Постанова № 11658932, 05.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2010 р. Справа № 2-а133/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Слободанська аграрна компанія" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2010р. по справі№2-а133/10/1870

за позовом Приватного підприємства "Слободанська аграрна компанія" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області в осбі Управління Державного казначейства у м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

12.08.2009 року, Приватне підприємство „Слобожанська аграрна компанія” (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач), третя особа Головне управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому просив суд, після уточнення, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000 892312/0/51540 від 03.08.2009 року на загальну суму 27707,00 грн., із них донарахованого податкового зобовязання в розмірі - 18471,00 грн.; штрафної санкції в розмірі - 9236,00 грн. та №; 0000902312/0/51541 від 03.08.2009 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього- 791657,67 грн.; стягнути з Державного бюджету на користь позивача 791657,67 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову,якою задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матерільного та процесуального права, а саме: Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач знаходиться на податковому обліку у відповідача та відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень та червень 2008 року поданої до відповідача та розрахунку суми бюджетного відшкодування заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по сплаченим сумам попереднього періоду квітня та травня 2008 року.

Працівниками відповідача була проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за травень та червень 2008 року, про були складені акти від 13.05.2009 року №33524/23-6-31930508 та від 21.07.2009 року №5132/231231930508/48.

Порушення виявлені в акті перевірки склали у порушенні п.1.3,1.8ст.1,п.10.2ст.10,п.п.7.7.1п.7.7 ст7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме: завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування на 791657,67 грн., в тому числі за травень 2008 року на суму 611666,67 грн., за червень 2008 року на суму 179991,00 грн. ; порушенні п.13,1.8,ст.1п.10.2ст.10,п.п7.7п.7.7ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті по декларації за червень 2008 року на 18471,50 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення № 0000892312/0/51540 від 03.08.2009 року на загальну суму 27707,00 грн., із них донарахованого податкового зобовязання в розмірі - 18471,00 грн.; штрафної санкції в розмірі - 9236,00 грн. та №0000902312/0/51541 від 03.08.2009 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього: 791657,67 грн.; за травень 2008 року 611666,67грн.; за червень 2008 року 179991,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Господарського суду Сумської області від 10.12.2009 року у справі №АС 4/280-08 були визнані правочини між ТОВ „Торговий дім „Охтирський хліб” та ТОВ „Суми-Агропродсервіс” , щодо яких виник сумнів у відповідача з приводу реальності їх здійснення.

Таким чином, зменшення бюджетного відшкодування та накладення штрафних санкцій є обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Зігдно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Відповідно до п.1.8ст.1 вказаного Закону, бюджетне відшкодування суми,що підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв”язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до Закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в особі ПДВ, повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв”язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5 ст.7 зазначеного Закону передбачено, що датою виникнення платника податку в оплату податку товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого)податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетного відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значені суми, розрахованої у відповідності з підпунктом 7.7.1 даного пункту, така сума належить сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ „Торговий дім „Охтирський хліб”, а саме: договір поставки у квітні 2008 року - шроту соняшникового; та травень 2008 року - договір поставки шроту соняшникового.

Податковим органом ставиться під сумнів реальність названих господарських операцій, у звязку з відсутністю документів, що підтверджують транспортування товару та виконання операцій терміном в один день.

Дані твердження стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що в квітні 2008 року контрагентом позивача ТОВ „Торговий дім „Охтирський хліб” були виписані первинні документи на поставку шроту соняшникового в кількості 1518,90 т по ціні (без ПДВ) 2004,17 грн. на загальну суму 3652954,50 грн. в тому числі податок на додану вартість 608825,75 грн., а саме видаткові накладні №50 від 16.04.2008 року в кількості 540,35 т на загальну суму 1299541,75 грн., в тому числі податок на додану вартість 216590,29 грн.; №49 від 17.04.2008 року в кількості 554,40 т на загальну суму 1333332,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 222222,00 грн.; №51 від 25.04.2008 року в кількості 424,15 т на загальну суму 1 9\020 080,75 грн., в тому числі податок на додану вартість 170013,46 грн.. та податкові накладні №118 від 16.04.2008 року на загальну суму 1299541,74 грн., в тому числі ПДВ 216590,29 грн., №119 від 17.04.2008 року на загальну суму 1333332,00 грн. в тому числі ПДВ 222222,00 грн., №122 від 25.04.2008 року на загальну суму 1 020080,76 грн., в тому числі ПДВ 170012,46 грн.; №120 від 30.04.2008року (за передоплатою) на загальну суму 17045,52 грн., в тому числі ПДВ 2840,92 грн.

Згідно до умов даного договору місце знаходження товару - є франко вагон продавця, розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Пересічне, вул. Центральна, 1

Між контрагентами проведений безготівковий розрахунок згідно виписок банку від 23.04.2008 року на суму 2500000,00 грн., від 25.04.2008 року на суму 10000,00 грн., від 30.04.2008 року на суму 1160000,00 грн.

Подальша реалізація даного товару відбулась відповідно до договору № 11104/04/08 від 04.03.2008 року за межі митної території України Білорусь Товариству „Роскорм” у кількості

1 518 т на загальну суму 3259939,13 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями № 805000001/8/006895 на загальну суму 1159726,19 грн., дата перетину митного контролю 18.04.2008 року; № 805000001/8/0071119 на загальну суму 1189881,00 грн., дата перетину митного контролю 21.04.2008 року; № 805000001/8/007303 на загальну суму 910331,94 грн., дата перетину митного контролю 29.04.2008 року.

Експедиційне обслуговування даного вантажу здійснювала ТОВ „Полтавапромсервіс” відповідно до договору №ПС-1/02/08 від 01.02.2008року, виписані податкові накладні №145 від 30.04.2008 року на суму 232000,00 грн., із них сума податку на додану вартість 38666,67 грн.

Позивач розрахувався за надані послуги згідно платіжних доручень на загальну суму 232000 грн. згідно платіжних доручень від 23.04.2008 року №282 на суму 100000,00 грн., від 24.04.2008 року №284 на суму 77000,00 грн., 25.04.2008 року №285 на суму 55000,00 грн.

За вказаними господарськими операціями було задекларовано податкового кредиту 290143,01 грн. та 38666,67 грн.

Щодо господарської операції між позивачем та ТОВ „Торговий дім „Охтирський хліб” поставки шроту соняшникового у травні 2008 року, то відповідно до умов договору місце знаходження товару штору соняшникового є франко вагон продавця, розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Пересічне, вул. Центральна, 1

Здійснення даної операції знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, а саме: видаткові накладні №57 від 13.05.2008 року на товар у кількості 497,25 т по ціні (без ПДВ) 1750,00 грн. на загальну суму 1044225,00 грн., в тому числі ПДВ 174037,50 грн.; податковими накладними від 13.05.2008 року №129 за шрот соняшниковий на загальну суму 1044225,00 грн., в тому числі ПДВ 174037,50 грн.; від 27.05.2008 року №135 на загальну суму 446550,05 грн., в тому числі ПДВ 74425,01 грн.; від 31.05.2008 року №136 на загальну суму 190083,00 грн., в тому числі ПДВ 31.680,50 грн.

Між контрагентами проведені розрахунок відповідно банківської виписки від 07.05.2008 року на суму 2094563,00 грн.

Подальша реалізація була здійснена за межі території України ВАТ „Могилевхлібопродукт”, Білорусь в кількості 497,25 грн. на загальну суму 1017000,56 грн. по договору №Ш 15/048 від 15.04.2009 року, в тому числі: вантажно-митна декларація № 805000001/8/489678 на загальну суму 1017000,56 грн., дата перетину митного контролю 18.05.2008 року.

Експедиційне обслуговування вантажу здійснювало ТОВ „Полтавапромсервіс” відповідно до договору №ПС-1/02/08 від 01.02.2008 року, за що отримало від позивача плату у сумі 69485,00 грн. згідно платіжного доручення від 16.05.2008 року, та виписало податкові накладні №182 від 31.05.2008 року на суму 74587,50 грн., сума ПДВ в розмірі 14917,50 грн., яка була включена до складу податкового кредиту.

Як не заперечують сторони виробником продукції є ТОВ „Пересічанський МЕЗ”, місце знаходження якого є: Харківська область, Дергачівський район, смт. Пересічне, вул. Центральна, 1.

Крім цього, колегія суддів, вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги з наступних підстав.

Здійснення господарських операцій в один день обумовлено відсутністю економічної вигоди фізичного переміщення шроту соняшникового в кількості 2016,15 т із Харківської області це місце знаходження ТОВ „Пересічне МЕЗ”, до Сумської області це місце знаходження позивача, та наявністю на місці зберігання залізничної колії для подальшої реалізації товару.

Крім цього, факт подальшої реалізації товару не заперечувався працівниками відповідача під час перевірки.

Стосовно висновків суду першої інстанції про встановлення постановою Господарського суду Сумської області від 10.12.2009 року у справі №АС4/280\08 нікчемність правочинів, укладених між ТОВ „Торговий дім „Охтирський хліб” та ТОВ „Суми-Агропродсервіс” , то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Між тим, наведеною вище постановою Господарського суду встановлено, що - поставка шроту соняшникового за визнаними судом нікчемними угодами відбулась у червні 2008 року (аркуш справи 59 ), тоді як поставки товару між позивачем та ТОВ „Торговий дім „Охтирський хліб” відбулись у квітні та травні 2008 року.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції не правильно врахував під час оцінки даної постанови суду приписи статті 72 КАС України, вказавши, що правочини поставки шроту соняшникового по ланцюгу ТОВ ТД „Пересічанський МЕЗ”, ТОВ „Полтавасервіс”, ТОВ „Лугінвест - Термінал- Контракт”, ТОВ „Суми-_Агропродсервіс”, ТОВ „Торговий дім „Охтирський хліб” носили нікчемний характер, тому, що у рішенні Господарського суду мова йде про конкретні правочини від 12.05.2008 року та №12/05/08 та від 05.05.2008 року №05/05//08 укладені між зазначеними юридичними особами - ТОВ „Суми-Агропродсервіс” та ТОВ Торговий дім ”Охтирський хліб” стосовно шроту соняшникового у визначеній кількості 1840,65 т на суму 3881436,76 грн. За таких обставин, наведена позиція суду першої інстанції є необґрунтованою.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України,у справах щодо оскарження рішень,дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністравтині суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі,у межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України; обгрнутовано,тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином,колегія суддів, вважає,що оскаржувані повідомлення рішення не відповідають зазначеними вище критеріям,тому підлягають скасуванню.

Для поновлення порушених прав позивача слід стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 791657,67 грн.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до п.3 ч.1ст. 198 КАС України, за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першоїінстанціїсуд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „ Слобожанська аграрна компанія” задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року по справі № 2а-133/10/1870 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватне підприємство «Слобожанська аграрна компанія»до Державного податкової інспекції в м. Суми, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000 892312/0/51540 від 03.08.2009 року на загальну суму 27707,00 грн., із них донарахованого податкового зобовязання в розмірі - 18471,00 грн.; штрафної санкції в розмірі - 9236,00 грн. та №; 0000902312/0/51541 від 03.08.2009 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього: 791657,67 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства „Слобожанська аграрна компанія”(розрахунковий рахунок 26000001322789 АТ „ОТП Банк” м. Київ МФО 300528) 791657,67 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 09.07.2010 р.