Ухвала суду № 11639913, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7704/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2010 року ус праві за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про визнання недійсними податкової повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У травні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва у якому, з наступними уточненнями, просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №24762/10/25-014 від 30.11.2009р. про внесення змін до рішення про результати розгляду первинної скарги №20737/10/25-014 від 13.10.2009р., податкові повідомлення-рішення від 01.12.2009р. №0001082320/0, від 30.01.2010р. №0001082320/1, від 15.04.2010р. №0001082320/2, від 21.06.2010р. №0001082320/3.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва було проведено виїзну перевірку ТОВ «Енергоальянс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.209р.

За результатами перевірки складено Акт №2258/23-622-30552806 від 22.07.2009р. та прийнятті податкові повідомлення-рішення №0000622320/0 та №0000632320/0.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

В період адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №000062232/0 та №0000632320/0, 30.11.2009р. ДПІ у Дніпровському районі м..Києва було прийнято рішення №24862/10/25-014 «Про внесення змін до рішення про результати розгляду первинної скарги №20737/10/25-014 від 13.10.2009р.»яким було внесені зміни до абзацу 13 на стор. 3 рішення, та донараховано (збільшено) суму штрафних санкцій по податку на прибуток на 16236,00грн.

Підставою для прийняття такого рішення було те, що позивачем було завищено валові витрати у 2008 році, у звязку з чим підлягають застосуванню штрафні санкції.

Не погоджуючись з сказаним рішенням та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, а в подальшому, - до суду.

Суд першої інстанції, посилаючись на пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядку погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», мотивував своє рішення тим, що вказаним пунктом прямо передбачено можливість донарахування сум штрафних санкцій у разі нарахування податкового зобовязання за минулі періоди.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися.

Відповідно до пп..17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до пп. «б» пп..4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону контролюючий орган зобовязаний самостійно визначати суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобовязань, визначених у податкового повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Вказані норми дублюються Положенням «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами держаної податкової служби», затвердженого наказом ДПА України №29 від 11.12.1996р.

Відповідно до п.9 даного Положення Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: залишає рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення; скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині; скасовує рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків; про податковий компроміс; збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу; залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані норми прямо передбачають можливість донарахування сум штрафних санкцій у разі нарахування податкового зобовязання за минулі періоди.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Попович

Е.Ю. Швед

Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2010р.