Ухвала суду № 11659734, 12.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2010 р. м. КиївК-20957/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 року

та постанову Господарського суду Черкаської області від 09.08.2007 року

по справі № 11/3298а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси

до Науково-виробничого комплексу "Фотоприлад"

про стягнення 6681,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до суду із позовом до Науково-виробничого комплексу "Фотоприлад" про стягнення 6681,58 грн.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 09.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 року у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на безпідставність заявлених вимог.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м. Черкаси звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та апеляційного судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.03.2007р. позивачем була проведена виїзна планова перевірка відповідача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р. За результатами перевірки складена довідка від 22.03.2007р. №6/23-33,14312329, у якій зазначено, що позивач допустив видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування підзвітною особою.

Встановлені перевіркою обставини були оцінені податковим органом як порушення відповідачем п.2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.

За вказане порушення до відповідача спірним рішенням від 20.04.2007 р. №0000442303/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені абз. 4 п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. №436/95 у розмірі 6681,58 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що законами України не встановлені фінансові (штрафні) санкції за порушення правил обігу готівки та право органів державної податкової служби на застосування фінансових (штрафних) санкцій за такі порушення правил здійснення господарської діяльності. Указ Президента України від 12.06.1995р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", на думку судів, не має законодавчої сили, відтак відповідач, як орган державної влади, не мав права застосовувати передбачені цим Указом і не передбачені законами України фінансові (штрафні) санкції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що зазначені висновки судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених фактичних обставин справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин.

Так, з метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням субєктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобовязань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України видано Указ "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Відповідно до п. 2 Указу штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зокрема юридичних осіб всіх форм власності органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби. Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками Національний банк України.

Відповідно до пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положень абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України від 27 березня 2002 року №7-рп/2002, стаття 106 Конституції України закріпила конкретний перелік повноважень Президента України, який на основі та на виконання Конституції і законів України видає обов'язкові до виконання на території України укази і розпорядження. За юридичними ознаками ці акти глави держави можуть мати як нормативно-правовий, так й індивідуально-правовий характер. Виходячи зі змісту статті 106, частини другої статті 147, частини першої статті 150, статті 152 Конституції України укази і розпорядження Президента України є правовими актами. А згідно частини 3 ст.106 Конституції України укази Президента України є обовязковими до виконання на території України.

Таким чином, органи державної податкової служби України за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до суб'єктів підприємницької діяльності правомірно застосовують фінансові санкції у вигляді штрафу відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Вказана позиція також міститься в листі ДПА України від 12.07.2002р. № 10918/7/23-2117 Про надання роз'яснень, однак не була врахована судами під час розгляду справи.

Статтею 19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю субєктів господарювання в тому числі у сфері фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин за додержанням субєктами господарювання кредитних зобовязань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни. При цьому органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до ст. 238 зазначеного Кодексу за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій визначені ст. 239 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, штраф, визначений п. 2 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", є адміністративно-господарською санкцією у розумінні ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України, а відтак повинен застосовуватися у межах строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.

Однак, судами попередніх інстанцій, з посиланням на первинні документи, не досліджувався факт дотримання позивачем законодавчо визначених строків при застосуванні до відповідача штрафних санкцій у відповідних сумах за порушення останнім правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, суди обох інстанцій не встановили фактичні обставини справи, що мають важливе значення для правильного її вирішення, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу задовольнити Державної податкової інспекції у м. Черкаси частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 року та постанову Господарського суду Черкаської області від 09.08.2007 року по справі № 11/3298а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Голубєва Г.К.

Судді підпис Карась О.В.

підпис Костенко М.І.

підпис Маринчак Н.Є.

підпис Федоров М.О.