Ухвала суду № 11640397, 28.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-33/10/2770

28.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дадінської Т.В. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" - Накопало Олександр Андрійович, довіреність № б/н від 27.04.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- Арнаутова Алла Анатоліївна, довіреність № 495/9/10-0 від 02.02.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- Шульга Кристина Володимирівна, довіреність № 7110/9/10-0 від 17.11.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- Летюча Діана Геннадіївна, довіреність № 344/10-004 від 22.06.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- Запорожець Леся Василівна, довіреність № 6389/9/10-0 від 27.09.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя <Довідник >Кравченко М.М. ) від 01.04.10 по справі №2а-33/10/2770

за позовом Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" (вул. Кулакова, 26; вул. М.Музики, 78 А, місто Севастополь, 99029)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя (вул. Кулакова 37, місто Севастополь, 99011)

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010р. Закрите акціонерне проектно-будівельне товариство "Севастопольжитлобуд" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.09.09р. №0000400220 у розмірі 1068856,66 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Кравченко М.М.) від 01 квітня 2010 року у справі № 2а-33/10/2770 позов Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства „Севастопольжитлобуд” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.09.2009 р. № 0000400220 у сумі 1068856,66 грн., застосованих внаслідок порушення платником ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя та прийняти нову постанову, якою у позовних вимогах відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги, посилаючись на ст.2, ч.5 ст.6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, п.4 ст.79, ст.80 Конвенції Організації Обєднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. (до якої Україна приєдналася відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 23 серпня 1989 року N 7978-XI), п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.70, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, ставить під сумнів дійсність наявності страйку на підприємстві та вказує на те, що ця форс-мажорна обставина у вигляді безстрокового страйку на підприємстві позивача не впливає на перебіг строків поставки товару від нерезидента, а тому не звільняє позивача від відповідальності за порушення строків повернення валютної виручки, передбачених ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

У судовому засіданні представники заявника апеляційної скарги підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя з 07.08.2009 р. по 20.08.2009 р. проведено позапланову документальну перевірку ЗАПБТ „Севастопольжитлобуд” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків - ВАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк”, в ході якої встановлено порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 р. № 185 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині ненадходження товару у встановлені законодавством строки на митну територію України з дати здійснення платежу в адресу нерезидента в сумі 450000,00 Євро, який проведений згідно Договору постачання № АВ 07-500 від 21.12.07 р. з нерезидентом фірмою „Weiler GmbH”.

Вказані порушення документально зафіксовані актом перевірки № 30/22-006/01267260 від 21.08.2009 р., на підставі якого було винесено рішення № 0000400220 від 03.09.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1068856,66 грн.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у відповідній редакції) (далі - Закон) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Статтею 6 Закону передбачено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок видачі висновку про продовження термінів розрахунків та підстави відмови у видачі передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 1409 від 29.07.2007 р. „Про затвердження порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями”, відповідно до п.11 якого про видачу висновку Мінекономіки інформує протягом п'яти робочих днів з дати його видачі Національний банк та ДПА.

В свою чергу, частиною п'ятою статті 6 Закону встановлено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

При цьому, підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (частина шоста цієї норми).

З аналізу зазначених норм статті 6 Закону вбачається, що центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики має повноваження на продовження строків, зазначених у статтях 1 і 2 Закону, а форс-мажорні обставини, підтверджені відповідною довідкою Торгово-промислової палати України, зупиняють перебіг цих строків на весь період дії форс-мажорних обставин.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупцем) та фірмою „Weiler GmbH” (продавцем) 21.12.2007 року був укладений договір постачання № АВ 07-500, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує комплектуючі до технологічної лінії для виробництва перенапружених пустотних плит перекриття і інших виробів бетону, на основі технологічної документації, технічних умов і специфікації. Ціна договору склала 2250000,00 Євро.

Параграфом 4 вказаного Договору передбачено, що перший авансовий платіж у розмірі 20% від загальної вартості Договору (в сумі 450000,00 Євро) сплачується покупцем не пізніше кінця лютого 2008 р. Вказане знайшло своє відображення й у п.п.4.3.1 Додаткової Угоди від 01.06.2008 р. № 1 до Договору Поставки № АВ 07-500 від 21.12.07 р., яка є його невідємною частиною.

Підпункт 4.3.2 пункту 4.3 Додаткової Угоди №1 від 01.06.2008 зазначає на наступний порядок проведення розрахунків між Сторонами: 2 -7 етапи оплат у розмірі 80% (1800000,00Євро) вартості Договору здійснюються Landesbank Berlin AG на користь Продавця за рахунок експортного кредиту, наданого ВАТ „Укрексімбанк” під страхове покриття товариства „Euler Hermes” в рамках Базової угоди між ВАТ „Укрексімбанк” и Landesbank Berlin AG від 26.04.2007, через безвідзивний непідтверджений документарний акредитив на 1800 000,00 Євро Договору, відкритий ВАТ „Укрексімбанк” у Landesbank Berlin AG.

На виконання цього договору позивачем 28.02.2008р. був здійснений авансовий платіж у розмірі 450000 Євро.

З огляду на вимоги Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94 ВР від 23.09.1994 р. щодо імпортних операції резидентів, строк поставки товару на митну територію України за авансовим платежем, здійсненим 28.02.2008 р., у розмірі 450000,00 Євро за вищевказаним контрактом наступив 26.08.2008р.

Разом з цим ЗАПБТ „Севастопольжитлобуд” було надано висновок Міністерства економіки України № 187 від 31.05.2008 р. щодо продовження строків розрахунків за імпортною операцією на суму 450000,00 євро за контрактом № АВ 07-500 від 21.12.07 р. на період: з 27.08.08 р. по 23.01.09 р. та висновок № 22 про продовження строків розрахунків з 23.01.09 р. до 31.05.09 р. Тобто строк поставки товару на митну територію України був у законному порядку продовжений до 31.05.2009 р., що було враховано податковим органом при винесенні податкового рішення.

До того ж, позивачем при проведенні перевірки був наданий сертифікат про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України від 21.10.2008р. № 2514/05-5, відповідно до якого на підприємстві позивача з 14 жовтня 2008 року був оголошений безстроковий страйк.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується судова колегія, податковим органом не було враховано факту виникнення на підприємстві форс-мажорних обставин у вигляді страйку, якій підтверджується у спосіб, передбачений частиною 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, та який зупиняє перебіг строків, передбачених ст.ст. 1, 2 вказаного Закону, на весь період дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім, випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, сертифікатом про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України від 21.12.2008р. № 2514/05-5 підтверджено, що безстроковий страйк, оголошений на підприємстві позивача, який розпочався 14.10.2008р., є форм-мажорною обставиною, внаслідок якої ЗАПБТ „Севастопольжитлобуд” звільняється від виконання зобовязань за контрактом від 21 грудня 2007 року АВ № 07-500 на час дії зазначених обставин.

Даний сертифікат Торгово-промислової палати України оскаржено не було.

Таким чином, страйк на ЗАПБТ „Севастопольжитлобуд” визнаний у встановленому законом порядку форс-мажорною обставиною.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у звязку з форс-мажорними обставинами, які виникли на підприємстві позивача, останній не мав можливості виконати умови вищезазначеного контракту по перерахуванню коштів на адресу нерезидента у повному обсязі, що, в свою чергу, звільняє постачальника-нерезидента від обовязку з поставки обладнання за договором від 21 грудня 2007 року АВ № 07-500. Більш того, листом від 23.10.2008 року (не пізніше 10 днів з моменту настання таких обставин, як це передбачено пунктом 9.2 контракту) позивача своєчасно письмово повідомив контрагента за контрактом про настання форм-мажорних обставин, а також надіслав Сертифікат про форм-мажорні обставини. Сторони договору не здійснювали анулювання договору, а згідно параграфу 13 договір діє в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх обовязків.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладених норм діючого законодавства та враховуючи фактичні обставини справи, судова колегія приходить до висновку про неправомірність дій податкового органу щодо застосування до позивача відповідальності, яка передбачена ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування постанови.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 01.04.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 1 квітня 2010 року у справі за № 2а-33/10/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 жовтня 2010 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва