Ухвала суду № 11659099, 05.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2010 р.Справа № 2-а-45314/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Любчич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2010р. по справі№2-а-45314/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Цукор" <Список ><Текст >

до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

02.06.2009 року, Товариство з обмеженою відповідальністю „Райз-Цукор” (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним и та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000032250/0 від 08.12.2008 року; № 0000032250/1 від 17.02.2009 року; № 0000032250/2 від 24.04.2009 року; № 0000032250/3 від 07.07.2009 року; № 0000082250/2 від 24.04.2009 року; № 0000082250/3 від 11.08.2009 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовані рішення відповідача № 0000032250/0 від 08.12.2008 року; №0000032250/1 від 17.02.2009 року; № 0000032250/2 від 24.04.2009 року; № 0000032250/3 від 07.07.2009 року; № 0000082250/2 від 24.04.2009 року; № 0000082250/3 від 11.08.2009 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову,якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матерільного та процесуального права, а саме: Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.07.2007 року по 31.03.2008 року, про що складений акт №343/23/34235972 від 25.11.2008 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, а саме: порушення законодавчо встановленого 90- денного строку розрахунків по імпортних операціях при здійсненні платежів на користь нерезидентів до імпортних контрактах від 26.01.2007 року №JD-RISE Tsukor U2007 та від26.01.2007 року, №KV-MAXIMKO-UA 2007, ввезенні імпортного товару на митну територію України та знаходженні його на митному ліцензійному складі (про що свідчать ВМД типу ІМ-74, але не оформлені ВМД типу ІМ-40); порушення порядку декларування.

За результатами перевірки було ухвалено рішення № 0000032250/0 від 08.12.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 32297,47 грн.

За результатами адміністративного оскарження були ухвалені рішення №0000032250/1 від 17.02.2009 року; № 0000032250/2 від 24.04.2009 року; № 0000032250/3 від 07.07.2009 року; № 0000082250/2 від 24.04.2009 року; № 0000082250/3 від 11.08.2009 року.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Dresdner Bank AG, Germani та банк Інобанком UBS AG Zurich. Swstzerland не є уповноваженим позивачем банками, тому доводи відповідача про визначення дати валютування 30.04.2007 року та 09.08.2007 року під час відрахування 90-денного строку розрахунків по імпортних операціях при здійсненні платежів на користь нерезидентів по імпортних контрактах є неправильними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а вразі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документу, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

На підставі ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до п.3.2 Інструкції Про Порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, при застосуванні розрахунків у формі документального акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку, При цьому банк повинен надати клієнту належним чином оформлене письмове повідомлення про списання коштів з рахунку банку на користь нерезидента, яке зобов»язане містити таку інформацію: назва нерезидента та банк нерезидента, № договору та № акредитива, валюта платежу та сума списаних коштів, дата списання коштів з рахунку банку.

Як свідчать матеріали справи, у своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з Deere International gmbH,Швейцарія, з якою був укладений договір від 26.01.2007 року №JD-RISE Tsukor U2007 на поставку сільськогосподарської техніки,запасних частин та інших товарів. Загальна сума контракту 4 320 140,00 долларів США, та group Soest GmbH, Німеччина, з яким був укладений договір від 26.01.2007 року, №KV-MAXIMKO-UA 2007 на поставку сільськогосподарської техніки, запасних частин та інших товарів на загальну суму - 694 885,63 євро.

Для здійснення розрахунків з контрагентами позивачем був укладений кредитний договір № 15107К11 з ВАТ „Державний експортно-імпортний банк” , перераховані кошти в рахунок виконання умов договору, та податно заяву про відкриття документарного акредитиву.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повідомлення про здійснення розрахунків у формі документарного акредитиву від обслуговуючого банку ВАТ „Укрексімбанк” не надходило, з наступних підстав.

У відповідності до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” встановлено, що уповноважений банк будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

За таких обставин уповноваженим позивачем банком є ВАТ „Державний експортно-імпортний банк”, з яким позивач уклав кредитний договір та відкрив документарний акредитив.

Крім цього, листом зазначеного уповноваженого банку від 05.12.2008 року було повідомлено, що відсутній факт розстрочення поставки після платежу по імпортних контрактах, платіж за акредитивом ще не виконувався та буде виконано у майбутньому.

За таких обставин є необґрунтованою позиція відповідача про наявність належним чином оформлених повідомлень від ВАТ „Державний експортно-імпортний банк” у вигляді листів, датованих - 16.08.2007 року та 03.05.2007 року.

Що стосується доводів апеляційної скарги про застосування до даного спору норм Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, то колегія суддів зазначає наступне.

Указом Президента України „Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають субєкти підприємницької діяльності України” № 566/94 від 04.10.1994 року, установлено, що розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними субєктами підприємницької діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари (роботи, послуги), здійснюються відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованих правил з інкасо Міжнародної торгової палати. Субєкти підприємницької діяльності України при укладанні та виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) забезпечує додержання вимог, передбачених Уніфікованими правилами.

Між тим, під час застосування даного Указу Президента України слід враховувати правила, що випливає із принципу законності, а саме: ієрархії національного законодавства.

У відповідності до ч.1,ч.2, ч.3 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю юридичною силою Закон та Декрет Кабінету Міністрів України буде мати вищу юридичну силу ніж Уніфіковані правила та звичаї, тому незастосування судом першої інстанції до даного спору їх норм є правильним.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України,у справах щодо оскарження рішень,дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністравтині суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі,у межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України; обгрнутовано,тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Наведені рішення відповідача не відповідають наведеним критеріям, тому є протиправними, та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до п.1 ч.1ст. 198 КАС України, за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першоїінстанціїсуд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010року по справі № 2-а-45314/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 09.07.2010 р.