 грн.; за серпень 2009 року у сумі 330903грн.; за вересень 2009 року у сумі 138857 грн.; за жовтень 2009 року у сумі 54855 грн.

Однак, вказані висновки суд вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2009 між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» укладено договір № 01-04/09Л, предметом якого є поставка продавцем - ПП «Епос-Транзит» товар, кількість, якість та асортимент якого визначено у специфікаціях до договору. Постачання товару продавцем на склад покупця здійснюється за узгодженням сторін. Датою поставки вважається дата прибуття товару на склад покупця. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Приймання товару здійснюється покупцем за кількостю згідно товаросупроводжуючих документів у присутності представника продавця за місцем відвантаження. Перелік товаросупроводжуючих документів: накладна, податкова накладна. Термін дії договору до 31.12.2009. (Т. VI а.с. 165 166)

Реєстром проведених документів по системі Клієнт-Банк, завірених Луганською філією АТ «Брокбізнесбанк», підтверджено факт перерахування ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» на рахунок ПП «Епос-Транзит» коштів у сумі 18799225,23 грн., у тому числі ПДВ, в рахунок оплати продукції за договором № 01-04/09Л від 01.04.2009. (Т. І а.с. 80 91)

Під час розгляду даної справи позивачем надано до суду копії податкових накладних та розхідних накладних, згідно до яких ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» у період з квітня по жовтень 2009 року ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» придбано у ПП «Епос-Транзит» на підставі договору № 01-04/09Л від 01.04.2009 сировину та пакувальні матеріали для виготовлення морозива основної продукції позивача. (Т. І а.с. 92 250, Т. ІІ а.с. 1 87 видаткові накладні, Т. ІІ а.с. 88 250, Т.ІІІ а.с. 1 87 податкові накладні)

Згідно вказаних накладних ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» отримало від ПП «Епос-Транзит» за квітень жовтень 2009 року продукцію на загальну суму 14423180,06 грн., сума ПДВ 2884635,99 грн.

Дані податкових накладних, співпадають з даними, зазначеними ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» у додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість в частині визначення податкового кредиту за квітень жовтень 2009 року із зазначенням індивідуального податкового номеру контрагента 359376012367, який відповідає індивідуальному податковому номеру ПП «Епос-Транзит» з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок. (Т. ІV а.с. 107 135)

Згідно даних електронного реєстру платників податку на додану вартість ПП «Епос-Транзит» є платником податку на додану вартість з 27.06.2008, має індивідуальний податковий номер 359376012367. На час розгляду справи свідоцтво платника податку на додану вартість щодо ПП «Епос-Транзит» не анульовувалось. (Т. І а.с. 47)

Більш того, згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань ПП «Епос-Транзит» в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП «Епос-Транзит» задекларовано податкові зобовязання по операціям з ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» за період квітень-жовтень 2009 року. (Т. VI а.с. 149 164)

Висновок про безтоварність угоди між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» зроблено ДПІ в Артемівському районі м.Луганська на підставі інформації, викладеній в протоколі допиту ОСОБА_6, директора ПП «Епос-Транзит», у якому ОСОБА_6 зазначив, що він особисто з посадовими особами ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» незнайомий та на адресу вказаного підприємства ніяких товарів не реалізовував. (Т.І а.с. 65-67)

Однак, у вказаному протоколі допиту також зазначено, що починаючи з 2008 року ПП «Епос-Транзит» здійснює роздрібну та оптову торгівлю продовольчими та іншими товарами широкого вжитку. При цьому ПП «Епос-Транзит» надає посередницькі послуги, своїх контрагентів ОСОБА_6 знаходив по телефону, особисто з представниками контрагентів не зустрічався, документи передавав через курєра або надсилав поштою. У 2009 році середньомісячний обсяг поставок продукції складав близько 5 млн. грн. у місяць. Крім того, у 2009 році спільно з ОСОБА_6 працював ОСОБА_9 за усною угодою, який займався веденням бухгалтерського обліку та складанням податкової звітності, однак, звіти підписувались особисто директором ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_6 Дані податкової звітності відповідають фактичному обсягу проведених фінансово-господарських операцій.

Висновок ДПІ в Артемівському районі м.Луганська про невідповідність податкових накладних ПП «Епос-Транзит», на підставі яких ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» у квітні-жовтні 2009 року сформовано податковий кредит, вимогам діючого законодавства зроблено відповідачем на підставі висновку експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 23.06.2010 № 461 про те, що підписи директора ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_6 на податкових накладних, виписаних на адресу ДП „Луганський холодокомбінат ” ВАТ „Луганськхолод” виконані не ОСОБА_6, а іншими особами.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити про те, що висновок експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 23.06.2010 № 461 не може бути прийнятий судом у якості доказу у даній справі.

Так, статтею 72 КАС України визначено підстави звільнення від доказування, а саме обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідач, в обґрунтування своєї позиції посилається на висновок експерта від 23.06.2010 № 461, однак, з вказаного висновку експерта вбачається, що проведення експертизи призначено в рамках кримінальної справи № 02/10/8021, порушеної стосовно ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 212 КК України, який будучи посадовою особою директором ТОВ «Армус» під час здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства в період з 01.02.2010 по 28.02.2010 в порушення положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом безпідставного формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від контрагента поставщика ПП «Ксилугмет Вест», умисно ухилився від сплати до бюджету податку на додану вартість у сумі 3584512,16 грн., що спричинило фактичне недоотримання грошових коштів в бюджет держави в особливо великих розмірах. При цьому, зазначено, що на експертизу надано документи, які відображують фінансово-господарську діяльність та податкову звітність ПП «Ксилугмет Вест», ПП «Інтерметлуга», ПП «ПКФ «Укрсбутпромтехснаб», ПКФ «Еквілунс», ПП «Лабрадор», ПП «Епос Транзит», ПП «Істлугпоставка-2006», ПП «Укрпромспецснаб» за 2008 2010 роки. (Т. ІІІ а.с. 94)

Згідно висновку експерта № 461 від 23.01.2010 підписи на договорі № 01-04/09Л від 01.04.2009 та податкових накладних ПП «Епос-Транзит» про поставку товарів ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» виконані від імені директора ПП «Епос-Транзит» виконані не ОСОБА_6, а іншою особою. (Т. ІІІ а.с. 150-160)

Як вбачається з постанови про призначення експертизи та постанови про призначення невиїзної документальної перевірки вищевказані документи вилучено 14.06.2010 під час проведення обшуку за адресою конвертаційного центру за адресою: м.Луганськ, вул.Леніна, 38, організатори якого надавали легальним СПД, у тому числі ТОВ «Армус», послуги з мінімізації податкових зобовязань шляхом перерахунку грошових коштів з метою їх подальшого переводу у готівку. Під час обшуку вилучено первинні бухгалтерські документи «транзитних» підприємств, які входили до складу «конвертаційного» центру, у тому числі документи ПП «Епос-Транзит» по взаєморозрахункам з ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод».

При цьому, первинні документи ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод», у тому числі податкові накладні ПП «Епос-Транзит», на підставі яких позивачем у квітні-жовтні 2009 року було сформовано податковий кредит, вилучено у ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» лише 27.07.2010, про що свідчить протокол виїмки. (Т. VI а.с. 211-212)

Таким чином, експертом при складанні висновку № 461 від 23.06.2010 досліджувались податкові накладні, які, по-перше, було вилучино не у ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод», а у інших осіб, а саме з «конвертаційного» центру ТОВ «Армус», та, по друге, вказані податкові накладні якщо і мали реквізити, аналогічні тим, які було використано ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» при складанні податкових декларацій з податку на додану вартість, але є іншими податковими накладними, а тому висновок щодо наявності в них підпису іншої особи, а не директора ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_6 не мають до них жодного відношення.

Представником відповідача під час розгляду справи заявлялось клопотання про виклик у судове засідання у якості свідка директора ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_6 Вказане клопотання судом було задоволено та на адресу ОСОБА_6, зазначену у клопотанні судом спрямовано судову повістку, однак, вказана судова повістка була повернута судом із зазначенням про те, що за вказаною адресою ОСОБА_6 не проживає. (Т. VI а.с. 93). Після цього, представник відповідача Косова Н.Г. у судовому засіданні 09.09.2010 звернулась до суду із заявою про відмову від клопотання про виклик свідка ОСОБА_6

Висновки ДПІ в Артемівському районі м.Луганська про безтоварність угоди № 01-04/09Л від 01.04.2009 між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Так, крім видаткових накладних ПП «Епос-Транзит» та податкових накладних на придбання спірного товару позивачем надано до суду звіти про використання продукції у виробництві морозива, а, як зазначалось раніше, основним видом діяльності ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» є виробництво морозива. (Т. ІV а.с. 192 250, Т. V а.с. 1 251, Т. VI а.с. 1 85)

Посилання відповідача на те, що ПП «Епос-Транзит» не має основних засобів та не має інших працівників крім директора суд оцінює критично.

Так, з протоколу допиту ОСОБА_6 вбачається, що ПП «Епос-Транзит» надавало посередницькі послуги, а доставка продукції здійснювалась за домовленістю сторін. Крім того, ОСОБА_6 фактично залучив до роботи на ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_9 без укладання трудової угоди. Вказаний факт не виключає того, що ОСОБА_6 залучав до виконання окремих робіт також інших осіб без укладання трудових угод.

ПП «Епос-Транзит» на час укладання та виконання умов договору № 01-04/09Л від 01.04.2009 було наділено спеціальною податковою правосубєктністю, тобто є юридичною особою та зареєстровано у встановленому законом порядку у якості платника податку на додану вартість.

Відповідачем не надано доказів того, що податковим органом здійснювалась перевірка діяльності ПП «Епос-Транзит» та вказаною перевіркою встановлено порушення податкового законодавства посадавими особами ПП «Епос-Транзит».

Позивачем також надано докази фактичної сплати податку на додану вартість у ціні товару, придбаного у ПП «Епос-Транзит», за квітень 2009 року у сумі 270236 грн.; за травень 2009 року у сумі 353484 грн.; за червень 2009 року у сумі 930509 грн.; за липень 2009 року у сумі 805486 грн.; за серпень 2009 року у сумі 330903грн.; за вересень 2009 року у сумі 138857 грн.; за жовтень 2009 року у сумі 54855 грн., а всього у розмірі 2884330 грн.

Угода з придбання товарів, укладена між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» на підставі договору № 01-04/09Л від 01.04.2009 на час розгляду даної справи судом ніким не оскаржена, питання щодо застосування наслідків нікчемного правочину податковим органом не вирішувалось.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначені до рішень субєктів владних повноважень, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення рішення від 28.07.2010 № 0000622300/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2884330,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1442165,00 грн., а всього у сумі 4326495,00 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішеннь відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а висновки Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська щодо порушення ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» положень п.п. 7.4.1.,7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” під час включення до складу податкового кредиту у квітні жовтні 2009 року сум податку на додану вартість, сплачених у вартості товару, придбаного у ПП «Епос-Транзит» на підставі договору № 01-04/09Л від 01.04.2009 не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ “Мрія” до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень субєкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Таким чином, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розвязання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність рішення субєкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є правовий акт індивідуальної дії субєкта владних повноважень, який не може бути визнаний нечинним, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати незаконним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська від 28.07.2010 № 0000622300/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» на загальну суму 4326495,00 грн.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» задовольнити повністю.

Визнати незаконним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська від 28.07.2010 № 0000622300/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» на загальну суму 4326495,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» судові витрати у сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 18 жовтня 2010 року.

СуддяТ.В. Смішлива