Ухвала суду № 11659087, 05.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2010 р.Справа № 2-а-44831/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Вайрья" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. по справі№2-а-44831/09/2070

за позовом Приватного підприємства "Вайрья" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

18.01.2009 року, Приватне підприємство „Вайрья” (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення, ухвалені відповідачем 10.11.2009 року № 0000131550/0, яким було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 165882,60 грн.

їПостановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.02.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову,якою задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матерільного та процесуального права, а саме: Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була здійснена документальна невиїзна перевірка позивача з питання відпрацювання розбіжностей, які виникли в результаті співставлення податкового кредиту позивача з податковим кредитом ТОВ „Торговельно-промисловий союз” за період: березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, листопад 2008 року станом на 28.10.2009 року за даними звірки від 02.04.2009 року, про що складений акт від 28.10.2009 року №1775/15-05-14/34953952.

Перевіркою встановлені наступні порушення, а саме: порушення п.2.1”б”ст.2,п.п.7.2.4 п.7.2ст.7,п.7.2.6п.7.2 ст.7,п.п.7.4.5п.7.4ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та було завищено податковий кредит за березень 2008 року на суму 5 280,00 грн.; квітень 2008 року на суму 2 083,40 грн.; травень 2008 року на суму 750,00 грн.; за липень 2008 року на суму 3 800,00 грн.; за серпень 2008 року на суму 54958,40 грн.; за вересень 2008 року на суму 37100,00 грн.; за листопад 2008 року на суму 6 616грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від

10 листопада 2009 року № 0000131550/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 165882,60 грн., за основним платежем 110 588,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 55294,20 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із приписів Закону України „Про податок на додану вартість”, яким визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Контрагент позивача ТОВ „Торговельно-промисловий союз” на час укладання господарської операції не мав статусу платника податку на додану вартість, тому включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку від даної операції є неправильним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.2.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Під час здійснення господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговельно-промисловий союз”, з яким укладались угоди купівлі-продажу товарно - матеріальних цінностей №421 від 01.10.2007 року.

Як вбачається із наданої суду копії акту №6379 від 01.02.2007 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельно-промисловий союз” реєстрація його платника податку на додану вартість була анульована за рішенням суду.

07.07.2007 року він був виключений із Реєстру платників податку на додану вартість, тоді як період господарської діяльності з позивачем склав з березня по листопад 2008 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про доказаность реальность укладених між позивачем та ТОВ „Продагросервіс” угод не спростовують висновків суду, з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 п.25.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.03.200року “Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” якщо реєстрацію особи як платника податку на додану вартість було анульовано за ініціативою органу державної податкової служби та відомості із Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону України №168/97-ВР та пункту 35 цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до заінтересованих осіб.

Стаття 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.2007року № 165 “Про затвердження форми податкової накладної та порядок її заповнення” каже, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.5 вищенаведеного наказу податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України,у справах щодо оскарження рішень,дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністравтині суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі,у межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України; обгрнутовано,тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином,колегія суддів, вважає,що оскаржувані повідомлення рішення відповідають зазначеними вище критеріям,тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до ч.1ст. 198 КАС України, за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Вайрья” залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року по справі № 2а-44831/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 09.07.2010 р.