Рішення № 116624731, 16.01.2024, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1839/23

Провадження № 2/355/136/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Троценко Т.А.

з участю секретаря Ліберацької Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 08 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") (далі - «Кредитодавець») та ОСОБА_1 (далі - «Позичальник») було укладено Кредитний договір № 139376663 (далі - Договір), який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

28 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (Далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

31 грудня 2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (копія Додаткової угоди та текст нової редакції Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року додається).

Відповідно до Реєстру боржників № 163 від 07.12.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 139376663.

20 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ" ) укладено Договір факторингу № 20102022 у відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права Вимоги а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 року до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 407,85 грн., з яких:

10 500,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу;

12 907,85 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення позивача, відповідач не виконав своїх зобов`язань та після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»», ні на рахунки первісного кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за кредитним договором № № 139376663 від 08 жовтня 2021 року в розмірі 23 407,85 грн (двадцять три тисячі чотириста сім гривень) та судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

27.11.2023 року суд постановив ухвалу, якою прийняв вказаний позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явивась. Натомість направив до суду заяву, якою просить розгляд справу проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти винесення по справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подану представником позивача заяву у справі, матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") (далі - «Кредитодавець») та ОСОБА_1 (далі - «Позичальник») було укладено Кредитний договір № 139376663 (далі - Договір). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Згідно вказаного договору, товариство надало позивачу фінансовий кредит в розмірі 10 500,00 грн.

28 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (Далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

20 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ" ) укладено Договір факторингу № 20102022 у відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права Вимоги а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 .

Наведене підтверджується також Витягом з Реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року.

Згідно розрахунку заборгованості у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором № 139376663 від 08 жовтня 2021 року станом на 31 серпня 2023 року у розмірі 23407,85 грн., з яких: 10500,00 (десят тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12907,85 (дванадцять тисяч дев`ятсот сім) гривень 85 копійок - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 1 статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

З позовної заяви вбачається, що кредитний договір № 139376663 від 08 жовтня 2021 року, заборгованість за яким є предметом цього позову, був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Позивач зазначає в позові про те, що в подальшому, відповідно до Реєстру боржників N 163 від 07.12.2021 до Договору факторингу N 28/1118-01, укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс", до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором N 139376663, яке, у свою чергу, передало вказане право вимоги позивачу - ТОВ "ФК "ЄАПБ" ".

Однак, позивачем не додано до позовної заяви указаного договору факторингу N 28/1118-01, тобто не доведено факт відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 139376663 первісним кредитором - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на користь ТОВ "Таліон плюс". Це унеможливлює встановлення змісту (предмету) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 139376663.

Крім того, до позовної заяви не додано копії Реєстру боржників № 163 від 07.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого, як стверджує позивач, до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 139376663, яке, у свою чергу, передало вказане право вимоги позивачу ТОВ "ФК "ЄАПБ" ".

За таких умов наявні в матеріалах справи Договір факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, укладений між позивачем ТОВ "ФК "ЄАПБ" " і ТОВ "Таліон плюс", та витяг з Реєстру прав вимоги № 2 до цього Договору факторингу, де боржником значиться відповідач ОСОБА_1 і зазначений номер кредитного договору № 139376663, - не є достовірними і достатніми доказами на підтвердження набуття та існування у позивача ТОВ "ФК ЄАПБ" " права вимоги до відповідача.

Відповідно до вимог частин 1, 3 та 4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

У позовній заяві ТОВ "ФК "ЄАПБ"" просило всі судові засідання у справі проводити за відсутності їхнього представника, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляли.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

Згідно частини 2 пункту 6.1.6 Додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року яку позивач додав до позовної заяви вказано станом на дату передання Права вимоги Фактору за Реєстром прав вимог жодний Боржник, Право вимоги до якого відступається за цим Договором, не має будь - яких зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, до Клієнта, за яким можна провести відповідне зарахування на день підписання Реєстру прав вимог.

У зв`язку із цим у суду відсутні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ "ФК "ЄАПБ" " набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором N 139376663 від 08 жовтня 2021 року, укладеного ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Зазначене, у свою чергу, свідчить про недоведеність позивачем порушення його майнових прав, а відтак і наявності у нього права на подання цього позову до відповідача.

Окрім того, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на клопотання відповідача надало розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 139376663 від 08.10.2021 року, ОСОБА_1 24.12.2021 року в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" сплатив 20 400,00 грн., що дає підстави суду вважати, що позивачем не доведо наявність заборгованісті у ОСОБА_1 за Кредитним договором № 139376663 від 08.10.2021 року в розмірі вказаному в позовній заяві.

Таким чином, враховуючи вище наведені положення чинного процесуального та матеріального законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю заявлених вимог.

Вирішуючи згідно вимог ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за яким судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача і залишаються за ним.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 15, 16, 203-205, 207, 512, 514, 516, 517, 626, 627, 629, 636, 638, 1048, 1054, 1077-1079 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 49, 76-84, 89, 128, 141, 211, 228, 229, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко