Ухвала суду № 11639723, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12759/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.В.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Порив»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порив»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва; 3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010692304 від 21.11.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є безумовними підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2008 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена перевірка позивача щодо контролю за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з врегулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у гральному залі за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 13, за результатами якої складено акт та встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів надавалися послуги у сфері грального бізнесу за готівковий розрахунок на 7 гральних автоматах, підключених до електромережі та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, не переведені у фіскальний режим роботи та в автоматичному режимі не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій при наданні послуг з грального бізнесу, що є порушенням п. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».

На підставі акту перевірки № 1354/26/59/23/21513028 від 29.10.2008 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено рішення № 0010692304/0 від 21.11.2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 380,00 грн., яке в результаті адміністративного оскарження залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, при цьому він керувався п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого субєкти підприємницької діяльності, які здійснили розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Крім того суд зазначив, що позивач зобовязаний був надати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Апеляційна скарга апелянта ґрунтується на тому, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не передбачена відповідальність субєктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), якщо всі розрахункові операції, повязані з використанням таких автоматів, проводяться через реєстратор розрахункових операцій.

Проте судова колегія не може погодитися з таким твердженням апелянта з огляду на наступне:

Постановою КМУ «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»установлені терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 року.

Тобто субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобовязані до 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключалася.

Як було вже зазначено вище, перевірка була проведена 29.10.2008 року, а тому застосована штрафна санкція в розмірі 2 380,00 грн. є правомірною, оскільки вина у субєктів господарювання презюмується з 01 липня 2008 року.

Крім того, відповідно до п. 4.4 порядку реєстрації,опломбування та застосування РРО за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА України № 164 від 01.12.2000 року, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позивачем не забезпечується порядок проведення розрахункових операцій передбачених законом, не забезпечується видача особі відповідного розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції при прийнятті готівкових коштів в купюроприймач грального автомата. Проведення коштів, що прийняті через гральний автомат купюроприймачем здійснюється через реєстратор розрахункових операцій лише по факту закінчення гри, коли касир-оператор здійснює вилучення грошових коштів із автомата у місці проведення розрахунку та вносить їх в касу. За таких підстав, після закінчення гри неможливо достовірно підтвердити проведення через РРО у повному обсязі усіх розрахункових операцій здійснених на гральному автоматі-купюроприймачі, оскільки при прийнятті коштів такі суми не реєструються, роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій не відбувається. Зазначений порядок проведення розрахункових операцій не відповідає вимогам Закону, оскільки не дає можливості забезпечити реєстрацію розрахунку при здійсненні гри неодноразово (отримання декількох послуг).

Згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою не може бути підставою для незастосування РРО при проведенні розрахункової операції, коли таке застосування прямо передбачено законом та не є підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності за незастосування РРО.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про правомірність дій відповідачів. Отже, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи зясовані повно та обєктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин апеляційна скарга приватного підприємства «Солекс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2009 року залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Порив»відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порив»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва; 3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.10.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: