Рішення № 116683670, 23.01.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1644/23

провадження № 2/136/348/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Рипюк Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2023 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Відповідач є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються позивачем з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідач протягом тривалого періоду часу не сплачує кошти за поставлений природний газ у повному обсязі, внаслідок чого сума заборгованості складає 10776,19 грн., яка почала накопичуватись за період з 01.01.2022 по 01.05.2022. Сума заборгованості, з помісячним відображенням нарахувань з дати її виникнення підтверджується випискою з фінансового стану по особовому рахунку відповідача. Відповідач у добровільному порядку свою заборгованість не сплачує, чим порушує вимоги Типового договору в частині своєчасності та повноти виконання обов`язку.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 05.09.2023 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони не подали до суду своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач подала до суду відзив, який обґрунтовує наступними обставинами.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі мотивуючи тим, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги, судове рішення може бути видано за наявності відповідних договорів про надання послуг відповідного характеру, що підтверджують фактичне надання та отримання послуг. Далі відповідач вказала, що від дня надання та отримання послуг з газопостачання (починаючи з 2008 року по сьогодні) позивачем не видано жодного договірного документа. Крім того, відповідач не згодна із об`ємом спожитого газу та розміром заборгованості, що виникла в період з 01.01.2022 по 01.05.2022. Відповідач вважає, що сума заборгованості є завищеною. Таким чином, ОСОБА_1 просила суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позову. Крім того відповідачка вказала, що є особою з інваладністю 2 групи, на підтвердження чого надала копію довідки МСЕК (а.с. 79). Разом з відзивом на позов, відповідач подала чотири клопотання з долученням ряду документів, які не мають відношення до вирішення справи. У змісті клопотань відповідачка вказує заперечення щодо позову аналогічні тим, що викладені у відзиві.

06.10.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якому зазначено, що відповідачем не враховано, що з огляду на кон`юнктуру ринку природного газу, ТОВ «Вінницягаз Збут» надавало послуги з постачання природного газу, а не його розподілу. Пояснення відповідача та докази надані до відзиву не стосуються до послуг з постачання природного газу, а відносяться до послуг з розподілу природного газу, які надаються Оператором ГРМ, і не спростовують наявності договірних відносин між сторонами, надання послуг з постачання природного газу та самої суми заборгованості за послуги з постачання природного газу, які заявлені в даному позові. Позивач у відповіді на відзив зазначив, що ТОВ «Вінницягаз Збут» здійснює діяльність з постачання природного газу, а не його розподілу. Фіксація і контроль засобів обліку природного газу належить до повноважень Оператора ГРМ в силу приписів Кодексу ГРМ, Правил постачання природного газу та ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Посилання відповідача про некоректність фіксації показників лічильника природного газу по його домоволодінню з боку позивача в даній справі також не відповідають дійсності, оскільки фіксація показників лічильника відноситься до послуги з розподілу природного газу і відноситься до компетенції Оператора ГРМ, яким ТОВ «Вінницягаз Збут» не являється. Згідно Правил постачання, передбачено, що розрахунки за послуги з постачання можуть проводитись на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначний Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та між опалювальні періоди...» Як вбачається з відзиву, відповідач не надав документів, які б підтверджували, що ним були вчинені належні дії щодо врегулювання спірних питань з Оператором ГРМ. Наслідком чого, інформація по обсягах спожитих послуг з постачання природного газу змінені не були, виставлені відповідачу до сплати кошти за послуги з постачання природного газу ним сплачені не були, що й слугувало підставою для звернення ТОВ «Вінницягаз Збут» з даним позовом. В свою чергу, обов`язок споживача подавати показники засобу обліку Оператору ГРМ прямо передбачений Кодексом ГРМ та типовим договором з розподілу природного газу. Фінансовий стан (виписка з особового рахунку) доданий позивачем до позову є єдиним належним доказом який підтверджує фактичне споживання у помешканні відповідача з помісячним відображенням. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 487/2997/19 від 15.09.2021 року була висловлена позиція Верховного Суду та нормативно правове обґрунтування, щодо спірних питань по фіксації показників лічильника газу, в якій, зокрема, зазначено, що «... з аналізу наведених норм слідує, що визначення обсягів споживання (розподілу) природного газу, а також приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов здйснюється Оператором ГРМ. Отже, зазначеною Постановою Верховного Суду підтверджуються правомірність дій позивача в частині процедури проведених нарахувань за послуги з постачання природного газу в даному позовному провадженні та спростовує обставини і заперечення, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Разом з відповіддю на відзив, 06.10.2023 на адресу суду також надійшли заперечення на усі клопотання відповідача, в задоволенні яких позивач просив суд відмовити, оскільки дані клопотання та додані копії документів регулюють відносини Оператора ГРМ та відповідача з розподілу природного газу.

02.11.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

07.11.2023 на адресу суду надійшло пояснення від представника третьої сторони, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ "Вінницягаз", яке обгрунтовано наступним. Відповідач є споживачем та отримувачем постачання та розподілу природного газу в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки: квартира відповідача (об`єкт споживання) газифікований та приєднаний до газорозподільної системи AT «Вінницягаз», в зв`язку із чим в Автоматизованій системі обліку споживання і розрахунків (бази даних абонентів) на нього відкритий особовий рахунок та присвоєний ЕІС код які зазначені нижче; відповідач здійснює фактичний відбір газу, що підтверджується показниками лічильника по його особовому рахунку, відображеними у таблиці, наведеній нижче в даних поясненнях. Третя особа зазначила у поясненні, що гр. ОСОБА_1 не зверталась до AT «Вінницягаз» з відповідною заявою про припинення розподілу природного газу, що черговий раз підтверджує факт використання нею послуг з розподілу природного газу наданих Товариством та послуг з постачання природного газу, що надавались ТОВ «Вінницягаз Збут» до 30.04.2022. AT «Вінницягаз» наголошує на тому, що гр. ОСОБА_1 являлась споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 та присвоєно ЕІС код № 56ХМ01D78891417Z. Послуги з розподілу природного газу відповідачем також приймались та проводилась часткова оплата, що черговий раз вказує на акцептуванні відповідачем договору як з розподілу природного газу так і з постачання природного газу. Таким чином, не зважаючи на те, що письмова форма договору між сторонами не підписана, та зважаючи на те, що відповідачем акцептовано договір з розподілу природного газу, та враховуючи те, що нею отримувались послуги розподілу природного газу в даних поясненнях робиться наголос на тому, що ОСОБА_1 отримує комунальні послуги як з розподілу природного газу так і з постачання природного газу в встановленому законодавством порядку. Отже, на думку AT «Віниицягаз», ТОВ «Вінницягаз Збут» як постачальник природного газу правомірно здійснило нарахування за послуги з постачання природного газу на підставі даних AT «Вінницягаз» про обсяги природного газу, що були зафіксовані лічильником газу в будинковолодінні відповідача. Крім того, у відповідності до положень Кодексу ГРМ побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Також, третя особа зазначила, що згідно відповіді AT «Вінницягаз» вих. № 210-Сл-13026-0723 від 12.07.2023 року Оператором ГРМ були зазначені обсяги споживання природного газу відповідачем з помісячним відображенням які були передані через інформаційну платформу Оператора ГTC для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Таким чином, AT «Вінницягаз» вважає, що наведена ТОВ «Вінницягаз Збут» правова позиція та позовна вимога про стягнення заборгованості за постачання природного газу ґрунтуються виключно на нормах матеріального права, що регулюють правові відносини між постачальником природного газу, Оператором ГРМ та побутовими споживачами, обґрунтована та доведена наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями. А тому, представник третьої особи - АТ "Вінницягаз" просив прийняти до розгляду письмові пояснення та врахувати їх при постановленні судового рішення.

23.01.2024, до початку розгляду справи, на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про взяття за основу фактів, маючих юридичну силу та є підставою для припинення розгляду справи про стягнення заборгованості, в якому ОСОБА_1 просила суд припинити розгляд справи про стягнення заборгованості через ухилення позивача від належної перевірки виплат фактичного споживання природного газу.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

З метою здійснення обліку всіх операцій щодо нарахувань за спожитий природний газ, оплат та інших операцій, на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 .

Всупереч норм та вимог діючого законодавства України, відповідач, використовуючи природний газ для побутових потреб, в період з 01.01.2022 по 01.05.2022 здійснювала оплати за постачання природного газу несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 10 776,19 грн., що підтверджується довідкою про фінансовий стан (а.с. 14).

Згідно з Правил постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКІ1 від 30.09.2015р. №2496 (далі-Правила), договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК країни) шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Хоч у частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послугу повному обсязі.

Таким чином, згідно із зазначеними в позовній заяві законодавчими нормами, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати житлово-комунальних послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15; від 14.02.2018р. у справі № 639/10591/14-ц; від 17.01.2019р. у справі № 486/156/17, постанові Вінницького апеляційного суду у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ по справі № 147/587/19 від 26.07.2019р. тощо.

Таким чином встановлено, що між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу.

Тому, Позивач долучає до заяви лише роздрукований витяг типового договору постачання природного газу, оскільки зобов`язання у споживача виникли в силу положень визначених Розділом ІІІ Правил постачання природного газу і додатково не потребують підписання двостороннього договору.

Згідно Розділу Ш Правил від 30.09.2015 р. №2496 за відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за мови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За правилами ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За умовами Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, постачальник зобов`язується поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку визначені договором.

Судом встановлено, що ТОВ «Вінницягаз Збут», як сторона договору постачання природного газу побутовому споживачу здійснює лише обчислення, тобто математичні розрахунки за наданими йому числовими значеннями об`єму спожитого газу, що визначені Оператором ГРМ, а саме AT «Вінницягаз», обсяги природного газу, які є обов`язковими для нього, як постачальника, у взаємовідносинах із споживачем.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи ТОВ «Вінницягаз Збут» звернулося до АТ «Віннниягаз» з запитом №217007.2-СК-945-0723 від 03.07.2023 (а.с. 15) про надання інформації стосовно споживача за адресою: АДРЕСА_1 щодо фактичних показників лічильника газу, за період 01.12.2020 по 01.05.2022 року зафіксованих за вказаною адресою у відповідні календарні періоди. На вказаний запит, Товариству надійшла відповідь від АТ «Вінницягаз» вих. №210-Сл-13026-0723 від 12.07.2023 (а.с. 16) з інформацією про об`єми та обсяги розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу який у відповідності до вимог Кодексу газотранспортної системи затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2493 та Зареєстрованго в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за №1378/27823, було проведено Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача з помісячним відображенням у відповідні періоди

Аналізуючи зібрані у справі докази судом було встановлено, що відповідач договірні зобов`язання щодо оплати за спожитий природний газ в повному обсязі та належним чином не виконує, останній платіж нею було здійснено у червні 2022 року, відповідно до обсягу використаного природного газу, що зумовило виникнення заборгованості перед ТОВ «Вінницягаз Збут», яка складає 10 776,19 грн.

Згідно з ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно дост. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідач свої зобов`язання належними чином не виконує, що підтверджено довідкою про фінансовий стан по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за надані послуги з постачання природного газу за період з 01.01.2022 по 01.05.2022 становить 10 776,19 грн.

Відповідачем не надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті послуг з постачання природного газу, а також іншого розрахунку заборгованості або ж доказів на погашення розміру заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг (за послуги постачання природного газу).

При цьому, суд звертає увагу, що нарахування за спожиті послуги здійснено за встановленими тарифами з урахування кількості спожитого природного газу, що обраховується за допомогою індивідуальних приладів обліку газу для споживачів природного газу.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу в розмірі 10 776,19 грн. є обґрунтованим.

З огляду на викладене та з урахуванням правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що наявні усі правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи, а тому від сплати судового збору звільнена.

Керуючись ст.ст. 258259, 263265, 273279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 23, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 39593306) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (місцезнаходження: пров. Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, ЄДРПОУ 03338649) про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.01.2022 по 01.05.2022 в сумі 10 776,19 (десять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 19 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець